Ковід + економічна нестабільність = зниження народжуваності

Ковід + економічна нестабільність = зниження народжуваності

Укрінформ
Демографи кажуть, що у нестабільні часи народжуваність завжди падає. Хоча багаті країни відчули цю тенденцію і раніше

Коли півтора роки тому прийшла пандемія ковіду, і всіх нас зачинили на карантин, то були припущення, що згодом така ситуація може вилитися у бебі-бум. З одного боку, це пояснювалося тим, що пари, проводячи багато часу наодинці, скористаються цією нагодою. З іншого боку, міжнародні організації повідомляли, що мільйони жінок у всьому світі перестали отримувати своєчасний доступ до протизаплідних засобів і послуг з переривання вагітності через пандемію коронавірусу. І це могло вилитися у небажаний бебі-бум. Але все виявилося зовсім навпаки – у більшості країн народжуваність лише впала, зокрема і в Україні.

В Україні й без ковіду найнижча народжуваність в Європі

За інформацією Держстату, в Україні за 2020 рік народилося 293,4 тисячі дітей, а це на 5% менше за показник 2019 року – 308,8 тисяч. Найсвіжіші дані теж не показали зростання народжуваності. У січні-березні 2021 р. народилося 67,5 тисяч малюків, а за цей же час у 2020-му – 70,4 тисячі.

Завідувачка відділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Ірина Курило каже, що відчутне зниження народжуваності в Україні в минулому році почалося з вересня. «Ковід і економічна нестабільність вплинули на прийняття рішень про народження дитини. Порівняно з попередніми роками, найбільше зниження відбулося саме восени. Падіння народжуваності продовжується і зараз. Взагалі, народжуваність завжди реагує на періоди невизначеності, потрясіння. Це можуть бути як соціально-економічні чи епідемічні потрясіння, воєнні умови. Тобто навіть на рівні відчуттів люди розуміють, що зараз не найбільш сприятливий час для того, щоб народжувати дитину», – пояснює Ірина Курило.

Вона додає, що при цьому ми й так останніми роками на найнижчому рівні за народжуваністю в Європі. Якщо з 2002 по 2012 роки в Україні спостерігалося зростання народжуваності з найвищими показниками в 2010-2012 роки, то потім розпочалося щорічне зниження.

Лікар акушер-гінеколог «Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук‘янової», професор Сергій Савченко каже, що на цей час якраз припало збільшення допомоги при народженні дитини, що значною мірою сприяло вищим показникам (із 2011 року допомога при народженні стала близько 25 тисяч гривень – за першу дитину, 50 тисяч – за другу і 100 тисяч – при народженні третьої та кожної наступної дитини). Він пригадує, що побоювання, що зі збільшенням виплат частіше почнуть народжувати дітей у неблагополучних сім’ях, на практиці не підтвердилися. «Багато людей, знаючи, що у них буде запас надійності, починали народжувати. Вони розуміли, що ці кошти дозволять підтримувати дитину якийсь час. Тому значною мірою ситуація залежить від держави – її відповідальності і бажання підвищити народжуваність».

Наразі ж, за словами Ірини Курило, сумарний коефіцієнт народжуваності (кількість дітей на одну жінку. – Ред.) в Україні мінімальний – 1,2. У той час як у 2012 році цей показник був близький до середньоєвропейського рівня – 1,5-1,6. В Європі коливання цього показника невисоке. Найвищий він у Північній Європі – 1,8-1,9.

Щодо того, коли ж зміниться ситуація, то експертка відмічає, що нині сім’ї найчастіше відкладають народження другої і третьої дитини, рідше – першої. І з часом, за сприятливих умов, коли закінчиться пандемія, поліпшиться економічна ситуація, в Україні буде очікуватися компенсаційний приріст народжуваності – тобто сім’ї наважаться реалізувати відкладені плани народити другу чи третю дитину.

У США народжують найменше за останні 42 роки, в Японії – за 130

Примітно, що у більшості країн минулий рік видався одним із найпесимістичніших для демографів. Наприклад, у США рівень народжуваності знизився на 4%, про що повідомили в травневій урядовій доповіді. Це найбільше річне зниження показника за 42 роки, згідно зі статистикою, яку почали вести більше століття назад, зазначає «Голос Америки». Сенатор-республіканець Мітт Ромні написав у Твіттері, що Конгрес має розглянути законопроекти подібні до його Закону про безпеку родини (Family Security Act – англ.), який пропонує щомісячну готівкову виплату для підтримки родин.

Ще помітніша тенденція у Європі. Як пише ВВС, станом на початок 2021 року у різних частинах Італії народжуваність знизилася на 21,6%, тоді як Іспанія повідомила про падіння на 20%, що є найнижчим показником за весь час ведення статистики в країні…

Антирекорд народжуваності встановила і Японія. За даними міністерства охорони здоров’я країни, у 2020 році сумарний коефіцієнт народжуваності там становив 1,34 – це на 0,02 менше, ніж у 2019 році, і найменше з 1899 року, відколи ведеться ця статистика. Утім, низька народжуваність у країнах Азії пов’язується не лише з пандемією, а є характерною останнім рокам. Зокрема, в Китаї, де в 2020 році народилося в півтора рази менше дітей, ніж в 2016-му, уряд навіть дозволив мати трьох дітей в сім’ї, аби стимулювати народжуваність (двох дітей у сім’ї там дозволити мати з 2016 року, але народжуваність зросла від цього лиш упродовж перших двох років).

Глава Державного управління статистики Китаю Нін Цзічже сказав, що зниження народжуваності – це природний результат соціально-економічного розвитку Китаю. Та і взагалі, як пише ВВС, така тенденція притаманна усьому світу – мірою зростання забезпеченості та рівня освіти, а також з розвитком пенсійної системи люди змінюють пріоритети і роблять ставку на кар'єру, а не на те, щоб привести на світ побільше дітей, які годуватимуть тебе в старості.

Повертаючись до народжуваності, пов’язаною з пандемією, не можна оминути цікаву ситуацію в Німеччині. Федеральне статистичне відомство у Вісбадені повідомило, що у березні 2021 року рівень народжуваності в Німеччині досяг рекордного показника за останні 20 років, коли народилися майже 66 тисяч малюків, пише DW. Останній раз кількість новонароджених перевищувала 65 тисяч у березні 1998 року. Фахівці пов’язують таке зростання народжуваності не з обмеженнями, а навпаки – з послабленнями після першого локдауну у травні минулого року, коли Німеччина почала поступово виходити із жорсткого карантину. Україні ж найближчим часом на повторення сценарію Німеччини, схоже, сподіватися не варто, адже епідемічна, а значить і соціально-економічна ситуація, далі залишається нестабільною – через поширення того же штаму «Дельта» з боку Росії, про що Укрінформ писав нещодавно

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-