Хто вони, кращі медики, відзначені медичним Оскаром?

Хто вони, кращі медики, відзначені медичним Оскаром?

Укрінформ
11 з них нагородили найвищою громадською відзнакою у охороні здоров’я – орденом Пантелеймона, і ось історії трьох із них

 Це вже стало доброю традицією – нагороджувати українських медиків у День святого цілителя Пантелеймона. Названі на честь святого орден та медаль вручають кращим працівникам охорони здоров’я за їхній професіоналізм та милосердя. Цього року церемонія нагородження відбулася вже вп’яте, переможців названо в 11 номінаціях.

Члени Поважної Ради, які обирали кращих у фіналі, зізнаються: переможців було визначити непросто, оскільки професійні історії кожного з номінантів варті того, аби суспільство ними пишалася. Звісно, розповісти про усіх 44 фіналістів конкурсу на сторінках ЗМІ не вдасться, але Укрінформ вирішив представити хоча б кілька переможців. Коли усвідомлюєш глибину їхніх професійних історій, аж дух перехоплює, що такі люди поруч із нами.

Крім відзнаки, переможці отримали премію у 100 тисяч гривень

Але для початку кілька слів про саму нагороду і відбір переможців. Орден Святого Пантелеймона вважають найвищою суспільною відзнакою в сфері охорони здоров’я, яку запровадили за підтримки усіх церковних конфесій. За словами організаторів, цього року було подано майже 200 кандидатів на нагородження орденом та медаллю. Поважна рада обирала кращих у одинадцяти номінаціях, дві з яких нові – «найкращий управлінець у галузі охорони здоров’я» та «найкращий заклад охорони здоров’я».

Церемонія нагородження цього року відбувалася у КВЦ «Парковий», куди з’їхалися медики зі всієї України. Лікарі, науковці, медичні сестри і навіть цілі колективи на один день змінили білі халати на вечірні наряди, аби у присутності колег та громадських діячів дізнатися, кого з них назвуть взірцем професіоналізму та милосердя.

«Мета нашої нагороди – знайти поєднання професійної складової та людської – моральної. Тому в Поважну Раду, яка визначає переможців, на фініші ввійшли представники суспільної і духовної еліти. Подібної нагороди немає у світі. У фіналі залишилося 44 людини, і переможців обирали таємним голосуванням. Крім цієї нагороди, переможцям ордену передбачена грошова премія у розмірі 100 тисяч гривень, а молоді фахівці, віком до 35 років, які будуть відзначені медаллю, отримають по 50 тисяч гривень», – розповів голова Поважної ради відзнаки Василь Князевич перед початком церемонії нагородження переможців.

Володимир Огризко, ексміністр закордонних справ, член Поважної ради в коментарі Укрінформу розповідає, що за підсумками цьогорічного голосування, перемога інколи була в один голос: Це означає, що це люди, на нашу, щонайменше думку, які рівні у своїх досягненнях. Щоразу це для кожного з нас справді важкий вибір, тому дієш і розумом, і серцем – аналізуєш напрям діяльності, що вона дала.  Скажу відверто, для мене військові медики залишаються пріоритетом, бо я розумію, наскільки у них складний етап, які всі ми переживаємо у зв'язку з російською агресією. Для мене це свята річ, і при всіх рівних даних я віддаю перевагу військовим медикам”.

На церемонію завітав і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, адже міністерство є одним із співзасновників Ордену. «Будь-яка нагорода і свято в житті медичного працівника – це додаткове підняття морального духу, особливо у складні часи роботи 24/7 під час пандемії. Навіть коли упала захворюваність, з’явилося нове навантаження – вакцинація. Ми будемо підтримувати такі події, що піднімають моральний дух наших медиків», – сказав міністр в коментарі Укрінформу. На запитання про те, чи очікувати винагород й іншим медикам у вигляді, скажімо, підвищення зарплат, він відповідає, що Мінохорони здоров’я поставило собі за мету впливати на матеріальне становище лікарів і медичних працівників не точковими винагородами, а регулярними і з 2022 року заплановано підняти зарплати медичним сестрам як мінімум до 13 500 гривень, а лікарям – до 20 тисяч гривень. Що визначено в указі президента -відпрацьовується Мінохорони здоров’я та Мінфіном.

