Коронавірус у Вишневому: інфікування безвідповідальністю
У приватному гуртожитку міста Вишневого, що біля Києва, зафіксували спалах коронавірусу. Станом на ранок 22 квітня повідомляється, що серед мешканців гуртожитку виявлено 38 інфікованих (але ще не всі результати тестування відомі), ще двоє людей померли. МІСЦЕВІ ЖИТЕЛІ ОБУРЕНІ ВІДСУТНІСТЮ КОМУНІКАЦІЇ ЗІ СТОРОНИ ВЛАДИ МІСТА Й ОБЛАСТІ, А ТАКОЖ ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ, ЩО МОГЛО Б НЕ ДОПУСТИТИ ТАКОГО ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЇ. Про перших хворих у гуртожитку стало відомо ще два тижні тому, а дезінфекцію там провели тільки сьогодні, 22 квітня. Зараз усі мешканці гуртожитку перебувають на суворій ізоляції, оточені правоохоронцями, чекають результатів тестування решти, а також сподіваються на підтримку від місцевої влади найнеобхіднішим – харчами та засобами дезінфекції. Але поки тримаються допомогою волонтерів.
Які заходи провели в гуртожитку і що там зараз?
Приватний гуртожиток по вулиці Освіти, 5, на карантині вже другий день. За попередньою інформацією там проживає більше 300 людей. Із поки що 38 виявлених інфікованих – шестеро дітей. Гуртожиток на девять поверхів має блочну систему. На кожному поверсі шість блоків – по три на кожному крилі. Кожен блок розрахований на три кімнати із спільним туалетом, умивальниками та ванною. На три житлові блоки – спільна кухня. Цю інформацію наводимо для того, щоб розуміти: контактність у спілкуванні мешканців між собою – висока.
Місцева активістка Людмила Мартиненко розповідає, що про першу смерть від коронавірусу в гуртожитку було відомо ще 14 квітня – померла жінка 48 років.
“ТІЛЬКИ СЬОГОДНІ О 12-Й ПОЧАЛИ ПРОВОДИТИ ДЕЗІНФЕКЦІЮ ГУРТОЖИТКУ, а це потрібно було зробити ще 14 квітня, а можливо, й раніше, бо про першу підозру інфікування в гуртожитку було відомо 10 квітня”, – говорить Мартиненко.
Вона додає, що епідеміологи окремо в гуртожитку не працювали – приїздили тільки карети екстреної допомоги, які забрали двох людей в інфекційну лікарню в сусідній Боярці. Пізніше з 17 квітня в гуртожитку почали цілодобово чергувати медсестри, яких направили сюди з дитячих садочків – вони лише міряли температуру мешканцям гуртожитку.
“Уявіть, що в гуртожитку, де 14 квітня померла жінка, з 17 квітня просто міряють температуру. А коли 18 квітня помирає ще й чоловік, далі знову ж таки просто продовжують міряти температуру і жодних інших заходів не застосовують”, – обурюється активістка.
Тільки коли мешканці гуртожитку здійняли скандал через бездіяльність влади, туди направили медиків для проведення ПЛР-тестування.
Гуртожиток у Вишневому, де відбувся спалах коронавірусу / Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ
“20 квітня мешканцям гуртожитку зробили 60 тестів, а 21 квітня ще 90 (ці результати поки невідомі). Тобто у підсумку ОБСТЕЖИЛИ 150 ЛЮДЕЙ – ТЕПЕР ПИТАННЯ, КОЛИ ЗРОБЛЯТЬ ПЛР-ТЕСТИ РЕШТІ 150”, – каже Людмила Мартиненко. За її словами, мешканці гуртожитку карантину дотримуються добросовісно і не порушують режим відтоді, як тільки дізналися про результати тестів.
“Але річ у тім, що до вчорашнього дня ЛЮДИ ПРОСТО НЕ ЗНАЛИ, ЩО ВОНИ ІНФІКОВАНІ. ДЛЯ НИХ ЦЕ СТАЛО ШОКОМ, БО ДЕЯКІ З НИХ ХОДИЛИ НА РОБОТУ, не знаючи про це. Коли вчора сповістили результати і повністю перекрили вихід із гуртожитку, то люди не знали що робити. Вони не встигли закупити ні продукти, ні засоби дезінфекції. Тому позавчора мешканці Вишневого перерахували кошти на нашу волонтерську картку (8200 гривень), за які ми вчора закупили продуктові набори і дезінфікуючі засоби для 10 сімей, які знаходяться на ізольованих поверхах. Зараз інші мешканці формують окремі списки того, що їм не вистачає. Ми будемо формувати пакети з надписом кімнати і передавати все необхідне. Хочу подякувати мешканцям Вишневого, які перерахували кошти, також ініціативній групі гуртожитку. Пані Надія привезла овочі, а пані Женя – картоплю і багато масок, які сама пошила. Але ми не можемо охопити всі 300 людей такою допомогою, бо не маємо на це коштів. Забезпечуємо в основному інфікованих і тих, хто з ними контактував. Ці люди зараз зачинені на 3 та 8 поверхах і нікуди не виходять. Тому дуже потрібна допомога від міської влади для решти людей”, – резюмує Мартиненко.
Обласна адміністрація, ввівши суворий режим у гуртожитку і направивши поліцію для охорони, запевнила, що терміново організує доставку харчів, ліків та засобів особистої гігієни. Але мешканка гуртожитку з ініціативної групи Оксана Коваленко говорить, що СТАНОМ НА 15 ГОДИНУ 22 КВІТНЯ ДОПОМОГИ ВІД ВЛАДИ ЩЕ НЕ НАДХОДИЛО – поки підтримку надають лише активісти.
