Що робити, аби не обдурили в магазині?

Що робити, аби не обдурили в магазині?

Укрінформ
Найпоширеніші види обману покупців і як з цим боротися – поради від виконавчого директора Союзу споживачів України Максима Несміянова

Щодня ми ходимо в магазини, аптеки, на ринки та витрачаємо там свої гроші. Часто переплачуємо, іноді натрапляємо на шахраїв. Не секрет, що навіть великі мережеві магазини не гребують використовувати нашу неуважність собі на користь. А людям просто не вистачає елементарних знань, щоб відстояти свою правоту.

Укрінформ поспілкувався з Максимом Несміяновим, відомим експертом із якості та безпеки продуктів, виконавчим директором Союзу споживачів України, щоб дізнатися, як діяти у найбільш розповсюджених і суперечливих ситуаціях.

Ситуація №1. Чи можна повернути зіпсовані або прострочені товари в аптеку? Наприклад, зіпсовані ліки або непрацюючий тонометр

– В аптеку дійсно не можна нічого повертати згідно з постановою Кабінету Міністрів України №172. Але якщо виявиться, що медичний прилад бракований або ліки прострочені, і при цьому у вас є чек – усе підлягає поверненню згідно із Законом «Про захист прав споживачів». Тоді ніхто й сперечатись не буде. А от фальсифіковані ліки чи ні, довести можна лише через лабораторію. Якщо ви впевнені, що у вас підробка, можете попросити, аби провели незалежну експертизу. Її мають зробити протягом трьох днів за власний кошт, але, якщо виявиться, що товар не підроблений, експертизу доведеться оплатити вам. Якщо ж ви виявили, що придбаний медичний прилад бракований, у аптеці запропонують відправити товар у сервісний центр – за умови, що не минуло 14 днів з моменту покупки. Замінити товар без сервісного центру аптека може тільки за своєю доброю волею. У складних ситуаціях звертайтеся до Держлікслужби – контролюючого органу.

Ситуація №2. Куплену в магазині чи на ринку річ повертає не та людина, яка купувала (наприклад, обдарований). Є чек, бірки не зірвані, але продавець відмовляється повернути гроші чи поміняти товар, бо каже, що річ продали іншій людині

– У чеку немає ідентифікації покупця. Якщо є чек, а товар і бірки не пошкоджені – це не проблема покупця, а скоріше продавця, який не бажає повертати гроші. Згідно із Законом «Про захист прав споживачів» статті 9, гроші мають повернути. Якщо відмовляються, ви кажете так: «Пропоную зробити відмову повертати гроші у письмовому вигляді та вказати причину. А я з цією «причиною» піду в контролюючий орган – Держпродспоживслужбу – і напишу скаргу».

До речі, на каналі Максима Несміянова в ютубі є ролик про те, як він таким чином допомагає жінці повернути продавцям дороге пальто. Ситуація сталася в одному з київських ТРЦ і магазин, поки експерт не прийшов на допомогу, ні в яку не хотів розтаватися з грішми.

– Якщо ж у продавця немає куточка споживача (у куточку споживача має бути найменування власника або уповноваженого ним органу, ліцензія, якщо сфера діяльності ліцензується та контактні дані органів, які захищають права споживачів. – Ред.), треба викликати поліцію й фіксувати шахрайство, – продовжує Максим Несміянов. – Адже без назви ФОПа й адреси приміщення скаргу до контролюючих органів ви не напишете. Взагалі, куточок споживача має бути усюди, де є торгівля. А от книгу скарг відмінили, як обов’язкову.

Буває ще й таке, що не видають чеки. Тоді краще товар взагалі не купувати. Можна навіть викликати поліцію (штраф, здається, від 34 до 85 грн згідно статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Ситуація №3. Товар, позначений знижкою, на касі виявляється дорожчим. Наприклад, я купую рослинне молоко, яке по акції коштувало 33 грн, а без неї – 43 грн. Мені пробивають дорожче й аргументують це тим, що в залі просто забули змінити цінник

– Кажіть, що купите товар за оголошеною в залі вартістю. Далі викличте адміністратора і поясніть, що вони порушують чинний Цивільний кодекс України, статтю 633. Якщо проблему вирішувати не хочуть, скажіть, що викличете поліцію. Можна ще й у Держпродспоживслужбу написати, щоб вони вийшли на позапланову перевірку й перевірили усі цінники. Зазвичай після озвучення таких перспектив вам просто повернуть гроші.

