30 жовтня. Пам’ятні дати

30 жовтня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Цього дня народився Михайло Бойчук – видатний український живописець-монументаліст і педагог, один з основоположників українського монументального мистецтва

З іменем Михайла Бойчука (1882-1937) пов’язане виникнення творчого об’єднання художників-монументалістів так званих «бойчукістів». Саме завдяки ним українське монументальне мистецтво 20–30-х років ХХ ст. стало широко відоме у світі, про що свідчать численні виставки, у яких брали участь послідовники й учні Михайла Бойчука, велика кількість публікацій, присвячена бойчукізму як мистецькому явищу.

Народився Михайло Бойчук (1882-1937) на Тернопільщині. Ще у своєму селі почав займатися малюванням. Місцевий вчитель, помітивши здібності юнака, дав оголошення про нього в газеті, на яке відгукнувся художник Юліан Панькевич і допоміг Михайлові переїхати до Львова. Там Бойчук починає самостійно працювати, отримує допомогу від Наукового товариства ім. Шевченка. Окрім того, навчався у Віденській, Краківській і Мюнхенській академіях мистецтв. У 1908–1911 рр. вдосконалював майстерність у Парижі. Наприкінці 1910-х років Михайло Бойчук очолює групу молодих художників під назвою «Renovation Byzantine», що мала на меті відродження візантійського мистецтва на українському грунті. Повернувшись до Львова, Бойчук починає працювати у заснованому Андреєм Шептицьким Національному музеї. Бойчук реставрує старі ікони, розписує каплицю Дяківської бурси у Львові, церкву монастиря отців Василіян села Словіта, створює композицію «Тайна вечеря», ікону «Покрова Богородиці», в якій зобразив свого покровителя митрополита Андрея Шептицького. У 1917 році Михайло Бойчук стає одним з професорів-основоположників Української академії мистецтв. Під його керівництвом бойчукістами виконані розписи Луцьких казарм у Києві (1919), санаторію ім. ВУЦВК в Одесі (1928), Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). З листопада 1926 року до травня 1927 Бойчук разом із дружиною Софією Налепинською-Бойчук здійснив творчу подорож до Німеччини, Франції та Італії. Згодом ця поїздка і стала однією з формальних підстав для їхнього арешту та звинувачення у «шпигунстві» й участі в «контрреволюційній організації». 25 листопада 1936 року Михайла Бойчука заарештували, а 13 липня 1937 розстріляли в Києві.

Більше про Бойчука, його час та стосунки мистецтва і совєтів: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2498413-mihajlo-bojcuk-monumentalno-rozstrilani-iii.html

У цей день народилися

в Україні…

Віталій Боровик (1864–1937), публіцист, поет, перекладач.

Один з ініціаторів створення української державної бібліотеки в Одесі. Переклав першу частину поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай». Займався фольклористикою, збирав матеріали для тлумачного словника української мови. Підтримував дружні стосунки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Василем Стефаником. У 1937 році Віталія Боровика оголосили «ворогом народу» і розстріляли.

Григорій Крук (1911-1988), скульптор.

Народився Григорій Крук у бідній сім’ї гончара. Закінчив Станіславську деревообробну та Львівську мистецько-промислову школи. За підтримки митрополита Андрея Шептицького вступив до Краківської академії мистецтв, де був учасником українського мистецького угруповання «Зарево». Потім став студентом Берлінської академії мистецтв. З 1945 року мешкав у Мюнхені, викладав в академії мистецтв. Створив понад 300 скульптурних робіт і тисячі малюнків. Твори митця виставлялися в різних містах світу: Парижі, Відні, Лондоні, Нью-Йорку, Торонто, Единбурзі, Пекіні. Скульптури Крука зберігаються у фондах Національного музею в Парижі, Британського музею в Лондоні. Найбільшу скульптурну спадщину мистця зберігають Український вільний університет у Мюнхені та Бібліотека й Архів ім. Шевченка у Лондоні.

Олекса Негребецький
Олекса Негребецький

Олекса Негребецький (1955), режисер дубляжу, перекладач художніх фільмів.

Народився на Черкащині. Справжнє ім’я – Леонід Дмитренко.

Випускник біологічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка, згодом навчався на філологічному факультеті того ж вишу.

Саме завдяки його зусиллям були перекладені українською мовою такі відомі фільми, як «Альф», «Пірати Карибського моря», «Шрек», анімаційний серіал «Паровоз Томас та його друзі», серіал для дітей «Телепузики», анімаційні стрічки «Тачки», «Сезон полювання», «Змивайся», «Пригоди Десперо», «Веселі ніжки», «Панда Кунг-Фу», «Мадагаскар» та десятки інших.

Олекса Негребецький працює і як перекладач літературних творів У його доробку переклади з англійської роману Девіда Мітчела «Сон номер 9», Редьярда Кіплінґа «Такі самі оповідки», Марини Левицької «Різні домашні тварини, живі й мертві», Джерома Клапки Джерома «Троє у човні (не кажучи про пса!)» та «Троє на буммелі», Френка Баума «Американські казки», Оскара Вайльда «Ідеальний чоловік», «Як важливо бути серйозним» та інші.

Інтерв’ю тут: https://rozmova.wordpress.com/2018/02/06/oleksa-nehrebetskyi/

…і у світі

Дієго Марадона (1960-2020), зірка аргентинського та світового футболу, один з найсамобутніших і найкращих гравців свого покоління.

Марадона був капітаном збірної Аргентини з футболу (1986, 1990), виступав за команди «Севілья», «Наполі», «Барселона», «Бока Хуніорс» і «Архентінос Хуніорс»; тренував національну збірну Аргентини з футболу (2008-2010), у 2011-2012 роках був головним тренером команди «Аль-Васл» (ОАЕ). Провів 91 матч і забив 34 голи у складі збірної Аргентини. Чемпіон світу 1986 року.

В 1999 році Марадона був визнаний кращим спортсменом XX сторіччя в Аргентині. Автор легендарного голу у ворота збірної Англії, що отримав назву «Гол сторіччя», і визнаного кращим голом в історії чемпіонатів світу; в тій же грі забив м’яч рукою, цей випадок відомий як «Рука Бога». Тоді, 22 червня 1986 року, на стадіоні «Ацтека» у Мехіко аргентинці виграли в англійців чемпіонат світу з рахунком 2:1.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-