Україна згортає ковід-лікарні – принаймні до осені

Україна згортає ковід-лікарні – принаймні до осені

Укрінформ
Захворюваність впала настільки, що ковід-лікарень поменшає вдвічі. Якщо не з’явиться новий штам, літо пройде спокійно, тепер головне – до осені провакцинуватися

Захворюваність на коронавірусну інфекцію в Україні продовжує падати, і наразі епідемічні показники фактично досягли рівня вересня 2020 року. Зокрема, кількість зайнятих ліжок по Україні нині становить близько 19%. Та й аналітики зізнаються: в реальності усе складається навіть краще, ніж було у прогнозах. Тож у зв’язку зі стабілізацією ситуації в офісі президента разом з НСЗУ ініціювали скорочення мережі ковід-лікарень на період епідемічного затишшя. Передбачається, що обслуговувати пацієнтів з ковідом залишаться близько 250 із 510 закладів, для яких будуть складені нові маршрути пацієнтів.

Нарешті прийшов час звернути увагу на інші хвороби

Андрій Віленський
Андрій Віленський

Заклади охорони здоров’я, які надають допомогу пацієнтам з ковідом, отримують фінансування за кількість пролікованих випадків, тобто за надані послуги – так, як і передбачає медреформа. Як пояснює в коментарі Укрінформу в.о. голови НСЗУ Андрій Віленський, оскільки захворюваність зменшилася, то: «…маємо регулювати мережу, бо відпадає потреба в такій кількості ресурсів, які були виділені державою для надання допомоги пацієнтам з ковідом».

Це означає, що частина багатопрофільних лікарень, які на піку захворюваності приймали лише пацієнтів з ковідом, знову повернуться до звичного режиму роботи і зможуть надавати допомогу пацієнтам з хронічними захворюваннями. Скільки хронічних пацієнтів за цей час не змогли отримати медпослуги - наразі даних немає, але, за словами Андрія Віленського, йдеться про сотні тисяч.

«У нас деякий час була обмежена планова госпіталізація, пацієнти не могли отримувати необхідні планові послуги. Приміром, коли сімейний лікар відправляє пацієнта на діагностику онкозахворювання – це планова послуга. І якщо це відкласти на місяці, то ризики для такого пацієнта катастрофічно зростають. Тому лікарні зараз як у звичайний час повинні прийняти таких пацієнтів, обстежити, пролікувати, щоб забезпечити свою основну функцію. Є відкладений попит, який потрібно задовольнити», – говорить очільник Нацслужби здоров’я.

Андрій Безносенко
Андрій Безносенко

Це підтверджує і головний лікар Національного інституту раку Андрій Безносенко: «Кожен п’ятий онкологічний пацієнт в Україні у 2020 році через COVID-19 та карантинні заходи не звернувся по лікування. Тепер онкологи отримують більше занедбаних випадків - і ефективність лікування їх всім зрозуміла».

Які лікарні надалі прийматиуть ковід-пацієнтів?

Як наголошують у Нацслужбі здоров’я, переформатування мережі не відбудеться одномоментно, але цей етап вже розпочався з червня. Усі заклади охорони здоров’я буде розділено на 4 типи:

  • ті, які забезпечують надання медичної допомоги пацієнтам, не інфікованим COVID-19, адже інші хвороби нікуди не зникли;
  • опорні заклади, які постійно забезпечують інфекційну готовність;
  • друга хвиля закладів, які включаються по одному в разі заповнення ліжок у базових (опорних) закладах;
  • третя хвиля закладів, які включаються по одному в разі заповнення ліжок у опорних закладах та закладах другої хвилі.

Заклади, що залишаться опорними (тобто ті, які й надалі надаватимуть допомогу при ковіді), повинні відповідати ряду вимог. Передусім це має бути один багатопрофільний заклад на 300 тисяч населення, який має щонайменше 170 ліжок для надання медичної допомоги пацієнтам в окремому корпусі. При цьому мають бути залучені окремі фахівці для надання допомоги пацієнтам з COVID-19. Або така лікарня має бути повністю перепрофільована для надання допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою. Крім того, в цих закладах має бути централізована подача кисню, до якої підключені щонайменше 80% ліжок; відділення інтенсивної терапії за місцем надання послуг пацієнтам з COVID-19; щонайменше 8 апаратів ШВЛ не нижче середнього класу; щонайменше 8 лікарів-анестезіологів, які надають допомогу тільки пацієнтам з COVID-19 і не залучені до надання інших медичних послуг; щонайменше 16 команд, які готові долучитися до надання допомоги пацієнтам з COVID-19; автоматичне перемикальне комутаційне обладнання (АПКО) та щонайменше одне джерело мережі аварійного електроживлення.

Також у цих закладах мають бути забезпечені: надання невідкладної допомоги, хірургічної допомоги, допомоги при пологах, допомоги пацієнтам з розладами психіки та поведінки тощо. Тобто це достатньо потужні заклади, здатні надати допомогу широкого спектра, коли у пацієнта встановлено діагноз коронавірусної хвороби.

