Пенсії для шкідливих професій: як нарахують та хто заплатить старі борги?
Розроблений Міністерством соціальної політики законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи» нарешті обговорено і представлено профільному Комітету ВР як «пілотний проект» для формування пенсій пільгових категорій в межах запровадження довгоочікуваної накопичувальної системи. Нарешті, подумали фінансисти. Адже вони то знають, що закон «Про недержавне пенсійне забезпечення», прийнятий ще у 2003 році, не працював якраз через відсутність імплементаційних законів. Майбутні пенсіонери в глибині душі зраділи, що отримують «три пенсії замість однієї», як написали у своїх заголовках деякі ЗМІ. Їм-то ніхто не пояснив, де підступ. Але найбільше зраділи акціонери великих промислових підприємств, тому що, нарешті, з'явилася надія під активну фазу реформи заразом прийняти ще один вигідний їм пенсійний законопроект. Який з 2012 року намагався пройти через жорна парламенту, але щоразу зі зрозумілих причин відкликався. У турборежимі чергова спроба може стати цілком реальною. Хоча сам по собі принцип накопичення пенсійних виплат для працівників шкідливих професій цілком слушний.
Що може компенсувати людям шкідливі умови праці? Виключно живі гроші
Законопроект пропонує запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи (НППС) для зайнятих на шкідливих виробництвах працівників віком до 35 років, які мають право на пільгову пенсію, за рахунок підвищення ставки єдиного соцвнеску для таких роботодавців на 7% або 15%.
Законопроект передбачає три професійні пенсійні програми:
Програма №1 дає право на отримання пенсійних виплат після 50 років при роботі за "списком №1" від 10 років у чоловіків і від 7,5 років у жінок.
Програма №2 включається після 55 років і роботі за "списком №2" від 12,5 років у чоловіків та від 10 років у жінок.
Програма №3 дає можливість добровільно вступити в НППС на умовах, визначених у колективних договорах, і на отримання пенсійних виплат після досягнення 55 років.
За програмою №1 роботодавцям доведеться додатково до 22% ЄСВ платити ще 15%, у програмі №2 – 7%, у програмі №3 – від 3% за погодженням з працівниками. Згідно із законопроектом, страхові внески, які надійдуть за учасників НППС, Пенсійний фонд України спрямовуватиме до недержавних пенсійних фондів (НПФ) і страхових компаній (СК), авторизованих Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Учасники системи зможуть самостійно обирати НПФ і СК (принцип "пенсійні кошти ходять за учасником"), однак якщо вони протягом трьох місяців не обрали, то НПФ буде визначено автоматично за порядком Пенсійного фонду України.
"Приблизний обсяг коштів для такої накопичувальної системи становитиме 2-3 млрд грн на рік", – сказав, представляючи документ, прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
«Що ми пропонуємо в законопроєкті. Перше: для працівників, які зараз працюють у шкідливих та важких умовах, не будуть змінені фактично ні правила, ні умови призначення такої пільгової дострокової пенсії. Ми змінюємо лише механізми. Тобто, відшкодування пільгових пенсій буде замінено на фінансування таких пенсій через сплату підвищеної ставки Єдиного внеску», – розповіла міністр соціальної політики Марина Лазебна. Вона зауважила, що за рахунок цих коштів покриватимуться видатки для виплати поточних пільгових пенсій і будуть запроваджені механізми дострокової накопичувальної пенсії для майбутніх пенсіонерів.
Хто платитиме борги?
Вже близько 20 років в Україні діє закон, згідно з яким працівники, які важко працювали на шкідливих виробництвах (за списками № 1 і № 2), можуть вийти на пенсію на 10 років раніше. Але за умови наявності у них 10 або 7,5 року відповідного стажу роботи на таких виробництвах. Пільгову пенсію за цей період їм забезпечує підприємство, на якому людина шкодила своєму здоров'ю. За фактом же пенсію платить Пенсійний фонд, а приватні підприємства компенсують ПФУ пенсійні виплати, які він здійснює. За різними оцінками, за ці 20 років підприємства повинні зарезервувати на виплати своїм майбутнім пенсіонерам від 70 млрд грн до 100 млрд грн. Причому, за станом на 1 квітня 2020 року, у цих підприємств вже додатково існувала заборгованість по виплатах поточним пенсіонерам перед Пенсійним фондом в розмірі 14,5 млрд грн.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна зазначила, що запропонований механізм дасть змогу вирішити проблему боргів підприємств перед Пенсійним фондом із виплати пільгових пенсій. За її словами, з 2008 року цей борг зріс із 1 млрд грн до майже 15 млрд грн на жовтень цього року, щорічно збільшуючись на 1,5 млрд грн. "Із 10 підприємств 8 не відшкодовують", – заявила міністр. За її словами, підприємствам-боржникам буде надано право сплатити цей борг із розстрочкою на п’ять років. У пояснювальній записці уточнюється, що йдеться про 8 тис. боржників, 2,5 тис. із яких вже економічно неактивні.
