На другому році пандемії коронавірус усе ще залишається недостатньо вивченим через свою мінливість та постійні мутації. Поки світ поглинула чергова хвиля “Дельти”, лікарі вже готуються до двох нових штамів, однак – чого чекати від них – поки що невідомо.

Колективного імунітету ми не досягнемо, тож наразі найефективнішим способом запобігти важкому перебігу COVID-19 залишається вакцинація. Завдяки великому прошарку щеплених людей підступний вірус із часом стане респіраторною інфекцією.

З лікаркою-інфекціоністкою консультативно-діагностичної поліклініки Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського й координатором управління охорони здоров’я Житомирської ОДА за напрямом «Інфекційні хвороби» Ольгою Сахневич Укрінформ спілкувався торік.

Цього разу лікарка розповідає про особливості штаму “Дельта”, а також про те, чому потрібно робити щеплення, як поводити себе вакцинованим, і за яких умов ми зможемо подолати пандемію.

ІНФІКОВАНИЙ “ДЕЛЬТОЮ” МОЖЕ ПРИ СПІЛКУВАННІ ЗАРАЗИТИ 9-11 ЛЮДЕЙ

- Цього року з початку осені ми знову спостерігаємо стрімке зростання захворюваності COVID-19. Чим це обумовлено?

- Це було прогнозовано – з огляду на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. За спостереженнями, в усьому світі зараз домінує “Дельта”. Цей штам коронавірусу відрізняється від інших тим, що його швидкість розповсюдження значно вища, ніж була в першого китайського штаму. Якщо раніше одна хвора людина при спілкуванні могла заразити коронавірусом 1,5-2 людини, то при штамі “Дельта” – вже 9-11 осіб. За рахунок цього кількість хворих буде дуже швидко зростати.

Крім того, така швидкість його розповсюдження пов’язана з тим, що рушійною силою передачі коронавірусу будуть якраз діти й підлітки. З року в рік на початку епідсезону, коли йде підйом захворюваності на респіраторні захворювання і грип, ми спостерігаємо, що першими хворіють діти. Вони захворіли, принесли хворобу в сім’ї, а потім у другій хвилі в нас хворіють дорослі.

- У школах вчителі вакциновані, а діти – ні. Але навіть щеплені вчителі можуть все одно інфікуватися від учнів і захворіти, чи не так?

- Вакцинація захищає не від захворювання, а від важкого перебігу хвороби та потрапляння на госпіталізацію. Ми не доб’ємося так званого колективного імунітету, тому що нова хвороба COVID-19 маловивчена, вірус мінливий і постійно мутує.

Ми дочекаємося, коли коронавірус – просто внаслідок еволюції та мутацій – перейде у звичайну респіраторну інфекцію. За рахунок імунного прошарку і завдяки тому, що люди матимуть захист від коронавірусної інфекції, буде легкий перебіг захворювання без важких госпіталізацій і летальності. Тоді коронавірусу нічого не залишиться, окрім того як перейти в респіраторну форму, як РС-вірус, риновірус, аденовірус.

- Генеральний директор компанії Moderna, яка виробляє вакцину проти COVID-19, нещодавно заявив, що пандемія закінчиться в 2022 році. Як вважаєте, це реально?

- Як лікар і фахівець з інфекційних хвороб, я б так не стверджувала. Мало того, що ми недостатньо вивчили коронавірус, то ще й сьогодні немає специфічного лікування і жодна вакцинація повністю не захищає від захворювання. Всі казали, що пандемія закінчиться у 2021 році, поки не виник “Дельта”-штам у грудні 2020 року в Індії. Зараз ще є штами “Лямбда” і “Мю”, які виявили у Східній Африці, Європі, Південній Америці.

- А як виникають мутації вірусу?

