Суд у справі Стерненка допитав хірурга як свідка захисту
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Зокрема, захисники Стерненка запитали експерта про поранення одного з нападників на Стерненка - Івана Кузнєцова, зокрема, чи міг Кузнєцов пробігти 99 метрів за умови проникаючого поранення лівого шлуночка з надрізом 1 см при зрості майже 2 м і вазі приблизно 130 кг.
«Чи оперував особисто я пацієнтів з пораненням серця лівого шлуночка, то - так, і неодноразово. Якщо говорити про саме поранення серця, про можливості пораненого до активних якихось дій, то тут узагальнення можна зробити таке: є ряд травм тіла – не серця зараз – які супроводжуються негайною втратою свідомості чи негайною смертю. Травма серця до таких травм не належить. Пацієнт при пошкодженні серця завжди деякий час залишається притомним ... і активно рухається. Чи бачив я особисто пацієнтів, які мали поранення серця – лівого, правого шлуночка - і (могли) рухатися, і, скажімо, активно навіть чинити опір у лікарні – так. І це може підтвердити будь-хто з моїх колег", - сказав Лінчевський.
За його словами, травма серця ніколи не призводить до моментального знепритомнення і миттєвої загибелі: "Пацієнт завжди деякий час може рухатися, розмовляти і здійснювати деякі дії".
Як наголосив хірург, жоден експерт не може сказати, скільки мілілітрів крові має витекти, аби поранений знепритомнів.
«Є стандарти – дуже приблизні цифри, коли пацієнт, скоріше за все, але це ймовірнісна така характеристика – скоріше за все, матиме проблеми із свідомістю. Приклад, донори одноразово можуть здавати до 400 мл крові і в той же день сідати у громадський транспорт і їхати - це той об’єм крові, який людина може втратити без особливих проблем. Особисте перенесення крововтрати ... не може бути передбачене і обраховане. Чи бачив я пацієнтів, які втратили 2 літри крові і залишалися притомними – так. Чи є пацієнти які втрачають 1,5 л крові і втрачають свідомість – ймовірно, що теж так. Тобто, чіткої такої межі ми не можемо сказати",- уточнив Лінчевський.
За його словами, пацієнт завжди непритомніє у таких випадках внаслідок зниження кровопостачання до головного мозку, але тут відіграє дуже велику роль темп крововтрати і особиста толерантність особи до зниження кровопостачання.
"Тому, однозначно, в якийсь момент пацієнт непритомніє. Можна говорити - з дуже великим наближенням, але пацієнтів з втратою крові у межах літра дуже рідко, щоб не сказати ніколи, нам не доставляють», - наголосив хірург.
Наразі суд допитує як свідка керівника експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг Олександра Данилюка.
Як повідомлялося, 12 червня на суді з обрання запобіжного заходу Стерненку прокурор Микола Бозовуляк заявив, що Стерненко завдав Кузнєцову ножем «мінімум трьох ударів по тулубу останнього, спричинивши йому, відповідно до висновку експерта, різану рану грудної клітки справа, різану рану правого плеча… колото-різане поранення грудної клітки зліва, в ході якого було пошкоджено серце, що призвело до гострої крововтрати та шоку, що стало причиною смерті Кузнєцова на місці події».
Раніше, 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.
Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше - державну охорону.