Ситуація №4. Один товар касирка пробила двічі, щоб «зайвий» покласти собі «у кишеню». Покупець помітив це вже за межами магазину, а в магазині потім кажуть, що товар ви просто сховали, і що чек треба перевіряти біля каси

– Якщо це супермаркет, усюди стоять камери відеоспостереження. Потрібно викликати начальника охорони або адміністратора й подивитись запис камери.

Ситуація №5. У товару сьогодні закінчується строк придатності. Вдома виявилось, що продукт вже зіпсований

– Закон «Про якість та безпечність продуктів» написаний досить неоднозначно: «Вжити до…». Магазини кажуть, що то "включно", а я, наприклад, кажу, що "до" настання. Дехто з виробників вказує «включно», щоб уникнути питань. Якщо товар вже не має бути на полиці магазину, але досі там лежить, це говорить про те, що магазин продає прострочений товар. Згідно статті 8 Закону «Про захист прав споживачів», ви маєте повне право вимагати замінити його на свіжий або ж вимагати повернення грошей.

Максим Несміянов
Максим Несміянов

Ситуація №6. Куплені на базарі чи стихійному ринку продукти харчування виявились зіпсованими (м’ясо тухле або сир із сміттям, наприклад)

– Повертати буде досить проблемно, особливо на стихійному ринку. На базар можна прийти наступного дня, викликати адміністратора, поскаржитись, а на стихійному ринку можна взагалі більше не знайти того продавця. Або вам скажуть, що продукт зіпсувався у вас. Зазвичай саме так і відбувається. Взагалі, у місцях стихійної торгівлі нічого купляти не можна. Зараз у Києві навіть є така схема, коли наймають бабусь, й ті перепродають куплене в магазині.

Ситуація №7. Купили іграшку, а вона швидко зламалась. Продавець відмовляється повертати гроші чи обміняти її на справну

– З іграшками взагалі жах. Люди купують там, де дешевше, й потрапляють на тих, хто й сам скупив іграшки невідомо де, а потім перепродає. І немає ніяких гарантій. У мене недавно був такий прикрий випадок, коли я намагався повернути іграшкову машинку. Продавчиня стала в позу, забрала чек і сказала, що я нічого їй не давав і вона мене не знає. Але я не розгубився і кажу їй: «Дивлюсь, у вас магазин весь у контрабандних іграшках: українського перекладу немає, імпортера немає. Значить, податки не сплачували, а це стаття 212 Кримінального кодексу України. Викликаємо слідчу групу, адже це стаття 190 – шахрайські дії або стаття 212 – несплата податків. У будь-якому разі ці дві статті з Кримінального кодексу». Тобто вам повинні або обміняти іграшку, або полагодити за власний кошт протягом 14 днів. Але обов’язково має бути чек.

Довіряй, але перевіряй

На думку Максима Несміянова, обманюють покупців чи не усюди, тож варто бути пильним і вмикати логіку, особливо стосовно знижок.

– Є досить абсурдні акції, наприклад 93%. Виходить, на думку магазину, ковбаса з курятини коштувала 1200 грн, а зараз приблизно 110-130 грн. Зрозуміло, що це не акція, а обман. Або ж вартість чіпсів, наприклад, була 80 грн, а з акцією – 82 грн. Покупці неуважні й багато чого не помічають, – каже Максим Несміянов.

Усі згадані вище ситуації – звичайно, не весь перелік того, що може зіпсувати настрій у магазині. Експерт розповідає ще про один досить поширений обман на касі: коли замість решти з 500 грн дають решту з 200 грн. У такому разі також треба викликати начальника охорони, адміністратора й дивитись запис камери спостереження.

Ще експерт нагадав про обмани з переклейкою стікерів і коли прострочені товари позначають знижкою, як акційні. А щоб не плутатись у безлічі цінників, експерт нагадав про таку просту річ: останні три цифри штрих-коду товару й цінника мають співпадати. Звісно ж, не забувайте перевіряти чек і решту біля каси, а головне – пам’ятайте свої права.

Анна Гетьман, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-