За переформатування мережі відповідальна місцева влада. Саме вона має скласти нові маршрути для пацієнтів з ковідом, а також подбати, щоб перехідний період пройшов безпечно та комфортно для пацієнтів, які вже перебувають на лікуванні. Якщо лікарня припиняє надавати стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19, місцева влада повинна подбати про те, щоб її пацієнти могли завершити лікування в цьому закладі або були переведені до іншого. Для нових пацієнтів зміниться тільки те, що їх доправлятимуть в краще підготовлені лікарні.

Закриють ті заклади, де немає пацієнтів або які справлялися гірше

Ірина Шкурпяк
Ірина Шкурпяк

Тим часом регіони вже активно готуються до згортання мережі ковід-лікарень. Приміром, заступниця директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Шурпяк повідомила, що на Львівщині з понад 20 лікарень залишиться близько 10, що прийматимуть хворих на ковід. Станом на 1 червня завантаженість лікарень в області становила близько 15%.

На Хмельниччині скоротять мережу ще радикальніше. З огляду на зменшення кількості ковід-хворих у важкому стані, госпіталізуватимуть тільки в чотири медичних заклади області, повідомляли місцеві ЗМІ. Станом на 31 травня пацієнти з COVID-19 або підозрами на інфікування були у 26 медзакладах Хмельниччини. Кількість хворих у кожній з лікарень відрізняється кардинально – від 64 у Хмельницькій інфекційній до одного у Ярмолинецькій та Білогірській багатопрофільних.

У цілому ж по Україні, за даними НСЗУ за квітень, у понад 160 лікарнях було проліковано не більше 15 пацієнтів з коронавірусом. Переважно це – однопрофільні лікарні: пологові будинки, перинатальні, кардіологічні центри. Або потужні лікарні області, які надають допомогу у невідкладних та пріоритетних станах. Відтак саме такі лікарні, куди надходить мінімальна кількість хворих, і повернуть до звичного режиму роботи.

Крім того, як пояснили в НСЗУ, хворих на ковід не направлятимуть до лікарень, де була вища летальність або ж великий відсоток переведення пацієнтів при погіршенні стану в інші лікарні через відсутність необхідного обладнання. Приміром, зі 106 пацієнтів Дружківської центральної міської клінічної лікарні на Донеччині 11 були переведені, 22 померли. У Херсонській міській клінічній лікарні імені О.С.Лучанського зі 119 пацієнтів понад 30 було переведено. А з Василівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Запорізької області – з 18 пацієнтів в інші лікарні перевели 13.

Прогнозувати ситуацію зараз складніше, але лікарні будуть готові

В разі нової хвилі коронавірусної інфекції передбачається, що кількість закладів для прийому пацієнтів з ковідом знову зросте. Але спрогнозувати наступну хвилю нині складно, кажуть аналітики. Попередньо її очікують восени.

Ігор Бровченко
Ігор Бровченко

«Нова хвиля залежатиме від того, коли в Україну прийде новий штам, а це наразі непрогнозовано, – каже доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко, який очолює групу науковців з НАН, що займається математичним моделюванням епідемії COVID-19 в Україні. – Раніше ситуація прогнозувалася з огляду на сусідів – Польщу, Румунію. Вони більш соціально активні, мають більш інтенсивний обмін з іншими країнами, і такі надзвичайні події, як поява нового штаму, у них фіксувалися раніше. Але оскільки там триває потужна вакцинація, то вони можуть уникнути появи нового штаму. Тож Україні на них орієнтуватися не можна, адже поки що у нас вакцинація відсутня. Усе залежатиме від того, скільки людей за літо ми встигнемо провакцинувати, коли новий штам з’явиться на нашій території і як він буде взаємодіяти зі штучним чи набутим імунітетом».

Водночас учений зазначає, що наразі спад захворюваності стабільний, і, швидше за все, триватиме наступні тижні. «Думаю, що за місяць ми досягнемо тих же показників, що були рівно рік тому у цей же час. Зараз ми вийшли на етап, який був приблизно у серпні-вересні 2020. Це пов’язано з комплексом чинників: люди більше часу проводять на відкритому повітрі, провітрюють приміщення, школярі перестають ходити в школи, плюс велика кількість тих, хто вже перехворів – близько 30-40% за різними оцінками. Мушу сказати, що упродовж останніх двох місяців реальність йде за нашими оптимістичними прогнозами», – говорить Ігор Бровченко.

На запитання про те, чи встигне медична система зреагувати, якщо ситуація із захворюваністю різко погіршиться, Андрій Віленський відповідає, що заклади зможуть підписатися на ковід-пакети за кілька днів. Їм варто буде подати пропозицію про укладення чи зміну договору, після чого вони отримають фінансування і почнуть працювати.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-