За час дії інституту цивільної конфіскації заявили лише два позови – Венедіктова

Як передає Укрінформ, про це заявила Ірина Венедіктова під час наради щодо застосування інституту цивільної конфіскації, повідомляє Офіс генерального прокурора.

Учасники обговорили необхідність активізації застосування механізму цивільної конфіскації, яка є ефективним засобом повернення незаконно набутих активів поза межами кримінального провадження відповідно до найкращих світових практик, а також шляхи вирішення проблем, пов’язаних із повноцінним впровадженням цього інституту в Україні.

«Слід констатувати, що, хоча такий інститут був запроваджений в Україні ще понад півтора року тому, його реалізація наразі фактично відсутня. Він має стати не декларативним, а використовуватися як дієвий спосіб наповнення державного бюджету. Серед очевидних переваг цивільної конфіскації – те, що вона не залежить від обвинувального вироку. Визначальним фактором є різниця між вартістю набутих активів і законними доходами осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка має перевищувати мільйон гривень», – зазначила Венедіктова.

Предметом цивільної конфіскації можуть бути лише активи та доходи, отримані від них, які були набуті після набрання чинності відповідним Законом, тобто 28 листопада 2019 року. Виявлення таких активів можливе, зокрема, під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень або оперативно-розшукових заходів усіма уповноваженими органами.

Утім, на сьогодні у кримінальних провадженнях стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості щодо можливого набуття ними необґрунтованих активів достатньо не досліджуються, а відповідна інформація до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не надається. Разом з тим позови про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подаються саме прокурорами САП, які й забезпечують представництво інтересів держави в суді у цій категорії справ.

«Як наслідок, за півтора року дії інституту цивільної конфіскації було заявлено лише два позови про визнання необґрунтованими активів двох народних депутатів України загалом на суму 8,2 млн грн. При цьому на сьогодні слідчими органів Національного антикорупційного бюро, Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України загалом розслідується майже 1,6 тис. кримінальних проваджень, у яких можна виявити факти набуття необґрунтованих активів», – додала генпрокурор.

Також учасники зустрічі обговорили необхідність розробки методичних рекомендацій, потребу в нормативному визначенні питань взаємодії антикорупційних, правоохоронних та інших державних органів, порядку та форм її здійснення, визначення єдиних підходів та стандартів до вирішення наявних проблем у цій сфері, зокрема існування корупційних ризиків, а також наголосили на важливості узгодження спільно напрацьованих практичних заходів.

«Від усіх правоохоронців та органів державної влади я вимагаю невідкладного налагодження тісної дієвої співпраці задля забезпечення ефективної реалізації механізму цивільної конфіскації. Два позови аж ніяк не можуть свідчити про ефективність такої роботи у країні, де суспільне невдоволення протидією корупції сягає апогею. Але водночас ми маємо відповідально ставитися до застосування цього інституту. Передусім, ми маємо створити міжвідомчу робочу групу з питань визначення та нормативного врегулювання порядку взаємодії правоохоронців та посадовців інших державних органів щодо виявлення необґрунтованих активів, інформування про це САП для вжиття заходів до стягнення в дохід держави всього незаконно набутого майна», – наголосила Венедіктова.

Як повідомляв Укрінформ, 18 червня в Офісі генерального прокурора обговорили реформу пенітенціарної системи та усунення порушень у місцях несвободи.

Фото: Офіс генпрокурора