Оцінювання учнів вдосконалиться: школам дадуть більше автономії

Оцінювання учнів вдосконалиться: школам дадуть більше автономії

Укрінформ
Але від балів у початковій школі відмовилися остаточно. Йдеться лише про вдосконалення системи, яка діє уже чотири роки

Нещодавно у Міністерстві освіти і науки затвердили нові рекомендації щодо того, як оцінюватимуть молодших школярів у новому навчальному році. Це породило чимало чуток, аж до того, що повертаються щоденники й табелі «з цифрами». Утім все залишається, як було: після реформи освіти, в українській початковій школі відмовилися остаточно від бальних оцінок, замінивши їх вербальними, тобто «оцінювальними судженнями про певні навички». Тож що тоді означає повернення до цієї теми?

Тут варто згадати, що батьків новий підхід спочатку шокував, вони дивувалися: як це бути школярем без звичних оцінок? Але після чотирьох років навчання за новим підходом оцінювання у МОН переконані, що повернення до бальних оцінок не буде, але… Все ж вирішили дещо вдосконалити наявну систему. Тепер у вчителів буде можливість застосовувати рівневе оцінюванння

Що кажуть батьки тих школярів, які вже навчалися без оцінок

Приступаючи до підготовки матеріалу про вдосконалення оцінювання учнів, підготовані міністерством, Укрінформ провів невеличке опитування на фейсбук-сторінці «Батьки SOS» із запитанням, чи пішла на користь навчанню і адаптації дитини відмова від оцінок. Очікувано, що думки батьків розділилися: одні вважають, що без оцінок у балах їм важко зрозуміти рівень знань дитини, а інші навпаки кажуть, що бали – це не інформативно, а нова система допомагає батькам зрозуміти краще, над якими навичками дитини працювати.

Наприклад, Анастасія Кушніренко з Одеси, дитина якої отримала свідоцтво за 2 клас, каже: «Якщо раніше стояло б "11" за предмет, то зараз кожну дисципліну розписано по пунктах, вказані різноманітні навички та рівень дитини в їхньому оволодінні. Набагато конкретніше та зрозуміліше, аніж просто «німа» оцінка. От в порівнянні з першим класом бачу, що дитина покращила ті чи інші навички. Якщо погіршить – теж буду знати. А були б оцінки, то я й не знала б, на які аспекти звертати увагу. Ходила б за вчителем з проханням докладніше розповісти. Я дуже задоволена НУШ».

«Дуже навіть зручно. Не предмет, а конкретна навичка з предмету. Якщо рівень не є високий – треба підтягувати. Раніше стояла б оцінка. Що воно значить? Що дитина геть все не розуміє чи щось конкретне – не відомо», – пише Оксана Островська з Києва.

Власне, для кращого розуміння покажемо, як зараз виглядає свідоцтво досягнень (так тепер називають табель):

А от Анжеліка Гоцман з Ужгорода каже, що з одного боку все ніби чудово, але з іншого – дитина не розуміє реальний рівень своїх знань та чи все у неї добре з розумінням теми, «бо чи добре, чи погано – ура, у неї наліпка! (Уточнимо, що часто учителі використовують наліпки, щоб за допомогою них відобразити добре виходить щось у дитини чи ні. – Ред.) Так, кари за лінь тепер немає, тож особисто я б обрала не особливо напружуватися... Заради чого? Наліпку і так дадуть».

Тетяна Овчарук, яка одночасно є вчителем і мамою, теж ставиться до слів замість чисел скептично: «По-перше, батькам важко орієнтуватися у рівні знань своїх дітей. По-друге, самі діти просять їх оцінювати, але ж «не можна». По-третє, вчителю складно пояснити "на пальцях", який рівень знань має кожна дитина».

Прогрес навчання дитини варто визначати за кожним завданням

Аби зрозуміти, що ж змінилося тепер у підході до оцінювання школярів, Укрінформ поспілкувався із начальницею відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту загальної середньої освіти в НУШ Наталією Пархоменко. Вона пояснює, що протестувавши нову систему і поспілкувавшись з учителями, представникам Міносвіти стало зрозуміло, що процедуру оцінювання варто уточнити.

