Експертка пояснила, як убезпечитися від фейків

«Одна з порад для журналістів, щоб уникнути фейків – потрібно вийти за рамки своєї бульбашки і більше спілкуватися наживо», – сказала вона.

Також Чупанова зауважила, що шукаючи фейки потрібно знати, якими ж вони бувають. Зокрема, вона розповіла про цілеспрямовані фейки, необачні та фейки задля сміху.

«З цілеспрямованими фейками все ясно. Необачні фейки трапляються теж часто. Журналісти мають перевіряти новину за трьома джерелами, як нас вчать на факультеті журналістики, але насправді реальність інша. Ми маємо виставити сотню новин, десь щось не перевірили, і фейк розійшовся інтернетом. На жаль, існують такі необачні помилки. Також потрібно остерігатися різних мемів, які гуляють соціальними мережами. Це можуть бути фейки, щоб посміятися. В ці меми можуть ховати якусь фейкову інформацію, і люди в це вірять», – зазначає фактчекер.

Під час воркшопу Чуранова наголосила на таких ознаках фейків, як кричущі заголовки, надмірна емоційність, узагальнення, підробка контенту (фото, відео), несправжні експерти. А також розповіла, як можна перевірити новину на наявність фейків. «Як перевіряти? За допомогою Google, але треба розуміти, що шукати, що спростовувати. Перевіряються всі фактологічні дані, які є у новині. Наприклад, ім’я і прізвище людини, кому вона дає коментарі. Якщо вона розказує, як живеться в Україні, але дає коментарі лише для російських ЗМІ, то її словам не можна довіряти.

Існують різні програми, аби перевірити наявність фейків у мультимедіях. Зокрема, Fotoforensics для перевірки фото на наявність фотошопу, Dataviever розбиває відео на скріншоти і who.is показує де і коли був зареєстрований сайт», – сказала Чуранова.

Вона також дала кілька порад журналістам, як уникнути фейків – мати перевірений список медіа, яким можна довіряти; читати фахівців своєї справи, а не «диванних» експертів; більше часу проводити офлайн, а не онлайн; розуміти, що в інтернеті можна підробити будь-що, а, отже, ніколи не поспішати тиснути «repost»; і, звісно, читати більше книжок.