- Мутація виникає тому, що до невакцинованої людини потрапляє вірус. Оскільки він має вижити, вірус створює мутацію у цьому організмі й вже назовні може виходити з кількома мутаціями. Щотижня відбувається дуже багато мутацій, але деякі проходять як респіраторні, а є варіанти, як “Альфа”, “Бета”, “Гама”, тепер “Дельта”, а ще “Лямбда” і “Мю”.

АНТИТІЛА – НЕ ЄДИНИЙ ЗАХИСТ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ

- Згідно з результатами останнього соцопитування, 56% українців не планують вакцинуватися. На вашу думку, чим можна пояснити таку велику цифру?

- Важко сказати однозначно. Тут багато чинників. Найбільш вивченим серед усіх вірусів є грип, але населення теж від нього не вакцинується, хоча з 2009 року ми спостерігаємо дуже багато летальних випадків від грипу. Торік ми також очікували грип, але він не прийшов, бо у світі завжди є конкуренція вірусів. Якщо найбільш розповсюдженою була циркуляція коронавірусу, то він просто витіснив грип, випадків якого виявилося дуже мало.

Можливо, це недовіра до медичної системи. Можливо, мало комунікації між сімейними лікарями та самими пацієнтами, тому що першочергово треба вибрати групу ризику і працювати з цими людьми. Щодо коронавірусу, то повинен бути імунний прошарок, тобто з 18 років пацієнти мають вакцинуватися, якщо ми хочемо, аби працювали медична, освітня, соціальна галузі. Інакше при такій масовій розповсюдженості захворювання у нас не вистачить ні матеріальних, ні фізичних можливостей.

У нас чомусь замовчуються всі дані щодо побічних реакцій та тих поодиноких летальних випадків після вакцинації. По всьому світі є летальні випадки й статистика, що показує їх ймовірність, але – у пацієнтів із ризиком, який був ще до вакцинації.

Ще одна з причин, можливо, – страх незрозумілого вірусу. Він ще мало вивчений і вакцини для екстреного використання всі різні за будовою. Україна – одна з країн, де є великий вибір вакцин. Якщо людина боїться використовувати мРНК-вакцину (Pfizer, Moderna), можна скористатися інактивованою (CoronaVac), а ще є векторна (AstraZeneca).

- Після вакцинації у людей по-різному формується кількість антитіл?

- Якщо ви вважаєте, що антитіла – єдиний захист, що з’являється після вакцинації, то це не так. Міряти антитіла тут навіть немає сенсу. Після вакцинації у нас є не тільки антитіла, а Т-клітинний та В-клітинний імунітет.

При будь-якій вакцині має відбутися реакція. Вона може бути взагалі мало чутлива, наприклад – біль у попереку чи слабкість. Оскільки захворювання імунне, воно запускає імунну відповідь на дозу вакцини. Тобто, якщо це мРНК-вакцина, то вам вводять частину закодованого РНК-вірусу, який ваш організм змушує спрацювати на вакцину. Все залежить від того, яка у вас генетично імунна система. У когось після щеплення може бути температура 37 чи 39 градусів, біль або почервоніння в місці ін’єкції, набряк, збільшення лімфатичних вузлів, біль у підпахвових ділянках, висип, інтоксикаційний синдром із можливими порушеннями шлунково-кишкового тракту. Тобто тут усе індивідуально, але це мають обговорити сімейний лікар і пацієнт перед вакцинацією, аби він знав, на що звертати увагу, яку першу допомогу надати, куди звернутися, якщо вам самим не під силу перша допомога.

Після цих реакцій люди зараз ідуть до алергологів, інфекціоністів, хоча ми їм пояснюємо, що не займаємося вакцинацією і не контролюємо розвиток подій після неї.

Та часто люди не знають, до кого звертатися. Є й такі, у кого після вакцини взагалі не виробляються антитіла. Утім це не означає, що людина не захищена від інфекції. У неї працює Т-пам’ять (утворюється при первинній імунній відповіді, розпізнає антигени і бере участь в імунній відповіді при їх повторному потраплянні – авт.).

