Скільки років українській мові?

Скільки років українській мові?

Блоги
Укрінформ
Це залежно від того, що вважати українською мовою. Справа в тім, що кожному історичному станові мови передує інший історичний стан.

Тобто сучасній українській мові, яка налічує два-три століття й формувалася під впливом творів класиків літератури, передувала так звана староукраїнська (ХІІІ-ХVІІ ст.). Вона характеризувалася наявністю безлічі діалектів та використанням церковнослов’янської лексики для діловодства, юридичної, духовної та художньої літератури.

Староукраїнській передувала давньоукраїнська, або «давньоруська» (V-ХІІ ст.), яка складалася з низки східнослов’янських діалектів (мов), більшість із яких не дожила до наших днів. Літературною мовою після Володимирового хрещення стала старослов’янська (походженням з Балкан). Власне давні українські діалекти характеризувалися специфічною лексикою та фонетикою (ікавізм – тяжіння до «і» в закритому складі на місті історичних «о», «е» та давнього дифтонга, позначуваного літерою «ять»; отвердіння м’яких приголосних; збереження дзвінкості приголосних у кінці слова; повноголосся -оро-, -оло-, -ере-, -еле- тощо).

Давньоукраїнській передувала праслов’янська мова (І-ІV ст.). У ній діяв закон відкритого складу (усі склади закінчувалися на голосний звук), були складотворні «л» і «р», носові голосні. Граматика теж дуже відрізнялася від сучасної, особливо система часів дієслова. Праслов’янська мова, очевидно, була поширена в Поліссі, на Волині, у Карпатах, частково у Наддніпрянщині.

А що ж було раніше? Який стан мови передував праслов’янському?

А ніякий. Доти ані слов’ян, ані їхньої мови не існувало.

Праслов’янська мова виникла в результаті взаємодії однієї з балтійських мов з однією з іранських. Носіями балтійських мов були балтійські племена (родичі литовців, латишів, прусаків, ятвягів тощо), іранських – скіфи, сармати, алани, саки та ін. (до наших днів ці етноси не дожили).

Таким чином, праслов’янська (вона ж «праукраїнська») постала як балто-скіфський суржик. Точніше, в її основі лежіть балтійська мова з сильним іранським субстратом (фонетичними, лексичними, граматичними «рештками»). Контакт балтійців з іранцями міг відбутися в Поліссі, біля річки Прип’ять. Саме вона розділяла ці два індоєвропейські етноси. Звідти носії «нової» мови, «слов’яни», мігрували в інші регіони.

І звісно, частина з них залишилися в Україні й нині є носіями сучасної української мови.

Володимир Ільченко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-