“Ми вчора телефонували на гарячу лінію міської ради, але там кинули слухавку. Зараз формуємо списки на продукти, засоби захисту і інші необхідні речі. Пакети з продуктами та всім необхідним ми відносимо на 3 і 8 поверхи, залишаючи просто під дверима”, – каже Оксана Коваленко. Вона також додає, що через судові перипетії з власниками гуртожитку, близько 10 кімнат залишаються відключені від світла і води. Це – окрема ситуація, в яку ми наразі не будемо заглиблюватися, але в цих умовах вона є неприпустимою.
Що ж пішло не так?
Із розмов з активістами та з обговорень у соцмережі, напрошується висновок, що реакція на спалах відповідальними органами була, м’яко кажучи, запізнілою. Це фактично визнав у коментарі ТСН керівник обласного департаменту охорони здоров’я Максим Іонов. Він лише зазначив, що оскільки з такою ситуацією область зіткнулася вперше, то “важко прийняти одразу всі алгоритми, які заплановані із запобігання таких ситуацій”.
У Київській ОДА за сьогоднішній день було лише одне повідомлення про ситуацію в області, де зокрема йшлося про те, що у місті Вишневе станом на ранок 22 квітня зафіксовано 52 випадки інфікування. І жодного слова про осередок спалаху. Тож схоже, комунікація влади з мешканцями залишається проваленою.
Тільки учора була опублікована більш розширена інформація на сайті адміністрації про кількість проведених тестів та лабораторно підтверджених випадків. У цьому ж повідомленні т.в.о. голови Київської облдержадміністрації Василь Володін заявив, що налагоджено контакт між мешканцями гуртожитку, міською лікарнею, службою екстреної допомоги та Києво-Святошинською районною лікарнею, де додатково вивільнили відділення на 65 місць для прийому хворих на коронавірус з гуртожитку. Але як бачимо, зі слів активістів, конкретної взаємодії поки не відбулося.
Спалах коронавірусу у Вишневому
Стратег, інфекціоніст та директор Revival Institute Вадим Арістов у коментарі Укрінформу говорить, що ШВИДШЕ ЗА ВСЕ ПОМИЛКУ БУЛО ДОПУЩЕНО НА ЕТАПІ ВИЯВЛЕННЯ ПЕРШОГО ХВОРОГО. Медики, до яких звернулася перша людина з підозрою на коронавірусну інфекцію, мали з’ясувати, де вона мешкає і запропонувати їй госпіталізацію, бо ГУРТОЖИТОК НЕ Є МІСЦЕМ, ДЕ МОЖЛИВА САМОІЗОЛЯЦІЯ. А далі – провести тестування всім мешканцям гуртожитку, оскільки зрозуміло, що передача інфекції у місці скупчення людей не могла не відбутися. Ізолювати всіх інфікованих, а весь гуртожиток дезінфікувати та відправити одразу на карантин.
“Протоколи розвинених країн не можуть сліпо копіюватися. Навіть в Британії соціальний працівник приїздить і оглядає місце, де відбуватиметься самоізоляція інфікованого і рахує, скільки в помешканні є ванних кімнат, дивиться, де буде спати людина, де харчуватися тощо. Якщо у нас немає можливості це перевірити особисто, то слід в розмові з’ясувати місце перебування людини і відповідно до цього приймати правильну стратегію. Ми вчасно прийняли карантинні заходи і в нас наразі зайнято лише 8% підготовлених лікарняних ліжок. Тому зараз потрібно змінити цю стратегію і навіть легкі випадки ізолювати на лікарняних ліжках. Звісно, лишається питання внутрішньо-лікарняного інфікування, і налагодженням інфекційного контролю потрібно негайно зайнятися. Однак першочергово треба зрозуміти: людина в гуртожитку інфікує довкола себе дуже багато людей”.
Також експерт наголошує і на іншій проблемі – в комунікації. “Коли стало відомо про перших інфікованих, то не відбулося візиту медиків із роз’ясненнями до мешканців гуртожитку про те, як їм тепер поводитися і роздачею засобів захисту. Ще гірше, що цього не зробили, навіть коли стало відомо про першу смерть в гуртожитку від інфекції – кімнату просто опечатали без жодних роз’яснень”, – говорить Вадим Арістов.
Коротко про масштаб проблеми
Станом на 2017 рік у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ повідомляли, що всього в країні понад 3 тисячі гуртожитків, в яких проживає понад 380 тисяч людей (гуртожитки постійного проживання, без урахування гуртожитків навчальних закладів). Можна тільки уявити, як швидко поширюватиметься інфекція, якщо така біда повторюватиметься.
Але місця скупченого проживання людей – це не лише гуртожитки. “Хостели, поселення будівельників, військові казарми, місця проживання воїнів АТО, волонтерів, спортивні школи, школи для дітей з особливими потребами, будинки для літніх людей, клініки для людей з ВІЛ-інфекцією тощо – це все місця, де люди не можуть мати окрему кухню, санвузол, а значить є розповсюджувачами інфекцій. За можливості, людей потрібно було розселити звідти раніше або ж, якщо це неможливо, проводити там посилену дезінфекцію та впливати комунікацією на зміну їх поведінки. Інакше люди будуть хворіти цілими колективами. Цю запобіжну роботу потрібно було зробити ще в лютому. А зараз принаймні люди повинні ходити у респіраторах і бути настороженими до симптомів коронавірусу”, – резюмує Вадим Арістов.
Юлія Горбань, Київ
Фото: Володимир Тарасов / Укрінформ