Раніше Мінсоцполітики оцінювало кількість працівників, які підпадуть під дію НППС, більше ніж у 135 тис. осіб.
Міністерство також зазначало, що плюсом переходу до фондованої системи пенсійного забезпечення, де майбутні пенсійні виплати працівникам буде забезпечено пенсійними активами, є відділення таких активів від діяльності підприємств, а також можливість успадкування таких коштів. Крім того, роботодавці вищезазначених категорій працівників, які на сьогодні в значному обсязі здійснюють відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, платитимуть тільки за фактично співробітників, що працюють, і зможуть заощадити.
Отже, в Україні хочуть запровадити професійні накопичувальні пенсії. Звучить обнадійливо? Так, законопроект передбачає запуск НППС із 1 січня 2021 року, однак на засіданні Кабміну було висловлено сумнів, що це можливо зробити в настільки короткі терміни. Експерти ж пояснюють, що з законопроектом в принципі не так.
«Пропонується пробачити роботодавцям їх борги, інакше математика уряду не сходиться»
Голова правління Товариства актуаріїв України Юрій Іванько:
- Насправді, нововведення полягає в тому, що депутатам пропонується пробачити роботодавцям їх зобов'язання по виплатах пільгових пенсій та зобов'язати надалі їх платити з державного бюджету. Тобто прибуток від роботи людини отримує конкретне підприємство, а пенсію додаткову йому оплачуємо ми з вами. Непогана ідея, правда?
Але щоб цей висновок був не такий очевидний, Мінсоцполітики запропонувало додатково стягувати в ПФУ з підприємств за таких працівників віком понад 35 років підвищену ставку єдиного внеску плюс 15% (або плюс 7%) до наявних зараз 22% ЄСВ. Але стягувати будуть з поточних працівників, а платити пенсії з цієї суми потрібно фактичним пенсіонерам і одночасно накопичувати на пенсію тим, хто ще працює і ці внески платить за себе.
Міністерство при цьому запевняє, що платежі до Пенсійного фонду будуть еквівалентні тим платежам, які є в рамках чинної системи. Звичайно ж, це не так. Якщо в перші роки платежі в солідарну систему ПФУ зменшаться приблизно на 20% в порівнянні з наявною системою, то вже через 10 років падіння сягне 60-80%. Це станеться внаслідок того, що кількість пенсіонерів залишатиметься сталою величиною протягом 10-15 років. А кількість платників буде зменшуватися щороку, оскільки працівники молодше 35 років увійдуть в накопичувальну систему. Таким чином, за 25 років із загального обсягу зобов'язань, які на сьогодні оцінюються в 70-100 млрд грн, ПФУ отримає не більше 30%, а решта коштів буде перекладена на держбюджет. Яких дій можна очікувати від Пенсійного фонду? Правильно – спроби відмовитися від зобов'язань за спецпенсіями, як це вже спостерігалося щодо виплат пенсій за вислугу років. Саме така перспектива чекає працівників старше 35 років, оскільки є великий ризик втрати пенсійних виплат в результаті щорічного зростання дефіциту ПФУ.
А що в такому випадку чекає людину молодше 35 років, яку нібито повинна «ощасливити» реформа? Ловіть ще одну вишеньку на торті. При введенні цієї системи весь накопичений таким працівником стаж на важких підприємствах фактично обнуляється, і накопичення єдиного податку відбувається з нуля. За фактом Мінсоцполітики пропонує депутатам позбавити від 10% до 40% пільгових пенсій, які вони заробили, працівників у віці до 35 років.
У підсумку, чоловік з 20-річним стажем, з яких він відпрацював 7 на шкідливих виробництвах зі списку № 1, при виході на пенсію в 50 років при зарплаті в 10 тис. грн за чинною системою отримає пенсію понад 3,5 тис. грн, а за пропонованим механізмом – всього лише в розмірі до 2 тис. грн. Як ми бачимо, ні людина, ні держбюджет від цього не виграють. На відміну від підприємств, які з 2012 року намагаються домогтися такого подарунка з боку держави.
Більш обґрунтованим підходом є введення накопичувальної професійної системи тільки для осіб, які не мають стажу на виробництвах зі списків №1 та №2. Одночасно для тих, у кого такий стаж уже є, слід залишити наявний механізм відшкодування роботодавцями витрат ПФУ на оплату пенсій, отриманих на пільгових умовах.
А будь-які нововведення щодо пенсійних виплат без проведення актуальних розрахунків можуть дорого обернутися бюджету і влади в цілому, і дискредитувати довгоочікувану пенсійну реформу.