ЦЕ БУДЕ ПАНДЕМІЯ НЕВАКЦИНОВАНИХ

- Якщо вірус недостатньо вивчений, то чи означає це, що вакцини потрібно буде вдосконалювати?

- Всі вакцини, які ми зараз використовуємо, є високоефективними, навіть проти штаму “Дельта”. Вірус мутує, тому з часом ефективність вакцин може знижуватися. Якщо віруси мутуватимуть, вони уникатимуть імунної відповіді. Таким є прогнозований штам “Мю”. Він або не відповідатиме на вакцинацію, або при клінічних проявах його не можна буде виявити лабораторним тестом.

У Китаї та Ізраїлі зараз проводять експериментальні роботи з інтраназальними вакцинами.

- Кілька тижнів тому департамент охорони здоров’я Житомирської ОДА оприлюднив інформацію про те, що серед усіх госпіталізованих із COVID-19 – 90% невакциновані. А як хворобу переносять вакциновані?

- За статистикою МОЗ, 98% госпіталізованих пацієнтів невакциновані. Ми прогнозуємо, що це буде пандемія невакцинованих. Вакциновані, можливо, й потраплятимуть до лікарень, бо серед них є люди з імунними, автоімунними та онкологічними захворюваннями, з вираженим зниженням імунітету. Якщо вони навіть потрапляють у стаціонар, то в них буде перебіг захворювання середньої важкості. Такі люди на 5-7-й чи 10-й день після стаціонарного лікування виписуються з одужанням на амбулаторне доліковування. Під час весняної хвилі у нас були пацієнти, які лежали у стаціонарі 1,5-2 місяці.

Однозначно вакцини мають високу ефективність у попередженні важких форм і госпіталізацій. Не буде жодної людини, яка не перехворіє, але хтось у легкій формі чи безсимптомно.

- У деяких країнах уже скасували масковий режим. Як ви ставитеся до послаблень карантинних обмежень для вакцинованих?

- Я вважаю, вакцинована людина чи ні, а треба дотримуватися, особливо в період зростання захворюваності, носити маски у закритих приміщеннях та при великому скупченні людей, тримати дистанцію, обробляти руки.

Крім того, значно простіше, що не потрібна самоізоляція, це навіть покращує роботу в медичній галузі. Раніше медичний працівник, який контактував із хворим пацієнтом або членом родини, ішов на самоізоляцію. Зараз вакциновані не йдуть на самоізоляцію, але дотримуються усіх заходів протиепідемічного режиму, за ними ведеться моніторинг і спостереження 14 днів, та вони продовжують виконувати свою роботу.

“ДЕЛЬТА” МОЖЕ СПРОВОКУВАТИ ЛЕТАЛЬНІСТЬ СЕРЕД ДІТЕЙ

- Періодично в різних областях спостерігається зростання кількості госпіталізації дітей з коронавірусом. Як діти переносять “Дельту”?

- Будь-який новий вірус, що хоче вижити, мусить пристосуватися до тієї ніші, де він може активно розмножуватися. Найбільше людей віком 39-49 років перехворіли або вакциновані. Діти зазвичай переносили захворювання в легкій формі. Звичайний коронавірус через відсутність мутацій ще не проникав до дитячого організму, а “Дельта”-штам – проникає. У Черкасах в дитини до року діагностували коронавірус, у Львові 5-річна дитина перебуває в лікарні з ураженням 80% легенів. Дитина з групи ризику важче переносить це захворювання. Дітей зазвичай так само треба госпіталізувати, але вони переносять захворювання у стані середньої важкості – і такої летальності, як серед дорослих, Богу дякувати, ми не спостерігали.

Що буде в цій хвилі “Дельта”-штаму, сказати важко, але я думаю, що можливі й важкий перебіг, і летальність серед дитячого населення. У нас, за рекомендаціями МОЗ, дітей з 12 років із груп ризику, тобто з надмірною масою тіла, хронічними захворюваннями, цукровим діабетом – можна вакцинувати Pfizer. Якщо дитина має важкі ураження головного мозку, її не можна вакцинувати, але щеплення повинні мати всі люди з її оточення.