11 переможців…

Отже, усього нагороди отримали 11 медичних працівників. Серед них – професіонали з великим досвідом, молоді амбітні медики, лікарі і медсестри, військові хірурги і педіатри, ті, хто рятує від коронавірусу і хто займається науковими дослідженнями.

Орден Святого Пантелейона отримали:

- у номінації "Найкращий лікар" – полковник медичної служби, начальник клініки абдомінальної хірургії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Анатолій Ордатій.

- у номінації "Найкращий медичний працівник" – операційна сестра урологічного відділення клініки урології та нефрології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Галина Адаменко.

- у номінації "Новатор охорони здоров’я" – отримав директор Центру інноваційних медичних технологій НАН України Іван Тодуров.

- у номінації "За досягнення в Міжнародному співробітництві в охороні здоров’я" – професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 ЛНМУ ім. Данила Галицького Андрій Базилевич.

- у номінації "Взірець служіння суспільству" – голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров'я сестра Севастіяна Карвацька.

- у номінації "За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України" (номінація для іноземних громадян з 2019 р.) – волонтер Нідерландського благодійного фонду "Україна потребує допомоги" Алдвін Ланенберг.

- у номінації "Найкращий заклад охорони здоров’я" – Волинське обласне територіальне об'єднання захисту материнства і дитинства Волинської ОДА.

- у номінації "Найкращий управлінець в галузі охорони здоров'я" – директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Харківська обл., Віктор Забашта.

Медаль Святого Пантелеймона отримали:

  • у номінації "За турботу і ласку до хворого" – фельдшер, сержант медичної служби ЗСУ, санінструктор медичної роти 72 окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців Людмила Ясененко.
  • у номінації "За лікарське мистецтво" – заввідділення лор-патології Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Ігор Березнюк
  •  у номінації "За наукові розробки в медицині" – доктор меднаук, професор кафедри променевої діагностики, терапії та онкології ОНМедУ Олександр Бондар.

Усі ці люди зробили величезний внесок в українську медицину, врятували сотні, якщо не тисячі хворих.

… і троє, з ким вдалося поговорити детальніше

Анатолій Ордатій
Анатолій Ордатій

Першим із рук міністра свою нагороду – Орден Святого Пантелеймона в номінації "Найкращий лікар" – отримав військовий лікар Анатолій Ордатій. Він – полковник медичної служби, начальник клініки абдомінальної хірургії (операції на органах черевної порожнини. – Ред.) Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (м.Вінниця), який із 25 травня до 6 липня 2014 року, тобто усього за 43 дні, зробив близько 100 операцій бійцям у зоні ООС. Пізніше його медична бригада, яка рятувала наших бійців на Дебальцівському напрямку у 2015, усього за два найгарячіші дні 18-19 лютого провела 189 операцій – як військовим, так і цивільним.

«Виснажують невідкладні операції, особливо ті, які виконуються у зоні ООС, тому що жоден з лікарів не знає, з якою проблемою привезуть постраждалого. Це означає прийняття рішення за секунди і ці рішення коштують дорого», – каже Анатолій Ордатій. Він пройшов службу у зоні бойових дій, розпочинавши старшим ординатором мобільного госпіталю і закінчив у 2019 році провідним хірургом ООС. У 2018-му військовий медик захистив кандидатську дисертацію щодо бойової травми і нині не лише оперує хворих, а й викладає військово-польову хірургію в Національному медуніверситеті ім.Пирогова.

У коментарі Укрінформу пан Анатолій говорить, що Орден Пантелеймона для нього означає, що він займається необхідною суспільству справою. На запитання, чого б хотілося для медицини, лікар відповідає, як і належить військовому: «Перш за все хочеться для нашої держави добитися миру, щоб лікарі, особливо хірургічної спеціальності, працювали над плановими втручаннями в мирний час. Тому нам усім здоров’я у прямому розумінні цього слова, а також здоров’я духовного та матеріального – як нам так і нашій країні».