«Крок у правильному напрямку, але обтяжений "локомотив пенсійної реформи" може й не зрушити з місця»
Олександр Ткач, директор компанії «Пенсійно-актуарний консультант», експерт з питань пенсійного забезпечення:
- Запровадження професійних пенсійних систем – крок у правильному напрямку. Це – виконання як вимог Директиви ЄС 41/2003 від 03.06.2003, так і Закону України №1058 від 09.07.2003. Але Україна спізнилася у виконанні "домашнього завдання" майже на 15 років. Тому нинішній уряд робить маленький, але важливий і сміливий крок назустріч накопичувальній пенсійній системі. Але є й недоліки. В цілому погоджуюсь з думкою Товариства актуаріїв України щодо пільгових пенсій (Список №1 та Список №2). Те, що запропоновано, дуже схоже на перекладання проблеми на «інші плечі», яке почалося ще у 2012 році і продовжувалось при уряді Володимира Гройсмана у 2017-му. Незрозуміло, на яких припущеннях базуються запропоновані ставки внесків, а сама методика їх розрахунку не розкрита. Тому застереження щодо можливого «дефіциту фінансування» та недостатності рівня майбутніх пенсій заслуговує на увагу.
Окремо треба сказати про скасування пенсій за вислугу років, яке відбулося у 2017 році для сотень тисяч працівників. Тепер під програмою №3 ці пенсії начебто хочуть відновити, але через механізми колективного договору, які в нашій країні не мають жодної перспективи. Про це свідчить хід виконання чинних галузевих угод в Укрзалізниці, гірничо-металургійному комплексі тощо. Не помічати й не розуміти цього не можна. Про це неодноразово наголошувалося і повідомлялося розробникам урядових законопроектів, як експертами, так і профспілками, та розробники просто не дослухаються цих аргументів. Замість поступового запровадження професійних пенсійних систем для вислуги років з 2005 року на базі корпоративних і професійних недержавних пенсійних фондів (як це і передбачалося законом у 2003 році), такі фонди взагалі викреслені з другого рівня та системи професійних пенсій. Натомість пропонується сумнівна авторизація, до якої НКЦПФР будуть допущені лише відкриті пенсійні фонди. Це суперечить Директиві 41/2003 ЄС, згідно з якою ризик вислуги років та втрати працездатності має компенсуватися трудовими пенсіями (пенсійними виплатами) галузевих і корпоративних фондів та компаній страхування життя.
Якщо ж розв'язувати проблему пільгових пенсій та пенсій за вислугу років, то механізм має бути іншим. Таким, який є в країнах, де це відбувається у разі переходу від пенсійних схем з визначеною виплатою до схем з визначеними внеском (ЄС, США та ін.). Спочатку треба зафіксувати вартість вже заробленої частини пенсій (які мали відшкодуватись через ПФУ) до моменту переходу на інший механізм фінансування (через НПФ). Зароблена частина відшкодовується тими, хто споживав робочу силу в минулому, а оплата праці в наступні періоди фінансується через сплату пенсійних внесків, але не до ПФУ (який спрямує їх на виплати нинішнім пенсіонерам та зарплати службовцям), а до НПФ (на індивідуальний пенсійний рахунок особи). Розробники просто ігнорують (не помічають) цей принцип, закріплений в міжнародних стандартах фінансової звітності. Отже, перекласти фінансування значної частини пільгових пенсій на ПФУ (який хронічно дотується з бюджету), а замість цього запропонувати сплату підвищеного розміру ЄСВ виглядає сумнівно.
Аргументи про "майже всі роботодавці не відшкодовують" або "у підприємств немає грошей" не витримують критики. Достатньо тільки пригадати перелік галузей з шкідливими умовами праці (добування корисних копалин, металургія, енергетика...) та ознайомитись з рейтингами доходів власників відповідних підприємств. Більшість з них є економічно активними та сумлінно виконують вимоги щодо відшкодування ПФУ витрат на виплату пільгових пенсій.
Загалом, треба чітко розмежовувати пенсії, що призначаються за роботу в шкідливих і небезпечних умовах (Список №1 та Список №2), та пенсії за вислугу років (тобто, за роботу в умовах, коли людина втрачає професійну придатність до настання пенсійного віку). Не варто ці різні за природою пенсії закладати в один законопроект. Перевантажений ними "локомотив пенсійної реформи" може не зрушити з місця. Якщо ж послідовно запустити декілька "локомотивів" з одним "вагоном пенсій" у кожному законопроекті та зробити це з відповідним інтервалом, то їх проходження «депутатської станції» може статися з великою ймовірністю. Відтак, успіх пенсійної реформи, на яку наважився нинішній уряд, буде гарантовано.
Записала Оксана Поліщук, Київ