- Головний санітарний лікар прогнозує локдаун у листопаді. Коли можна очікувати спад цієї хвилі коронавірусу?

- Прогнозувати завжди важко. Річ у тім, що локдаун може бути введений тільки тоді, коли не витримає медична галузь. Він вводиться для того, щоб можна було виписати пацієнтів, які йдуть на одужання, і звільнити місця для інших. Взагалі в Україні для лікування коронавірусу є 250 медичних закладів, вони поступово відкриватимуться, відповідно до етапів. Тобто спочатку заповнюють опорні лікарні, якщо вони завантажені – відкриваються лікарні другої хвилі, а тоді – третьої, тобто обласні, чого б ми дуже не хотіли, бо тоді надаватимемо тільки ургентну допомогу.

ПАНДЕМІЯ НАВЧИЛА НАС МИТИ РУКИ

- Торік ви в інтерв’ю розповідали, що постійно консультували колег із райцентрів. Чи побільшало знань та досвіду в лікарів на місцях зараз?

- У нас був короткий перепочинок два тижні, коли в тиждень ми спілкувалися 1-3 рази. Сьогодні лікарні потребують консультацій онлайн через важких хворих. Ми вже багато бачили, вивчили, і в нас є протоколи, які чітко розписані зрозумілою для всіх мовою. Починаючи з минулого тижня, телефонують уже багато. Хоча більше звертаються пацієнти на амбулаторному етапі. Телефон вимикається о 2-3 годині ночі, щоб просто фізично відпочити.

Наші медичні працівники спрацювали чи не найкраще у Європі, адже в нас показники летальності набагато менші, ніж у деяких європейських країнах.

- Ви теж працювали з хворими на COVID-19 під час весняної хвилі, коли обласна лікарня приймала хворих.

- Так. Було морально важко. Коли заходиш у відділення та не бачиш на лікарняному ліжку пацієнта, за якого ти боровся тривалий час, – це неможливо пережити. Хоча якщо брати все близько до серця, буде неможливо працювати в такому ритмі. Доводиться набиратися сил навіть через сльози: вийшов поплакав – і знову йдеш до хворих. У нас зараз дві передові – на фронті й у медицині.

Нам ще додалося дуже багато роботи, пов’язаної з оргтехнікою, коли все потрібно вводити у комп’ютер, контролювати, створювати взаємодії, а це вимагає концентрації уваги й часу.

- З якими інфекційними хворобами, крім коронавірусу, зараз до вас звертаються пацієнти?

- Дуже багато респіраторних захворювань іншими вірусами – парагрип, РС-вірус, риновірус, чимало випадків ентеровірусної інфекції, яка проявляється катаральними явищами та множинними висипаннями, а це все пов’язано з тим, що люди повертаються із закордонного відпочинку і привозять нам ці вірусні інфекції. Цього року в нас виявлено до 5 випадків ботулізму, фіксували вірусні гепатити А та В. Щодо кишкових інфекцій, то їх справді стало менше завдяки тому, що ми миємо й дезінфікуємо руки.

Зараз люди менше звертаються, бо думають, що пролікуються вдома самі або підуть до аптеки – і їм там порадять прийняти антибіотики. Хоча ця ера надмірного і неправильного використання антибіотиків призведе до того, що в нас буде антибіотикорезистентність. Це означає – якщо справді буде бактеріальна інфекція і людині призначать антибіотик, а вона до цього вже приймала їх кілька видів, – організм стане нечутливим до такого препарату і не діятиме ефективно на бактерії. Ще раз наголошую: вірусні інфекції антибіотиками не лікуються. Вони повинні лікуватися симптоматично, специфічною противірусною терапією зазвичай у перші 12-36 годин від моменту захворювання.

Ірина Чириця, Житомир

Фото автора