Словенія в 2004 році першою з колишніх югославських республік долучилася одразу до НАТО й Євросоюзу, і, напевно, могла б поділитися з Україною досвідом цього успіху. А ще Словенія готова допомогти Україні в реформах на шляху до Європи. Словенія підтримує євроатлантичні прагнення України і вважає її «гордою країною зі слов’янським духом»... Про все це і не лише в інтерв’ю Укрінформу розповідає Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Україні Томаж Менцін.
СПОСТЕРІГАЄМО СТАБІЛЬНЕ 30% ЗРОСТАННЯ ТОВАРООБІГУ
- Ви стали послом в Україні влітку минулого року. Отже минув рік на цій посаді і можна підбивати перші підсумки. Які вони для вас?
- Це був цікавий рік. Вже через кілька днів після мого приїзду відбулися парламентські вибори, у результаті яких до влади прийшли нові політичні сили, тому я теж відразу зміг відчути атмосферу свіжих віянь та очікувань. Мої перші завдання були пов'язані з встановленням нових контактів та збереженням старих, адже свою роботу з розвитку відносин між країнами я не починав з нуля. Досить швидко я отримав нагоду зустрітися й познайомитися з новими людьми та отримав позитивне відчуття, що динаміки та свіжих ідей і в майбутніх відносинах Словенії з Україною не бракуватиме.
Після одного року роботи можу сказати, що економічні взаємозв'язки розширюються, адже ми спостерігаємо стабільне 30% зростання товарообігу. Ми добре працювали у сфері культурної дипломатії, реалізували кілька великих проектів, які були пов'язані зокрема з промоцією прав людини, передусім людей похилого віку. Я дуже радий, що цю тему ми могли представити разом з Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів та головою комітету пані Галиною Третьяковою. У Верховній Раді України була також встановлена група дружби зі Словенією, яку очолюють депутати Олег Бондаренко та Денис Герман.
У ЧОМУ СЕКРЕТ УСПІХУ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ СЛОВЕНІЇ?
- Словенія в 2004 році першою з колишніх югославських республік долучилася одразу до НАТО й Євросоюзу. Для деяких інших цей процес триває й досі. Як гадаєте, чому вам це вдалося?
- Словенія прийняла рішення щодо членства у євроатлантичних організаціях, власне, вже одночасно з рішенням про суверенітет на плебісциті 1990 року, а потім пізніше, вже після етапу успішної підготовки - на референдумі щодо вступу до ЄС та НАТО у 2003 році. Тоді за вступ до ЄС проголосувало майже 90% виборців, а за вступ до НАТО - 66%.
Підготовка до вступу розпочалася дуже швидко після здобуття незалежності. Словенія повинна була виконати ряд вимог. Слід зазначити, що словенцям у цьому питання були увесь час притаманні єдність та рішучість, а також старанність при виконанні роботи. Щось подібне вдалося реалізувати лише сусідній Хорватії.
Тож у 1999 році для Словенії набула чинності Угода про асоціацію з ЄС, у березні 2004 вона стає членом НАТО, а у травні - членом ЄС. Після цього у 2007 році приєднується до Шенгенської зони та вводить євро.
- Україна на державному рівні декларує своє прагнення долучитися до Євросоюзу й НАТО, соцопитування також підтверджують таке бажання більшості українців. Але для нас цей процес є набагато складніший, ніж для Словенії. Що б ви могли порадити Україні в цьому сенсі?
- Добре, що таке рішення підтримує переважна більшість українців. Зараз на часі складний і відповідальний передвступний період. До цього треба підійти із завзяттям та максимальним професіоналізмом. І, звичайно ж, слід заручитися належною політичною підтримкою, отримати необхідні фінансові й кадрові джерела.
- І який ваш прогноз щодо того, коли Україна може долучитися до ЄС та НАТО?
- Важко визначити точні дати. Сценарії, як їх іноді намагаються спрогнозувати політики, часто не є достатньо продуманими. Але будьмо оптимістами, а ще краще амбітними. Словенія у будь-якому випадку підтримує євроатлантичні прагнення України і працюватиме у цьому напрямку й надалі.
СЛОВЕНІЯ НАДАСТЬ ДОПОМОГУ УКРАЇНІ В РЕФОРМАХ
- Коли вас призначили послом в Україні, ви сказали, що Словенія готова надати допомогу в здійсненні системних реформ, зокрема, у процесі децентралізації. Яким досвідом готова поділитися ваша країна?
-Ми всі добре знаємо, що реформа децентралізації є однією з наріжних, і я радий, що це усвідомлює також законодавча та виконавча влада України. Децентралізація дозволить населенню, яке проживає віддалено від великих центрів та столиці, відчути більше сили, розширить можливості самостійного прийняття рішень, дозволить тримати у своїх руках управління своїми громадами. Така реформа вимагає великих зусиль. Це особливо відчутно, коли йдеться про представлення реформи старим місцевим структурам, оскільки не всі відразу вбачають у ній поштовх до розвитку, а також звичайним громадянам, особливо більш вразливим категоріям, які мають одними з перших відчути переваги таких змін.
