Скажіть чесно: ви дійсно завжди пам’ятаєте, що COVID-19 поруч?
За минулу добу у Києві зафіксували найбільшу кількість нових хворих на коронавірус з початку пандемії – 147. Рівень захворюваності в Україні теж залишається високим, тижнями коливаючись у межах 600-800 виявлених випадків інфікування за добу. Відтак цілком віриться прогнозу Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що в осяжному майбутньому людству не слід розраховувати на повернення до старого “нормального” життя.
Щоправда, поглянувши довкола, може здатися зовсім навпаки, адже нагадувань про те, що інфекція постійно поруч з нами, вкрай мало. І це дуже неправильно, не кажучи вже, що небезпечно. Адже у часи епідемії людина постійно має бути настороженою і обережною. Таку настороженість потрібно підтримувати оголошеннями у транспорті – про дотримання дистанції і правильне носіння масок, в під’їздах будинків – про необхідність одразу вимити руки, зайшовши до квартири, в лікарнях – про важливість використання дезінфекторів тощо. Тобто такі нагадування мають бути системними і специфічними для кожної життєвої ситуації. Натомість в Україні інформаційна кампанія з протидії COVID-19 наразі переважно звузилася до нагадувань про носіння масок в громадських місцях.
У столиці задовільно інформував лише метрополітен
Інформаційна кампанія з протидії коронавірусу офіційно стартувала в Україні 27 лютого. На початку епідемії активну розсилку про коронавірусну інфекцію та алгоритм дій у разі підозри інфікування робили мобільні оператори, а також Viber, Telegram, Facebook.
Тоді ж МОЗ залучило, наприклад, до широкої інформкампанії українських зірок. Потап, “Время и Стекло”, Антон Птушкін, Павло Зібров, Євген Клопотенко, Маша Єфросініна та інші знаменитості записали відеоролик “Зупинимо вірус разом”, що був опублікований на каналі МОЗ в YouTube, де закликали дотримуватися самоізоляції, правил особистої гігієни та відмовитися від подорожей.
Але звісно, таке оповіщення більше розраховане на молодші покоління, які звикли отримувати всю актуальну інформацію через Інтернет. Щоб охопити усе населення, в громадських місцях, транспорті, будинках зазвичай використовуються плакати, наліпки, банери тощо. І от з цим залишаються очевидні проблеми, принаймні у столиці.
Приміром, інформацію про COVID-19 при вході до житлових будинків чи в під’їздах можна побачити вкрай рідко. На початку спалаху цим займалися представники Програми розвитку ООН, які у співпраці з ВООЗ та МОЗом випустили понад 100 000 плакатів про те, що таке коронавірусна хвороба, як уникнути зараження та захистити свою сім'ю. Така прибудинкова інформкампанія охопила понад 1,8 мільйона людей по Україні – менше 5% – відповідно на столицю таких плакатів припало небагато. Але й ці зусилля так і не були надалі підтримані масово місцевими органами влади.
Та найдивнішим здається те, що наразі не побачиш масово інформаційних стендів про COVID-19 у лікарнях чи аптеках – закладах, прямою функцією яких є турбота про здоров’я населення. Про епідемію там нагадують лиш оголошення про обов’язкове носіння масок.
Водночас, прикладом стала робота столичного метрополітену з інформування населення. Окрім розмітки-нагадування про збереження дистанції на платформах та плакатів на станціях, про правила епідембезпеки для пасажирів там нагадують і у вагонах, і під час руху ескалатором через гучномовець. У цілому можна сказати, що комунальний транспорт столиці ще як-не-як інформує населення, а от плакатів чи наліпок про коронавірусну інфекцію у приватних перевізників шукати зась.
І от на початку липня у Мінфіні відзвітували, що Україна витратила на боротьбу з коронавірусом вже понад 3,2 млрд грн бюджетних коштів. Проте скільки з цієї суми виділили власне на інформаційну кампанію з протидії COVID-19 – наразі не зрозуміло. На платформі для публічних закупівель “Прозорро” можна знайти лише окремі оголошення про закупівлю рекламних послуг для інформкампаній у регіонах. Приміром, у червні Житомирська обласна державна адміністрація закупила послуги з виготовлення та розміщення соціальної реклами про COVID-19 на загальну суму в 13 020 грн. Рівненська обласна державна адміністрація у липні планує витратити на розміщення статей у друкованих ЗМІ 50 000 грн. Питання у тому – чи будуть такі витрати (а вони, судячи з усього, не останні) ефективними?
Відтак Укрінформ звернувся до фахівців у сфері комунікацій та попросив оцінити інформаційні зусилля, спрямовані на профілактику і стримування епідемії коронавірусу раніше – у столиці і загалом по Україні.
