Новий глава Інституту нацпам’яті назвав основним завданням декомунізацію

Про це сказав новий очільник УІНП Антон Дробович в інтерв’ю Deutsche Welle.

“Це декомунізація, передусім, слід її закінчити. По-друге, це завершення процесу визнання Голодомору геноцидом українського народу на міжнародній арені. Тобто, продовження зусиль у цьому плані - збільшення кількості країн, які це визнають. І, можливо, навіть уточнення міжнародного законодавства щодо цього питання. Зокрема, йдеться про 260 (III) резолюцію Генасамблеї ООН. І третій блок - це посилення ролі Інституту в протидії російській агресії, зокрема, щодо боротьби з історичними міфами, які породжують ворожнечу в українському суспільстві”, - зазначив Дробович.

Щодо декомунізації він зауважив, зокрема, що Інститут нацпам'яті здійснював її “доволі виважено, часто це був дуже академічний підхід з відповідним громадським обговоренням”.

“Але на деяких етапах, наприклад, по-варварськи знищували якийсь мистецький об'єкт радянського часу - для звільнення просторів тощо. І це, мовляв пояснювалося, декомунізацією. Такі дії зробили їй не зовсім добру славу. Відповідно, існує брак обговорення щодо методів. Багато хто думає, що декомунізація - це якийсь примусовий процес, де ніхто ні з ким не радиться. Ні. Наше завдання чітко і доступно показати, що все має відбуватися поступово, у постійному спілкуванні з громадами”, - підкреслив голова УІНП.

Він також додав, що не створений ще досі галузевий архів репресивних органів, а це важлива частина декомунізації, бо доступ до матеріалів цих радянських органів багато в чому проливатиме світло на злочини комуністичного режиму. Також іще далеко не завершене питання декомунізації щодо типів мислення, які панують.