Український науковець розробив датасет для прогнозування поширення коронавірусу

Український науковець розробив датасет для прогнозування поширення коронавірусу

Укрінформ
Вінницький науковець Віталій Мокін розробив модель () для довгострокового прогнозування поширення коронавірусу на основі даних про випадки захворювання, підтверджені ПЛР-тестами.

Про це завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій, доктор технічних наук, професор, науковий керівник науково-дослідної лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету Віталій Мокін розповів у інтерв’ю Укрінформу.

«Я тривалий час займаюся так званим напрямком Data Science. Це те, що зараз ще часто називають «штучний інтелект», хоча це дещо різні поняття. Я зосередився на збільшенні рейтингу в опануванні штучного інтелекту на Python (мова програмування – ред.) у системі Kaggle – це платформа Google для обробки даних у різних сферах. У квітні стартував челендж для датасайнтистів. Це була система конкурсів із моделювання поширення коронавірусу. Я також долучився. Влітку серйозно зайнявся цим питанням і побудував власну модель на основі технології Фейсбуку для моделювання часових рядів, – так звана модель Prophet (з англійської – «Пророк»). Я дещо там вдосконалив, і моя модель, мій датасет, моя технологія аналогів не мали. Зараз я вже розробив нову модель, яка моделює увесь ряд даних, зокрема, в основних 70 країнах світу. Вона дає досить непогані результати прогнозування. Вона складніша, я її зараз удосконалюю і готую оновлення. За нею ми вже будемо «програвати» сценарії – між оптимістичним і песимістичним, щоб прогнозування можна було зробити більш довгостроковим», - сказав Мокін.

Читайте також: Уряд розширив перелік товарів, які продаватимуть під час локдауну

За його словами, діюча наразі модель опрацьовує дані з 70 країн і дозволяє робити тижневі та двотижневі прогнози поширення епідемії коронавірусу. Їх включають до щотижневого звіту міжвідомчої робочої групи при Національній академії наук України (НАНУ) з прогнозування поширення коронавірусу, створеній для потреб РНБО і Кабміну.

«Академія наук використовує так звану компартментну модель. По суті, це – балансова динамічна модель, яка бере за основу різні складові, що характеризують природу явища, й описує, як вони між собою взаємодіють. Я ж використовую статистичну модель – модель часового ряду. Працюю зі своїм аспірантом Арсеном Лосенком. Ми даємо загальний графік по країні. Беремо один показник, ряд його чисел за рік і прогнозуємо наступні значення», - сказав науковець.

Він пояснив, що працює із офіційними даними про випадки коронавірусу, підтверджені ПЛР-тестуванням. На їх основі модель, яка нівелює «аномалії» офіційної статистики, робить прогноз кількості нових хворих.

Модель Мокіна із прогнозування поширення коронавірусу працює з показниками, починаючи з моменту різкого збільшення захворюваності, – з 6 липня. Наразі вона забезпечує точність прогнозів із похибкою 2-7,5%.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні за минулу добу, 4 січня, зареєстрували 5 334 нові випадки захворювання на COVID-19. За весь час пандемії в країні захворіло на COVID-19 1 083 585 осіб, одужало 747 408 осіб; 19 129 людей померло.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-