“Меседжі були хаотичні, розмиті, неузгоджені”
На думку експертки з комунікацій та екс-керівниці з комунікацій реформи фінансування системи охорони здоров'я у 2017-2019 роках Анни Цяцько, інформаційна кампанія з протидії і профілактики COVID-19 на офіційному державному рівні була дуже хаотична. “Крім безпосередньої комунікації на широку аудиторію, у випадку пандемії в першу чергу потрібно було налагодити та узгодити меседжі на рівні центральних державних органів, на рівні областей і великих міст. Цього не було зроблено ні в перші тижні карантину, ні пізніше. Принаймні таку оцінку я можу дати, якщо дивитися на комунікацію на всіх рівнях з погляду обивателя. Непоганим кроком були перші плакати з інструкціями щодо протидії і профілактики COVID-19 від Кабміну Гончарука у березні. Але, на жаль, далі це не розвинулося у чітку політику. Єдиний сайт теж не відповідав на всі питання, хоча міг би бути платформою для офіційної інформації”, – вважає експертка.
Вона додає, що водночас із цим, МОЗ і КМДА в інформаційному полі було багато. Але кількість повідомлень, підключення у комунікацію лідерів думок, бізнесу, активний перехід у нові ЗМІ – соціальні мережі, онлайнтрансляції, канали у месенджерах – не зробив цю комунікацією якісною. “Меседжі були хаотичні, розмиті, неузгоджені, часто суперечили одне одному, навіть у елементарних речах: куди звертатися з симптомами, чи ефективні захисні маски та рукавички і в яких випадках. Одностайні всі представники офіційної влади були тільки у чотирьох повідомленнях: мийте руки, сидіть удома, зберігайте соціальну дистанцію і дякуйте медикам”, – говорить Анна Цяцько.
Щодо комунікації в Києві, як один з гарних прикладів Анна Цяцько знову таки наводить наочну агітацію у метрополітені з чіткими та однозначними інструкціями та повідомленнями, підкріпленими відповідним маркуванням і аудіонагадуваннями. “На мій погляд, комунікація і на національному, і на рівні Києва всюди мала б бути такою: єдині прості повідомлення-інструкції для різних цільових аудиторій. Посилена комунікація з усіма рівнями медичних закладів та пакети матеріалів для ЗМІ та для пацієнтів”, – підсумовує фахівчиня.
“Шансом побудувати стійкий зв’язок з населенням скористалися неправильно”
Натомість, комунікаційний експерт та екс-керівник з комунікацій Центру громадського здоров'я Володимир Біруля говорить, що #доситьшастать – це той меседж, який знають та повторюють навіть родичі, які не живуть в столиці. (Від себе зазначимо, що тут, скоріше, йдеться про особисту PR-кампанію київського мера Віталія Кличка, ніж те, про що тут мало б ітися – повсюдне і постійне нагадування про те, що небезпека є, і з нею треба боротися. – Ред.) Експерт зазначає, що комунікаційна кампанія Києва була всеохоплюючою та чесною. “Для мене особисто вона дуже контрастувала з інформаційним цунамі МОЗу. В хорошому сенсі. Яскравий тому приклад – величезні банери з контактами та алгоритмом дій від КМДА VS реклама, де здалеку я бачив лише комбінацію «Не вір» і «МОЗ»”, – зазначає експерт.
На запитання про якість і яскравість важливих меседжів перед очима людей, Володимир Біруля відповідає, що якщо ми вже зіштовхнулись із пандемією, нам варто не тільки бороти саме її, а ще й користатись цим. “Мем про те, що коронавірус лише хотів, аби люди навчились мити руки просто так не з’явився – більшість дійсно не вміє мити руки і робить це не так часто, як того варто. В МОЗу з’явився унікальний шанс побудувати стійкий зв’язок з населенням, впровадити поведінкові зміни і бути для нього корисним. Але ним скористалися неправильно. Комунікація була непослідовна, МОЗ брехав чи тихенько виправляв дані (спершу дитячі садочки мали запрацювати 25 червня).
«Хмельницька кава» і «Київські велюри» добили і без того крихку довіру до всього цього. Окремо слід зауважити шалений спам з безлічі каналів, звідки всюди сипалися повідомлення, навіть опівночі. МОЗ не впорався з антикризовим інформуванням – здійняв паніку, але не змінив поведінку. Хіба що про миття рук розказали і зачинили нас вдома, а коли дозволили виходити – не надали конкретних інструкцій”, – вважає Володимир Біруля.
Окремо запитуємо про вдалі приклади інформування населення. “Усюди, де я був (Львів, Івано-Франківськ, Вінниця, Чернівці), зустрічав великі роздруковані плакати аж до формату білбордів авторства Центру Громадського здоров’я України.
Місцева влада взяла їхній контент на озброєння, і це круто. В них багато корисної інформації, чітких графіків та інструкції. Але чомусь ця організація втратила голос на всеукраїнському рівні”, – говорить експерт з комунікацій.
Що ж, і за нашими спостереженнями, і на думку експертів, українську інформаційну кампанію з протидії коронавірусній інфекції не випадає назвати успішною. Звісно, це багато в чому суб’єктивні враження. Але де тоді об’єктивний і оперативний аналіз з офіційних джерел? Його немає?.. Тоді альтернативи суб’єктивному погляду немає і не буде.
Попереду прогнозується новий сплеск захворюваності, і це означає, що розслаблятися рано. Може, слід вже починати проводити роботу над помилками, аби привчити населення завжди не втрачати пильність, а значить і своє здоров’я.
Юлія Горбань, Київ
