Вакцина скоро буде в Україні. План – є. Охочих бракує
Нарешті це сталося. Україна отримала відповідь від COVAX, і вже всередині лютого надійде перший транш – 117 тисяч доз РНК-вакцини проти COVID-19 від Pfizer-BioNTech. Це – найефективніша вакцина проти коронавірусної інфекції за даними досліджень (діє у 95% випадків), і, як запевняють у міністерстві, не остання, яка надійде в Україну найближчим часом.
Укрінформ зібрав останню актуальну інформацію про те, кого вакцинуватимуть у першу чергу, на які іще вакцини може розраховувати Україна і головне – чи готове населення робити щеплення проти COVID-19 .
Вакциною від Pfizer-BioNTech імунізують медиків, а далі – за планом
Зрозуміло, що 117 тисяч доз вакцини – це вкрай мало для вакцинації населення 42 мільйонної країни. Враховуючи, що щеплення проти ковіду передбачає дворазове введення вакцини, то це означає, що вакциновано буде 58,5 тисяч людей. Уже відомо, що перший транш вакцини одразу буде розподілений для імунізації працівників лікарень, де надають допомогу пацієнтам з COVID-19, і це справедливо.
Як розповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов, на першому етапі вакцинація проводитиметься винятково працівниками мобільних бригад. За словами міністра, по країні працює 572 мобільні бригади. Але річ у тім, що вакцинуватися готові менше половини навіть медиків.
«Найбільша проблематика, яка зараз існує – це кількість людей, яка готова до вакцинації. Ми практично кожну людину ідентифікували на першому етапі вакцинації та взяли з них згоду чи незгоду, чи будуть вакцинуватися. 38% медичних працівників, які працюють в лікарнях і надають допомогу хворим на COVID-19 (це екстрена меддопомога включаючи водіїв) готові вакцинуватися”, – цитує Степанова УНН. Це вкрай низький показник, адже як переконати вакцинуватися населення, якщо далеко не всі медики готові це робити...
Практично у той самий час, як стало відомо про отримання першого траншу вакцини, Кабмін оприлюднив календарний план вакцинації населення проти коронавірусної інфекції на 2021 рік. Згідно з ним, з лютого по квітень планується імунізувати 367 тисяч людей – медиків стаціонарних установ, де лікують COVID-19, і військових, які беруть участь в ООС.
Щоправда, медики вже давно висловлюють сумніви у необхідності першочергової вакцинації силовиків. Нещодавно про це знову згадала доктор медичних наук Катерина Амосова у коментарі одному з телеканалів.
«Світова програма порядку вакцинації передбачає початок масової вакцинації з найбільш вразливих людей, які мають найбільш високий ризик захворіти на тяжку форму коронавірусу і померти від нього. Це люди старшого віку з хронічними захворюваннями і частина медиків, починаючи з більш старшого віку. Жодна стратегія у світі не передбачає вакцинацію поліцейських та військових, адже це молоді люди, які переносять це захворювання легко. Тому в умовах дефіциту вакцини, яка буде доступна для українців, треба розпочинати із захисту саме таких категорій людей», – сказала пані Амосова.
Коли ще будуть вакцини і які?
У перші дні лютого МОЗ повідомило, що паралельно в межах ініціативи COVAX Україна регулярно до кінця другого кварталу отримуватиме ще й іншу вакцину – виробництва компанії AstraZeneca. За словами заступника міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Ігоря Іващенка, МОЗ вже отримало лист від партнерів з відповідним підтвердженням. Йдеться про 2,2−3,8 мільйона доз. Чому такий значний діапазон у обсягах? Можливо, це пояснюється нинішніми проблемами з виробництва вакцин у світі, про що Укрінформ писав раніше. Усього ж за програмою COVAX Україна отримає 8 мільйонів доз вакцини від коронавірусної хвороби, але нині тривають перемовини для отримання Україною іще додаткових 8 мільйонів доз.
