Вигівський - один з «ветеранів» серед українських політв'язнів у РФ. Скоро вже шість років, як він знаходиться у російських катівнях. І залишилося ще п'ять. Валентин вже пройшов багато через що - тиск, тортури. Але і зараз йому періодично сильно ускладнюють умови відбування терміну. При цьому Вигівський стійко тримається і різко відмовляє у давніх пропозиціях про співпрацю.

3 серпня йому, розумній, енергійній людині, виповнюється 37 років. Розквіт творчої активності, однак вшосте доводиться зустрічати це свято за гратами. Але ми хочемо, щоб в Україні почули голос політв'язня! Тому публікуємо фрагменти листа, якого днями отримали брат Михайло, Мама й Тато (Валентин пише у листі з великої літери). Вигівський чесний, точний і жорсткий в оцінках, він регулярно тролить своїх опонентів. Показово, що критика Вигівським російських реалій і прогнозування сумного майбутнього РФ були окремо вказані в його обвинувальному вироку. Щоб вгамувати біль і тримати тонус, автор часто розставляє смайлики. А «феня» та нецензурна лексика у нього гармонійно поєднуються із застарілими книжковими словами на кшталт «сие».

Прочитайте цей дивовижний документ! Упевнений, колись, після звільнення Вигівського, цей лист має зайняти гідне місце в Музеї історії України.

РОСІЯ - УЗБІЧЧЯ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Лист! Привіт, Сім'я! Що у вас нового (крім коронавірусу, звісно ☺ ). Сподіваюся, що Ви отримали мого "депресивного листа" від 01.06.2020 (1 аркуш), а перед ним було ще два більш ранніх листи ☺ . Останній лист від Міші гебешники все-таки мені віддали. Під час його видачі тутешній опер мені ставив кілька запитань за змістом. Це підтверджує той факт, що твої і мої листи точно вивчають. Тому тут писатиму ще дрібніше і щільніше - щоб гебешні ... до повної напружили свої яснії очі, які все одно далі свого носа не бачать ☺ …

Прямо якийсь дитячий садок - вважати, що поміщення мене у погані умови на тривалий час призведе до бажання працювати на цю країну (Росію – ред.). Невже там досі не можуть зрозуміти, що я не бажаю мати з ними та їхньою країною нічого спільного. Чим більше я перебуваю тут - тим більше усією душею ненавиджу російський тоталітарний спосіб життя і це одвічне російське чиношанування і показуху. У цій системі все просякнуте лицемірством і дурістю, та й взагалі, я абсолютно переконаний, що жити по-російськи сучасній розумній людині не можна. Сучасна Росія, на моє стійке переконання, не має жодного морального і людського права вчити життю увесь інший цивілізований демократичний світ (у Кремлі намагаються думати інакше - але це їхні гебешні проблеми☺).

Керівництво держави постійно комплексує з приводу «негідного місця» Росії у світі. Тому вони підсвідомо проєктують ці свої комплекси на всю навколишню дійсність, в тому числі і на свою країну, що глибоко деградувала. Але, як на мене, вона (ця країна) займає якраз гідне місце у глобальному контексті. Примітивна сировинна економіка з авторитарним політичним режимом і 1,5% світового ВВП апріорі не має права претендувати глобально на щось більше, ніж узбіччя цивілізації ☺ . І при цьому вони дозволяють собі лізти в інші країни, нав'язуючи свій кріпосний уклад життя.

Чесно кажучи, мене трохи здивував той момент, що саме мене гебешники не хочуть відпускати ні під яким соусом, тим більше знаючи, що я не співробітник спецслужб (мені заняття бізнесом більше до душі ☺ ). Взагалі, я дещо здивований тим, що є для Росії такою цінністю ☺ . З одного боку - це трохи приємно (але зовсім трохи ☺ ). Тутешні гебешники щиро вірять у те, що якщо вони захопили людину, то ця людина вже «їхня», мовляв, куди вона подінеться – працюватиме на нас. А тут треба ж - такий облом. Тобто, виявляється, є ж принципові люди, які, попри все, не переходять на «темний бік» (як у франшизі Star Wars, залишилося тільки голос Дарта Вейдера підкоригувати ☺ ). Оскільки для цих людей абсолютно неприйнятним є служити ворогові, який вбив і покалічив таку величезну кількість наших і своїх молодих хлопців. Взагалі, громадяни чекісти, тут я востаннє офіційно і у письмовому вигляді повідомляю вам моє остаточне НІ!..

