Хто блокує фінансування виробництва вітчизняних тест-систем

Хто блокує фінансування виробництва вітчизняних тест-систем

Аналітика
Укрінформ
Укрінформ дізнався, чому для випуску вітчизняних тестів ПЛР, що визначають збудника COVID-19 з точністю до 99,9%, досі немає грошей

Українські вчені готові забезпечити країну тест-системами хоч зараз. Інститут молекулярної біології та генетики НАНУ (ІМБГ) заявив, що готовий, за умови відповідного фінансування, щотижня виготовляти до 20 тисяч тест-систем на основі ПЛР (кількісної полімеразної реакції) – саме ті тести, що майже безпомилково визначають наявність збудника COVID-19 в організмі людини. Ще наприкінці січня 2020 року на замовлення РНБО вчені ІМБГ першими в Україні розробили такі тест-системи. Їх сертифікація підтвердила точність на рівні 99,9%. Собівартість однієї реакції на українському тесті становить 250 грн, тоді як закордонні аналоги коштують 370-450 грн. Отже для того, аби українські лікарі мали під рукою достатньо надійних та недорогих тестів, українським вченим потрібно усього кілька мільйонів гривень. Однак коштів досі нема. Виявляється, бюджетна програма, що передбачає відповідне фінансування, чомусь потрапила під ніж за проектом секвестру бюджету-2020, який нині «утрясають» в комітетах ВР.

Країну врятують ентузіасти?

У заяві Інституту, оприлюдненій днями в Facebook, йдеться про те, що фахівці Інституту молекулярної біології та генетики чекають на швидке надходження коштів з держбюджету для того, щоб продовжити роботу з виготовлення ПЛР-тестів для виявлення коронавірусної хвороби. Близько 1000 тестів науковцям вдалося виготовити з наявних ресурсів. З них 600 вже передали Житомирському обласному лабораторному центру МОЗ та 100 – Центру громадського здоров'я МОЗ у Києві, ще 400 чекають своїх адресатів. Держава компенсувала 350 тис. грн на їх виготовлення. Гроші ж на наступне виробництво Інституту уряд обіцяв надати. Тож науковці чекають.

«Сподіваємося, що попри вимушене скорочення державного бюджету для багатьох галузей, в т.ч. і науки, фінансування такої надважливої справи, як виготовлення ПЛР-тестів, не буде скорочено і надійде якомога швидше. На наявному в Інституті обладнанні наші фахівці можуть виготовити близько 10-20 тис. ПЛР-тестів на тиждень. А із залученням додаткових спеціалістів Інститут спроможний продукувати до 50 тисяч тестів щотижня", – йдеться у повідомленні.

В Інституті наголосили, що основна група співробітників, задіяних у проєкті, працює зараз і готова працювати понаднормово. Однак через відсутність фінансування за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (код 6541230) установа не може розгорнути роботу з виготовлення тест-систем на повну потужність.

Коли стало відомо, що через карантин та відсутність коштів на зарплату, співробітників Інститут відправили по домівках у відпустки за свій рахунок, зчинився скандал - і гроші на зарплати терміново було виділено. Як повідомили Укрінформу в Інституті, з 1 квітня його працівники вийшли з відпусток. Під час відпустки працювали лише співробітники, що доробляли тести, і біологи, яким необхідно було підтримувати неперервний процес – живі культури.

"За наявності коштів Інститут уже зараз міг би реалізовувати угоди з виробниками реактивів, які ми використовуємо для виготовлення тест-систем. Не всі реактиви може виготовити вітчизняний виробник, окремі ми змушені замовляти в Естонії, Німеччині та інших країнах. Попри цей логістичний ланцюжок, собівартість наших ПЛР-тестів є майже вдвічі меншою за зарубіжні аналоги", – йдеться у заяві.