Водночас неоднозначна ситуація склалася з закупівлею вакцини від китайської компанії Sinovac Biotech. 30 грудня Україна підписала договір про постачання 1,9 млн доз вакцини, але з умовою, що її ефективність має складати не менше 70%. Спочатку виробники вакцини повідомляли про її ефективність на рівні 78%, але пізніше з’явилася інформація, ніби цей показник складає 50,4% (з врахуванням дуже легких або безсимптомних випадків COVID-19, про що спочатку не відзвітував виробник і тому зазнав критики). Після цього міністр охорони здоров'я Максим Степанов запевнив, що якщо ефективність вакцини буде нижчою за 70%, компанія-виробник поверне Україні кошти. І тут буквально за кілька днів китайська компанія зробила нову заяву: ефективність вакцини може значно залежати від часового проміжку між введенням першої і другої дози. За даними компанії, ефективність вакцини була на 20% більшою (тобто близько 70%) у 1 394 пацієнтів, які отримали плацебо або вакцину з різницею у три тижні (21 день). А згадана ефективність у 50,4% фіксувалася, коли друга доза вводилися через 14 днів.
Власне, інтервал щеплень вакцини проти COVID-19 нині є гарячою темою дискусій серед науковців, регуляторів та урядів, але з іншого боку, насторожливим фактом є те, що виробник кілька разів змінює дані про ефективність вакцини.
Проте глава Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ), імунолог Федір Лапій говорить, що важливо дивитися на дані ефективності вакцини із запобігання важких наслідків хвороби: «Є ефективність у плані госпіталізацій, важких форм, смерті. Вакцина компанії Sinovac показала ефективність 100% із запобігання смерті (у групі вакцинованих не було випадків смерті, в групі не вакцинованих зафіксовано сім таких випадків), близько 92% ефективності щодо важких випадків (запобігання госпіталізаціям і смерті), 55% ефективності за будь-якого зараження. Ці показники цілком прийнятні. Я дивився б на запобігання смерті та складним випадкам», – сказав він.
Наразі вакцину від Sinovac Biotech уже зареєстрували в Бразилії, а офіційний представник компанії в Україні «Лекхім» анонсував, що планує зареєструвати її до 5 лютого.
Скільки українців готові вакцинуватися?
А тим часом останнє соціологічне опитування, проведене групою «Рейтинг» у період з 14 по 16 січня, показало, що більше половини українців не готові вакцинуватися від коронавірусу, навіть якщо щеплення буде безкоштовним.
«Готові вакцинуватись від коронавірусу, якщо вакцина буде доступна в аптеках, – 39%, не готові – 56%. За умови, якщо щеплення буде безкоштовним, готові вакцинуватись – 43%, не готові – 52%», – йдеться у дослідженні.
Власне, на такі суспільні настрої особливо вплинуло поширення в соцмережах фейкової інформації про вакцини, цілеспрямовані кампанії з дискредитації вакцинації, поява руху «антивакцинаторів», пише експертка Лабораторії журналістики суспільного інтересу Інна Борзило. Вона зауважує, що фейки в соцмережах поширювали переважно специфічно налаштовані користувачі. «За досліджуваний період з жовтня по листопад найбільше охоплення мали пости користувачів про те, що "вакцина – це політичний фактор", "США контролює поставки вакцини в Україну" та "перевіреної вакцини не існує"», – підсумовує експертка. Вона додає, що не обійшлося і без «теорій змови»: «Найбільш поширеними були тези про спробу інфікувати СНІДом через вакцинацію, провести лабораторний експеримент; серед церковників циркулювала теза про Антихриста, що є прямим інформаційним впливом РПЦ в Україні». Коротше: «руку Москви» видно неозброєним оком.
Але такі наслідки можна назвати цілком очікуваними, оскільки Україна ще навіть не починала інформаційну кампанію «за вакцинацію». Тільки у перший день лютого стало відомо, що в Україні буде три способи стати у чергу на вакцинацію проти COVID-19. Незабаром запустять сайт, на якому можна буде записатися на вакцинацію. Також це можна буде зробити у телефонному режимі та у сімейного лікаря, повідомив головний санлікар країни.
Загалом календарним планом у 2021 році передбачена безкоштовна вакцинація 14,4 млн громадян з різних категорій, чого, звісно, буде не достатньо для створення колективного імунітету. Але у Центрі економіки охорони здоров’я Київської школи економіки відмічають, що ситуація для України може змінитися в кращу сторону, головне – бути готовими до цього. «Нині на ринку вакцин панує надмірний попит. Однак уже ближче до літа його замінить надмірна пропозиція вакцин від різних виробників. Для України це шанс підготуватися до масової кампанії та забезпечити швидкий захід на наш ринок великої кількості виробників».
Юлія Горбань, Київ