СВАВІЛЛЯ СИЛОВИКІВ І ПОГАНИЙ ДЕРЖАПАРАТ ВЕДУТЬ ДО КРАХУ

До речі, тут чекісти взагалі дуже люблять використовувати вираз «витратний» або «відпрацьований матеріал».. І так - вони вважають себе мегарозумними. Взагалі, звичайно, сумно для світової спільноти, що така потенційно «серйозна країна» з великою кількістю талановитих і тямущих людей через ригідний авторитарний режим диктатора пішла шляхом протистояння з цивілізованим розвиненим світом, протиставляючи себе самій логіці розвитку сучасної цивілізації - і усе тільки заради гіперкомпенсації комплексів першої особи. Тобто, близько 1/8 всієї суші і приблизно 140 млн. осіб завдяки волі найвищого кремлівського обкому пішли шляхом будівництва «держави чучхе» на зразок КНДР.

Тутешнє свавілля силовиків і неповороткий репресивний держапарат призведуть до краху і розвалу РФ на шматки – і це абсолютно закономірний процес. Якщо найближчим часом Росія не поставить на місце знахабнілих від безкарності силовиків, не проведе найважливіші структурні реформи - підсумок буде вкрай сумним, повне повторення долі СРСР. А їхні силовики, як черв'яки всередині вже трухлявого дерева, самі (краще за будь-яких ворогів разом узятих ☺ ) руйнують опору цього величезного державного колоса! У найближчій історичній перспективі ми усі станемо свідками того, як він з великим гуркотом накриється.

Мішо, я розумію, що Мамі й Татові це видається просто неймовірним, але прошу врахувати такий факт: російське керівництво реально вважає (!), що веде «негласну справжню війну» зі знахабнілим Заходом, тому дозволяє собі різні недозволені методи ведення цієї війни. Звичайно, в реальності ніхто на Заході не бажає РФ нічого поганого, і хотіли б бачити цю країну не міжнародним ізгоєм, а повноцінним і адекватним діловим партнером. Але цілепокладанням тут займається збожеволілий вождь, а в його оточенні багато людей зі сталінським мисленням – тому ми маємо те, що маємо: використання за кордоном усіляких отрут російськими спецслужбами, ведення неоголошених замовних провокацій і кібератак, доведення напруження пропаганди до абсурду, ведення гібридних воєн тощо, і усе це незаконно, порушуючи всі негласні кодекси і норми пристойності!

Звичайно, коли просто працюєш день у день, то не зіткнешся з іншим боком реального світоустрою, підкилимними інтригами між амбітними державами. Хочеш нічого цього не знати, а прожити життя спокійно, за сценарієм «дім → робота → маршрутка → сосиски + пляшка пива → рибалка на карасів на смердючому озері → город" ☺ . Але саме життя, щоб йому, вирішує іноді по-іншому і робить вибір за тебе... Тож, якщо російський народ не наважиться найближчими роками на щось радикальне, то школярі розучуватимуть віршики про вождя і партію ☺.

УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ЗРАДНИКАМИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Забавно, але між собою багато чекістів і тутешніх діячів іншого роду вважають нас, українців, зрадниками у тому плані, що ми не хочемо бути разом з великою Росією, смакувати у злиднях і в'язниці «велике минуле» і бути разом з цією країною (точніше – під нею ☺ ). Наприкінці одного із закритих судових засідань держпрокурор-обвинувач (це була жінка ☺ ) неофіційно підійшла до мене і сказала дослівно наступне (Я Мамі раніше розповідав цю історію ☺ ): «молодий чоловіче, навіщо вам сидіти у в'язниці - служили б Батьківщині!». Тут я лише відкрив рота від подиву і хотів відповісти таке: яка Росія мені Батьківщина, коза ти... ☺ . Але вона не дала мені це сказати і швидко випулила: «Не важливо, якій Батьківщині (!!!). Це краще, ніж сидіти у в'язниці». І швидко пішла. Мене вразила теза «не важливо, якій Батьківщині». Для мене Батьківщина - це Україна, а якщо ще точніше - незалежна від Росії Україна! І ще, нікому не дозволю безкарно вбивати наших молодих хлопців – прийде час, і РФ за це дуже дорого заплатить. (У 2014 році в районі Савур-Могили загинув Ян Даманський, троюрідний брат Вигівського, …(http://zhzh.info/news/2014-11-14-21471)... , - ред.).