Під час відпустки працювали лише співробітники, що доробляли тести
Під час відпустки працювали лише співробітники, що доробляли тести

Окрім того, в установі наголосили, що вірус активно мутує. Тож вірогідно, восени постане потреба у цілковито нових тест-системах. І саме ноу-хау науковців Інституту дозволяє буквально за добу модифікувати тест під інший штам коронавірусу.

Ціна питання державного значення – лише кілька мільйонів гривень

За оцінками спеціалістів Інституту, Україні для локалізації епідемії коронавірусу потрібно до двох мільйонів тест-систем для виявлення хворих. "Я не епідеміолог, але думаю мільйон або два мільйони тест-систем потрібно для України, якщо ми хочемо локалізувати пандемію, треба періодично тестувати людей, які вже одужали", – сказав на брифінгу в Інституті його директор Михайло Тукало. – Якщо нам доведеться робити таку кількість тест-систем, то це теж реально, у нас вже є домовленості як мінімум з двома вітчизняними фармкомпаніями, які допоможуть на останньому виробничому етапі, де потрібна розфасовка».

За словами Михайла Тукала, розробники просять 2,5 млн, щоб мати змогу зробити ще 10 тисяч тестів. «Дадуть більше грошей – зробимо ще більше. За тиждень ми можемо робити 10-20 тисяч тест-систем. Аби тільки у МОЗу вистачало спеціального обладнання та персоналу лабораторій, де системи потім будуть використовувати», – запевняє пан Тукало.

Усі необхідні листи та розрахунки про потенційне виробництво тест-систем науковці надали Мінфіну. «Міністерство фінансів попросило нас дати розрахунки на 10, 20 та 50 тисяч тестів окремо (це 2,5, 5 або 10 млн грн. – Авт). Такі розрахунки було надано 29 березня», – повідомив у коментарі Укрінформу заступник директора Сергій Дзядевич.

Але є великий ризик, що грошей Інститут може і не дочекатися…

Бюрократія на марші

Власні джерела Укрінформу у наукових колах розповіли, що Державна казначейська служба України 1 квітня 2020 року за телефоном повідомила Національну академію наук України про відкриття асигнування НАН України за захищеними видатками на квітень 2020 обсягом 310,2 млн грн за всіма бюджетними програмами. При цьому Казначейство, посилаючись на лист Міністерства фінансів від 30.03.2020 №04130-19-5/9566, вказало Національній академії наук, щоб за бюджетною програмою з бюджетним кодом 6541230 розподіл асигнувань не здійснювати і не надсилати їх до Казначейства, оскільки законопроектом №3279 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено зменшення бюджетних призначень за цією бюджетною програмою на 300,0 млн. грн.

Іншими словами, гроші на пріоритетні наукові розробки погоджені, але оскільки фінансування планувалось зрізати під час секвестру – їх не дають використовувати, хоча закону про секвестр ще не існує.

Отже, бюрократична машина наразі діє на упередження. Відповідний законопроект ще не прийнято, проте видатки по тих статтях, які підпадають в проекті закону під скорочення, держава здійснювати вже відмовляється. Якщо це насправді так, то ситуація вкрай неприйнятна.

Урядовий законопроєкт №3279 про секвестр бюджету, що знаходиться зараз на доопрацюванні в комітетах Верховної Ради, передбачає практично повне скорочення (з 351,3 млн грн. до 51,3 млн грн.) видатків бюджетної програми 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» Національної академії наук України, а також повне скорочення 400 млн грн. видатків бюджетної програми 2201390 «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти», суттєве (з 525,5 млн грн. до 300 млн грн.) скорочення видатків бюджетної програми 2201300 «Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

«Розуміючи важливість мобілізації ресурсів країни для боротьби з наслідками пандемії COVID-19, ми все ж вважаємо, що таке скорочення приведе до суттєвої деградації ситуації в українській науковій сфері і тому є неприпустимим. Згадані вище три бюджетні програми є суттєвими складовими розпочатої реформи наукової сфери України, а бюджетна програма 6541230 є, по суті, невід’ємною частиною базового фінансування НАН України, оскільки без цих коштів неможливо забезпечити стовідсоткову заробітну плату всім науковим працівникам», – йдеться у відкритому зверненні Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій до депутатів та керівництва держави.