У номінації «Взірець служіння суспільству» орден отримала голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров'я сестра Севастіяна Карвацька, яка присвятила своє життя служінню людям і Богові.

Севастіяна Карвацька
Севастіяна Карвацька

Закінчивши школу, вона вступила у львівський медичний коледж, а потім закінчила медуніверситет в далекій Австралії. Після цього працювала 13 років у Львівській обласній клінічній лікарні у відділенні кардіології. «Лікарня і хворі люди – це вислухана молитва. Це покликання, про яке я молилася, щоб Господь мені подарував. Для мене бути серед хворих, працювати для них, служити їм, бачити результат своєї праці – це щось неймовірне», – говорить вона про свою роботу.

Сестра Севастіяна отримала почесну місію – очолила комісію у справах душпастирства охорони здоров'я всієї української греко-католицької церкви. А коли прийшла пандемія, Блаженніший Святослав Шевчук передав патріарший дім у користування медикам, які проживали в ньому у період вахтових чергувань в ковідних клініках. Усього мешкало там понад 300 медиків, і ними опікувалася Сестра Севастіяна. «Приємно було, що ми могли не тільки словом підтримати медиків, а й ділом. Ми забезпечили їм комфортне проживання, харчування, і як на мене, дуже важливо – психологічний супровід. Я сама перехворіла ковідом, була госпіталізована і на власному досвіді можу сказати, що постковідна людина потребує супроводу», – говорить вона. А ще сестра Севастіяна допомагала з забезпеченням кисневими концентраторами хворих на дому – організувала їхню безкоштовну оренду і зізнається, що неймовірним щастям для неї було, коли людина повертала концентратор і дякувала, що може дихати самостійно.

«Я кожного ранку думаю, що я можу ще зробити для людей – для хворих, для бідних, для немічних, для онкохворих, для хворих дітей. Я дуже співпереживаю і насправді непросто сприймаю деякі моменти служіння. Це стосується медичного капеланства – супроводу хворих чи родин хворих. Але велику роль відіграє молитва, яка додає мені сили, щоб я наступного дня могла пробудитися і далі крокувати у своєму служінні», – говорить вона.  

Отримуючи нагороду, сестра Севастіяна щиро зізналася, що це для неї дуже хвилююча мить і подякувала Богові, що з нею на усіх стежках служіння, та людям, які з нею працюють, а також Блаженнішому Патріарху Святославу. А ще згадала слова матері Терези, яка, отримуючи Нобелівську премію, сказала: «Ідіть і робіть так само».

Віктор Забашта
Віктор Забашта

У новій номінації «Найкращий управлінець в галузі охорони здоров'я» Орден отримав директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Харківської області Віктор Забашта. У коментарі Укрінформу управлінець зізнається – зовсім не очікував на перемогу через потужну конкуренцію і наголошує, що насправді це визнання роботи усього колективу. «Харківська «екстренка» завжди була попереду, у нас дуже багато новацій, зокрема ми перші в країні, хто почав використовувати GPS-навігацією. А така висока нагорода – це звичайно поштовх, щоб і надалі вдосконалюватися», – каже він.

У галузі охорони здоров’я пан Віктор працює понад 35 років, 15 з яких був керівником служби невідкладної та екстреної меддопомоги Харкова, а в 2012 році став організатором та керівником центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Харківської області.

У 2008 році під його керівництвом у регіоні було створена перша в країні єдина центральна диспетчерська служба – реалізовано проєкт взаємодії служб 103 та 112 з негайною передачею викликів до єдиної диспетчерської. А ще вперше в Україні було проведено та впроваджено в подальшому тромболізіз (розчинення тромбу всередині судини за допомогою лікарських засобів) на догоспітальному етапі.

На запитання про те, чого не вистачає екстреній медицині задля ще кращої роботи, Віктор Забашта каже, що коли тільки-но створилася служба екстреної допомоги, фахівці галузі більш були вхожі до МОЗ і могли втілювати усі нові ідеї в життя. Через пандемію і кадрові зміни така активна співпраця з міністерством пригальмувалася. Втім, Віктор Забашта сподівається, що незабаром це зміниться і можна буде спільними зусиллями розвивати екстренку відповідно до нових вимог часу.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-