До речі, про сталіністів. На тюремній «лікарні» (у Кірово-Чепецьку, – ред.) за тиждень до від'їзду мене викликав на бесіду начальник оперчастини до спеціального оперкабінету, де на стіні поруч з уже звичним залізним Феліксом висів... давній портрет Сталіна!!! На тюремній «лікарні» ... Тобто, ви вже можете уявити стандарти, на які там рівняються при наданні медичної допомоги. До цього вражаючого портрету можна ще додати прізвиська деяких лікарів, на кшталт «Паша Гроб» і «Архангел Михаїл» ☺ , а ще - екзотичне розташування цієї унікальної медустанови – прямо навпроти труб і хімічних установок Чепецького хімкомбінату, які гуділи і смерділи цілодобово. І усе це я мав можливість споглядати через великі вікна. У нас в палаті був астматик, так він, бідолашний, свій інгалятор взагалі перестав ховати.

Так от, цей опер на «лікарні» довго зі мною розмовляв і за завданням «фейсів», судячи з усього, намагався «підкочувати яйця». На що, як Ви вже могли зрозуміти з вищенаписаного, я цілком коректно, але дохідливо виклав свою позицію ☺ . Інакше кажучи, послав і його, і «фейсів» туди, куди зазвичай прийнято посилати у подібних випадках... Як мені усі ці російські мусори, опера і чекісти набридли за цей час – дармоїди хрінові.

Нам тут люблять включати аудіокниги з метою «патріотичного виховання», але часом діджей починає чудити і ставить справжню антирадянську контру ☺ ! З цього усього репертуару мені найбільше сподобалася книга Віктора Астаф'єва «Прокляті і вбиті», яка є концентрованою збіркою радянських глибинних вад (нехай Тато її завантажить і послухає). Загалом у РФ усі ці скрєпи, побудовані на військовій славі і великому імперському минулому, є абсолютно гнилими і фальшивими - і це думаючі люди постійно помічають…

БАЧИВ ПО ТБ ПЛЯЖІ ТАМПИ - СПОДОБАЛИСЯ

Чув тут по радіо, що у світі почалася мода на знесення пам'ятників історичним діячам на грунті переоцінки підходів до расової дискримінації. У Росії за подібні «підривні діяння» активістам вже впаяли б тероризм і посадили б на багато років до в'язниці - тут взагалі всі намагаються лікувати в'язницею, грьобаний совок…

Ще чув, що НАТО дало Україні статус "партнера з розширеними повноваженнями" (якось так ☺ ), що означає провал Кремля з його війною на Донбасі. Головної мети, «якоріння» України на шляху до ЄС і НАТО, вони вже точно не виконають. Ще вони дозволяють собі публічні міркування з приводу «демократії в Криму» (це про фальшивий референдум), де люди вже на весь голос скиглять від переваг путінського «русского мира», при цьому кримчани бадьоренько поповнюють населення тутешніх в'язниць.

Також я в курсі телефонного дзвінка Консула або Мами (приємно, що мене не забувають ☺ ). Але це літо, море і свій черговий день народження я вже прос...в. До речі, Мішо, «на лікарні» по телевізору, який не дивився більше чотирьох років (!!!), я бачив передачу про американське місто Тампа (ти мені писав про нього раніше ☺ ) – воно мені здалося дуже симпатичним і загалом непоганим варіантом. Особливо з огляду на той момент, що там є дуже хороший пляж (один з найкращих). А це важливо для мене після багатьох років «страждань і поневірянь» в цій «російській ж» ☺ .

Цього літа виповнюється рівно 20 років, як я закінчив школу. За відчуттями цей час пройшов дуже швидко – так і все, щоб його, життя пройде ☺ ). Ще - мені в останні кілька місяців пише одна москвичка-«фанатка», буває і по два листи на тиждень ☺ . До речі, розумна і цінителька образотворчого мистецтва - хоча я в цьому не особливо сильний ☺ . А я сам почав писати лівою рукою з метою поліпшення когнітивних функцій і створення серйозного додаткового струсу для мозку. Про це прочитав в одному науковому журналі (рекомендую спробувати ☺ ).

До речі, Маму з днем народження – дуже сподіваюся, що вже зможу привітати її особисто ☺ . Правда, після повернення ще був би двотижневий карантин. І на «основний отходняк» мені знадобиться не менше місяця після цих шестирічних тюремних стін.