В комітеті нагадують: нещодавній випадок з вельми негативним медійним резонансом, коли співробітники Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ (інститут, якому було доручено Президентом забезпечити виготовлення вітчизняних тестів на коронавірус) змушені були йти у відпустку за свій рахунок, був спричинений саме неможливістю вчасно виплатити кошти за бюджетною програмою 6541230. Практично повне скорочення цього напрямку фінансування програмує низку подібних колізій в найближчому майбутньому», – наголошується у зверненні науковців.

Ноу-хау науковців Інституту дозволяє буквально за добу модифікувати тест під інший штам коронавірусу
Ноу-хау науковців Інституту дозволяє буквально за добу модифікувати тест під інший штам коронавірусу

У них є ще кілька днів щоб переконати депутатів залишити в бюджеті кошти необхідні для пріоритетних наукових розробок, до яких входить також і розробка коронавірусних тест-систем. Підготовка до повторного першого читання законопроекту про секвестр йде за скороченою процедурою (5 днів), тому очікується, що в найближчу суботу-неділю, але не пізніше понеділка 6 квітня, Верховна Рада може зібратися на позачергове засідання. І за чутками, на «зрізанні» наукових витрат найбільше наполягає Бюджетний комітет ВР.

Не бюджетом єдиним

Логіку депутатів, які вважають за потрібне сьогодні урізати витрати на науку, важко зрозуміти. Якщо мета секвестру – вивільнити якнайбільше коштів на боротьбу з пандемією COVID-19, то як можна лишати без грошей організації та спеціалістів, здатних запропонувати дієве рішення у цій боротьбі? Тим більше, коли йдеться не про такі вже й великі кошти. Що таке 3-5 млн грн на фоні тих десятків мільярдів, що їх планується акумулювати за рахунок секвестру? Крапля в морі!

Врешті для пришвидшення запуску у серійне виробництво вкрай необхідних сьогодні тест-систем ПЛР можна було б підключити резервний фонд Кабміну. Хіба це не той випадок, коли зволікання з фінансуванням смерті подібне?

Ситуація настільки критична, що доки держава зволікає, громадяни, меценати та бізнес готові самі долучитися до фінансування програми виробництва тест-систем. «Представники приватного капіталу, які б хотіли фінансувати наше виробництво, дзвонять щогодини, але ми чекаємо бюджетних грошей, бо перед нами стоїть державне завдання. Я боюсь, що приватний капітал викупить наші системи і вивезе за кордон, де вони коштують дорожче», – заявив під час директор ІМБГ Михайло Тукало.

От тут побоювання очільника державної структури якраз можна зрозуміти. На ринку засобів медичного захисту, зокрема, хірургічних одноразових масок нещодавно так і сталося. Через активність спекулянтів, які викупили у виробників майже всі наявні обсяги товарів і вивезли їх за кордон, маски зникли з вітчизняних аптек і непристойно зросли в ціні.

Запобігти аналогічному сценарію з тест-системами дозволив би, наприклад, варіант державно-приватного партнерства (ДПП). Це передбачено вітчизняним законодавством у сфері охорони здоров’я. Як відомо, окремі рентабельні проекти ДПП можуть виступати джерелом надходження нових фінансових ресурсів завдяки розподілу прибутку між приватним партнером та установами, органами влади. Таким чином, проект може взагалі реалізовуватись, не створюючи тягаря для бюджету. Ніщо ж не заважає налагодити при цьому моніторинг та контроль, які б унеможливили зловживання державними ресурсами у такому партнерстві.

Іншими словами, вихід є, потрібно тільки захотіти його знайти.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-