«Ми уточнили перелік умінь, які зафіксовані у свідоцтві досягнень. Тепер вони чітко співвідносяться з очікуваними результатами освітніх досягнень. Залежно від тих умінь, сформованість яких треба зафіксувати у свідоцтві, вчитель з урахуванням освітньої програми готує урок і навчальні завдання для дитини. Ми наголосили, що вербальне оцінювання не передбачає постійного проведення перевірних робіт. Навчання має будуватися таким чином, щоб після виконання кожного завдання вчитель міг визначити рівень вмінь дитини і надати поради за допомогою зворотного зв’язку. Головне те, що поступ дитини відстежується постійно, а підсумкове оцінювання здійснюється лише наприкінці навчального року, де узагальнені результати формувального оцінювання вносяться у свідоцтво досягнень», – розповідає методист.

Наталія Пархоменко
Наталія Пархоменко

Вона пояснює: якщо раніше вчитель ставив оцінки за домашню роботу, класну роботу, контрольну, то дитині було важко за оцінкою зрозуміти, над чим потрібно попрацювати. «Тому іще попереднім документом було запропоновано оцінювати досягнення дитини за певним умінням. Приміром, дитина вміє обчислювати в межах 10, якщо це перший клас, або в межах 100, якщо це другий клас. Дитина точно виконує побудову відрізків, геометричних фігур, тощо. Тобто учитель оцінює конкретне вміння дитини і дає їй зрозуміти, над чим потрібно ще працювати, а чого вона вже досягла. Це найважливіше», – переконує Наталія Пархоменко. За її словами учителю, звісно, легше поставити звичайну оцінку, як це було раніше, адже нова система потребує більше аналітичної роботи. Та і батьки теж зазвичай не мають багато часу і хочуть просто дізнатися рівень знань дитини лише за оцінкою. Але сенс змін також і у тому, щоб батьки цікавилися не просто оцінками, а тим, чого конкретно досягла їхня дитина, над чим їй ще треба попрацювати.

Заклад може мати власну систему оцінювання на кшталт рівневої

У нових рекомендаціях змінено підходи до вираження оцінки. Окрім поняття «вербальна оцінка», з’являється ще й «рівнева оцінка» – але за бажанням закладу. Рівневі оцінки, які у Міносвіти пропонують використовувати як один із варіантів оцінювання(але тільки у 3-4 класах), позначатимуть рівень знань буквами як «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д) або «високий» (В), але теж супроводжуватиметься оціночним судженням учителя про те, над чим конкретно учневі треба попрацювати. Якщо заклад вирішить використовувати таку систему оцінювання, то вона відображатиметься і у свідоцтві досягнень (так тепер називається табель).

Нагадаємо, що згідно з «Законом про освіту», учителі і навчальні заклади отримали автономію у виборі системи оцінювання (можна запровадити навіть абсолютно нову – авторську), а тепер – уточнено процедуру, як це можна зробити. “Ініціатива вчителя має бути затверджена на засіданні педагогічної ради, при цьому в прикінцевих положеннях документа сказано, що власна система оцінювання не має заперечувати ідеям НУШ, що передбачають партнерську взаємодію, активність учнів тощо. Ключовим повинне бути оцінювання, яке розкриває можливості учня і перспективи для його подальшого розвитку. Також оцінювання не повинно призводити до розподілу учнів на групи за рівнем індивідуальних можливостей – це категорично заперечується», – коментує Наталія Пархоменко.

На запитання про те, чи не суперечитиме таке рівневе оцінювання ідеї НУШ – уникнути розподілу учнів на групи за рівнем знань, методист відповідає, що цього не станеться, якщо учителі уникатимуть стереотипів в оцінюванні результатів навчання певного учня і правильно доноситимуть оцінку до дитини, відзначаючи у першу чергу її досягнення. Також вона додає, що таке оцінювання стане корисним вчителям для підготовки до уроків: учитель розумітиме, хто з дітей на якому рівні досяг певного вміння, і відповідно до цього готуватиме завдання для кожної групи, щоб навчання було максимально ефективним.

Микола Скиба
Микола Скиба

Проте експерт з питань освіти «Інституту майбутнього» Микола Скиба все одно вбачає у рівневому оцінюванні за допомогою літер повернення до колишньої п’ятибальної системи. «Дітей начебто не оцінюють, але батьки все одно перекладатимуть цю систему на звичну їм п’ятибальну шкалу, тому для учня це перетвориться у систему дуже чітких відміток. Якщо подивитися на європейських досвід, то в багатьох країнах, зокрема в Німеччині, базова освіта закінчується тільки на шостому році навчання, і відповідно оцінювання з’являється після цього, коли діти мають до нього психологічну стійкість. Головне – зберегти допитливість, зацікавлення знаннями і уміння оперувати величинами. Тому добре, що рівневе оцінювання має рекомендаційний характер, а не обов’язковий», – підсумовує експерт.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-