- Які напрямки співпраці між Словенією та Україною є найбільш перспективними?
- Ми маємо зробити якомога більше для економічного співробітництва. Але перш за все ми маємо навчитися прислухатися до бажань та інтересів один одного. А перспективних сфер для співробітництва завжди вистачатиме.
ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ - НА ВИСОКОМУ РІВНІ
- Перед призначенням послом в Україні ви, як дипломат, спеціалізувалися на правах людини – у Міністерстві закордонних справ Словенії, у постійному представництві Словенії в Женеві. Що можете сказати про дотримання прав людини в Україні?
- Україна та ЄС проводять регулярний діалог щодо прав людини. Остання така зустріч відбулася 23 червня у Брюселі. У ході зустрічі також співпрацювала Словенія. Разом ми робимо висновок, що рівень дотримання прав людини в Україні є досить високим.
Фахівці та зовнішні спостерігачі відзначають достатньо високий рівень знання та усвідомлення значення прав людини в Україні та необхідність їх подальшого просування, підвищення рівня їх дотримання. Словенське посольство також працює у цьому напрямку. Так, ми вже підготували дві виставки, присвячені захисту прав людей похилого віку: одну в кулуарах Верховної Ради України, другу в Укрінформі. Круглий стіл у форматі відеоконференції, який ми організували 6-го липня разом з Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, дозволив нам провести широке обговорення теми прав людей похилого віку як однієї з найбільш вразливих соціальних груп. Для Словенії ця тема є особливо близькою.
Безумовно, треба бути уважним до кожної новини, що стосується порушення прав людини, незалежно від того, де і коли це сталося. На жаль, у цьому сенсі ситуація є дуже критичною на окупованих територіях на сході України. Так само й в окупованому Криму. На обох територіях неможливий доступ для міжнародних організацій та спостерігачів - з метою перевірки стану дотримання прав людини.
ТУРИЗМ ДО СЛОВЕНІЇ Є СПЕЦИФІЧНИМ
- Словенія – одна з балканських країн, яка пропонує відпочинок на морі, зокрема, й для українців. Але відпочинок у Словенії – дещо дорожчий, ніж у сусідніх Хорватії чи Чорногорії, й пропозиції не такі широкі. Чим це пояснюється?
- Словенія не є балканською країною вже у географічному розумінні. Тому її туризм є інакшим і більш специфічним. Можемо говорити про більш бутиковий, активний та зелений туризм. Країну потрібно відвідати й пізнати на власні очі. Масового туризму тут мало, немає й великих курортів подібно до тих, які ми зазвичай відвідуємо в Адріатиці. Стандарт порівняно вищий, що позначається на цінах, але, наприклад, у альпійській частині, вони все ж нижчі аніж у традиційних альпійських країнах. Важливим є зимовий (спортивний) та термальний туризм. Словенія запрошує гостей протягом усього року.
УКРАЇНА – ГОРДА КРАЇНА ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИМ ДУХОМ
- За рік своєї роботи тут, ви, напевно, зрозуміли менталітет українців. Як би ви його охарактеризували і порівняли з менталітетом словенців?
- Насправді, я не помітив великої різниці в менталітеті. Зрештою, багато наших предків ще сто років тому проживало навіть в одній країні, тому деякі спільні традиції можна помітити й сьогодні. Можливо, словенці краще дисципліновані, коли йдеться про дотримання карантинних заходів у боротьбі з COVID-19.
- Що вам подобається в Україні і в українцях, а що не подобається?
- Україна мені подобається як гарна та горда країна зі слов'янським духом. Водночас вона багата на етнічні меншини, їй притаманна значна географічна та соціальна строкатість. Подобається мені також справжній мікс колишніх часів та нових культурних трендів, які активно створює та розвиває молода генерація українців у Києві та інших великих містах, тоді як сільська місцевість ще досі зберігає багатство традицій та культурну спадщину. Саме тому хотілося б, щоб кожному куточку України було надано належну увагу у сенсі розвитку інфраструктури, технологічного та соціального прогресу.
З іншого боку хотілося б бачити ширше знання мов та більше самовпевненості у їхньому використанні для більш активного й невимушеного спілкування іноземними мовами.
- Чи не здається вам, що в наших країнах погано знають одне про одного і в чому тут причина?
- Це справді так. Історія та життя течуть своїм руслом і ми часто занадто мало озираємося навколо себе. Тому відкритість до іншого світу стає все більш важливою і цінною якістю.
Павло Бальковський. Київ
Фото: Геннадій Мінченко