Не варто забувати і про мій день народження, він зовсім скоро L. Але річ не в ньому самому, а в тому, що це гарний привід згадати про мене, і поговорити про моє повернення ☺.

613040, Кировская обл., г. Кирово-Чепецк, дер. Утробино, ФКУ ИК-11 УФСИН России по Кировской обл.

IK-11, village of Utrobino, Kirovo-Chepetsk, Kirov Oblast, 613040, Russia

РОМАН СУЩЕНКО: ВАЛІК ТРИМАЄТЬСЯ СТІЙКО І МУЖНЬО

Журналіст Укрінформу, який відбував термін у тій же колонії, розповідає про Валентина Вигівського і про умови у ВК-11.

- З Валентином Вигівським знайомий особисто. Якось він проходив повз мою камеру, встиг постукати і вигукнути своє ім'я, прізвище і сказати, що він з України, з Києва. Згодом, за кілька тижнів, ми перетнулися під час зустрічей з представником ОНК в Кіровській області Артуром Абашевим. Валентин повертався з зустрічі, а мене конвоювали на неї. Ми просто привіталися, і я вперше побачив його: життєрадісна молода людина, упевнена в собі, доброзичлива і весела, добре розвинена фізично (все, що можна встигнути розгледіти за хвилину).

Поговорити змогли ще за два тижні - в душовій. Ув'язнених ШІЗО водили туди два рази на тиждень, по вівторках і п'ятницях, на 20 хвилин. За цей час треба встигнути не лише прийняти душ, випрати одяг і білизну, а й обмінятися останніми новинами «з волі»... Вигівський коротко розповів про свою історію, я - свою. Він залишив дуже позитивне враження.

За кілька днів мене з сусідом перевели до камери, що була по сусідству з камерою Валіка. Ми могли перемовлятися через погано заштукатурені отвори для труб опалення. Валентин виявився освіченою людиною, яка добре розбирається в техніці, особливо авіації. Ми обговорювали з ним міжнародні події, згадували Україну, Київ, рідних і близьких. Він розповів про своє затримання у Криму, про побиття під час затримання ефесбешниками, тортури, етапування до Лефортово та інші епізоди життя в ув'язненні.

Валентин - людина з неймовірною силою волі, зі своїми життєвими принципами, світлими ідеями, оптимістичним баченням. Попри суворі умови утримання, йому вдавалося зберігати людські відносини з іншими ув'язненими, наглядачами, деякими операми і представниками адміністрації ВК-11. Я не кажу про співпрацю, йдеться про гідне ставлення до ситуації, в якій опиняється людина, і до оточення. Валентин не втрачав власної гідності і користувався повагою серед ув'язнених, в тому числі рецидивістів (таких більшість у ШІЗО), наглядачів, лікарів і решти персоналу зони суворого режиму в Утробіно.

Так склалося, що за пів року до мого етапування Вигівського підставили ефесбешники: разом з місцевими операми влаштували йому провокацію, метою якої було погіршити умови утримання Валентина. Йому підсунули мобільний телефон, а потім запеленгували його, вилучили при обшуку і перемістили Вигівського до ПКТ (приміщення камерного типу) на пів року. Потім цей термін постійно продовжували. Його утримували в одиночці практично постійно. Це дуже серйозний психологічний тиск, він має катастрофічні наслідки для психіки людини. Уявіть, людина 20-22 години сам на сам. Обмеження в ПКТ: два короткочасних, через скло і телефоном, побачення з близькими на рік, три продуктові передачі на рік, обмеження до 5 тис.руб. для покупок у місцевому магазині, заборони на спілкування з іншими ув'язненими і багато іншого.

Валік принципово і послідовно відстоював свої права у ВК-11. Це стало важче робити після заміни начальника... Поки я був у колонії, то бачив, що Валік тримається дуже стійко і мужньо. Але сили людини небезмежні, йому не просто перебувати в такій ситуації. Бували нервові зриви, проте він опановував себе і продовжував боротьбу за виживання, сподіваючись на обмін. Валентин багато читав і займався спортом. Я практично упевнений, що його не зламати. Він - справжній герой і приклад для наслідування, патріот, який любить Україну, з повагою і любов'ю відгукується про сім'ю.

P. S. У понеділок, до 37-річчя політв'язня, об 11:00 у Києві на Майдані біля Стели відбулася акція «Літачки для Вигівського».

Підготував матеріал Олег Кудрін.

Фото - з сімейного архіву Вигівських та Геннадій Мінченко