Майже половина українців не схвалюють перейменування населених пунктів

Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, які презентовані в Укрінформі.

"Перейменування населених пунктів – це, напевно, той захід державної політики, який викликав найбільше негативних ставлень. 44% ставляться до цього негативно. Позитивно – 30%. Ще близько 20 відсоткам це байдуже", - сказав, презентуючи дослідження, аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Кучеріва" Сергій Шаповалов.

Щодо регіонального розрізу зазначалося, що позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки у Західному регіоні (44% "за" і 30% "проти"), на Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно. Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів у старших людей (47% для вікової категорії 60-69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.