2 липня. Пам’ятні дати

2 липня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні Міжнародний день спортивного журналіста.

Міжнародний день спортивного журналіста відзначається з ініціативи Міжнародної асоціації спортивної преси з 1995 року. 2 липня 1924 року на міжнародному конгресі в Парижі була утворена Міжнародна асоціація спортивної преси (AIPS). На сьогодні членами асоціації є національні об’єднання спортивних журналістів 160 країн світу, зокрема й України. AIPS виступає в якості посередника між міжнародною пресою, спортсменами і спонсорами, організовує зібрання й семінари для журналістів-початківців. Спорт є не тільки предметом загальної уваги та інтересу, але й важливим фактором виховання молоді, зміцнення здоров’я людей. Він сприяє взаєморозумінню між народами, налагодженню дружніх міждержавних відносин. Знаходячись в епіцентрі подій, розповідаючи про проблеми фізичної культури і спорту, спортивні журналісти активно сприяють їхньому вирішенню. Асоціація спортивних журналістів України (АСЖУ) була створена на з’їзді спортивних журналістів країни 26 червня 1999 року. До неї увійшли представники газет і журналів, інформаційних агентств, телебачення й радіо, інтернет-видань, фотожурналісти, співробітники прес-служб спортивних клубів. Основна мета АСЖУ, спадкоємиці Федерації спортивних журналістів України, створеної у 1991 році, – захист законних творчих, соціальних, економічних, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів своїх членів як в Україні, так і в інших країнах. А також активне сприяння розвитку фізкультури й спорту, спортивної журналістики по всій території України. Прикметно, що в Україні не існує жодного навчального закладу, який би готував спеціально спортивних журналістів чи коментаторів. Більшість сучасних українських спортивних журналістів – це спортивні фанати з освітою різного профілю.

Ювілеї дня:

306 років від дня народження Крістофа-Віллібальда Глюка (1714–1787), австрійського композитора, попередника віденської класичної школи, одного з реформаторів опери ХVІІІ століття. Автор 107 опер, найвідомішими з яких є «Орфей і Еврідіка», «Арміда» та «Іфігенія в Тавріді». Синові лісничого графа Лобковіца вдалося з придворного графського музиканта і співака перетворитися на освіченого європейського композитора. Три роки Глюк навчався в Празькому університеті (філософське відділення), слухав лекції з логіки і математики. На життя заробляв уроками гри на скрипці, багато мандрував. У 22 роки він став придворним музикантом графа Лобковіца, через рік – камер-музикантом домашньої капели італійського князя Мельці. У 1746 році Глюк поїхав до Англії. Там він зустрівся з Георгом Фрідріхом Генделем. Вплив творчості цього композитора став одним із важливих факторів у підготовці оперної реформи Глюка. Після Англії він відвідав й інші європейські країни, зокрема Німеччину, Данію, Чехію. У Дрездені, Гамбурзі, Копенгагені, Празі писав і ставив опери, створював драматичні серенади, працював з оперними співаками, диригував. У 1752 році Глюк повернувся у Відень, де власне, й починалось його музичне сходження. На цей час композитор вже став визнаним майстром. Йому запропонували місце придворного капельмейстера, вчителя музики спадкоємців престолу з щорічною платнею у 2000 гульденів. Крім того, музиканта постійно запрошували ставити свої опери у Франції та в Італії. Улюбленим інструментом Глюка була віолончель. Грав також на органі, клавірі та скрипці. Шедевром музично-драматичного генія Глюка є опера «Орфей і Еврідіка» (особливо знамените соло флейти – виразна меланхолійна мелодія, відоме в концертній практиці як «Мелодія» Глюка).

143 роки від дня народження Германа Гессе (1877-1962), німецького письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури (1946), одного із найвидатніших письменників ХХ ст. Всю свою творчість він називав «затяжною спробою розповісти історію свого духовного розвитку», «біографією душі». З 1912 року Гессе жив у Швейцарії. Автор романів: «Степовий вовк», «Петер Каменцінд», численних повістей, оповідань, віршів, статей. Вершинний твір письменника – роман-утопія «Гра в бісер». Цікавим є той факт, що друга дружина Гессе – Нінон Гессе, уроджена Ауслендер, народилась і виросла в українських Чернівцях, що входили тоді до складу Австро-Угорщини. Вона була єврейкою, у неї була сестра Ліля, яка жила разом з чоловіком у Чернівцях. Під час 2-світової війни Гессе клопотався про видачу їм швейцарської візи: залишися вони у Чернівцях – не уникнули б депортації, концтабору, або й смерті.

98 років від дня народження П’єра Кардена (1922), французького художника-модельєра, підприємця. Карден вважається одним з найбагатших людей Франції та одним з найвідоміших кутюр’є. П’єр Карден народився в Італії, неподалік Венеції. Коли йому було три роки, родина переїхала до Франції. Батько П’єра був виноробом, але Карден не пішов по його стопах. В 14 років він стає помічником кравця. У роки Другої світової війни Карден працював в Червоному хресті, а також шив жіночі костюми на одній зі швейних фабрик в місті Віші. Після війни він переїжджає в Париж. І з 1946 року починає працювати в Будинку «Christian Dior». У 1950 році Карден відкриває своє ательє. Спочатку там шилися в основному костюми для театру. Але, в 1951 році, він показав свою першу колекцію жіночого одягу. І вже незабаром відкрив власний бутік. У світі моди П’єр Карден завжди був новатором і авангардистом. Він завжди був попереду. Так в 1959 Карден представляє колекцію готового одягу - прет-а-порте, створену для двох відомих магазинів - «Printemps» і «Herti». Власне за цю колекцію Кардена виключили із Синдикату високої моди. Там порахували, що він завдав своїми діями непоправної шкоди високій моді. Але вже незабаром за прикладом Кардена більшість модельєрів почали створювати власні колекції готового одягу. Водночас Карден одним з перших створив колекцію одягу в стилі «унісекс» (до речі, сам він ніколи не любив це слово), причому колекцію, як чоловічого, так і жіночого одягу. Саме він створив силует «балон» в пальто і сукнях для коктейлю, міні-сарафани, абсолютно не серйозні і фривольні краватки «у квіточку» та кольорові панчохи, саме в його колекціях з’являються перші високі чоботи. Загалом за свою кар’єру П’єр Карден запатентував понад 500 винаходів. Нині йому належать 24 підприємства, які виробляють готовий одяг, взуття, аксесуари, 11 марок парфумів, навіть електротовари. На думку оглядачів, широкий продаж Карденом ліцензій на свою марку, передусім китайським виробникам, призвів до занепаду цього колись прославленого бренду.

Роковини смерті:

День пам’яті Михайла Драгоманова (1841–1895), українського публіциста, історика, філософа, економіста, літературознавця, фольклориста, громадського діяча. Очолював ліве крило київської «Громади». У 1876 році емігрував. Заснував у Женеві вільну українську друкарню, видавав журнал «Громада». З 1889 року – професор Софійського університету. Як літературний критик обстоював принципи реалізму в літературі, боровся проти «хуторянського» етнографізму. Дядько Лесі Українки.

День пам’яті Ернеста Гемінґвея (1899–1961), американського письменника, журналіста, лауреата Нобелівської премії з літератури (1954), одного з найвідоміших американських письменників «загубленого покоління», кому вдалося надзвичайно вдало поєднати високу літературу з масовістю. Автор романів «Прощавай, зброє!», «По кому подзвін», збірок новел «Чоловіки без жінок», повісті-притчі «Старий і море».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-