Ринок праці в Україні: хто тут головний

Ринок праці в Україні: хто тут головний

Аналітика
Укрінформ
Глобальна конкуренція на ринку праці зміцнила попит на працівників і підвищила зарплати, але не позбавила роботодавців бажання "закрутити гайки"

Днями міністр економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що реформа ринку праці є одним із головних пріоритетів нового уряду. Мовляв, час впритул зайнятися підвищенням продуктивності праці українців, переглянувши зокрема й трудове законодавство. Деталей реформування ринку праці урядовці поки що не розкривають. За пропозицією президента Володимира Зеленського, до 1 січня 2020 року необхідно доопрацювати та ухвалити новий Трудовий кодекс України та суттєво посилити відповідальність за тіньове працевлаштування і ведення господарства. Наразі старий проект Трудового кодексу, що був перереєстрований на сайті ВРУ як законопроект №0955 від 29.08.2019, знято з розгляду. Тому в очікуванні нової редакції кодексу поглянемо, як змінюється ринок праці останнім часом.

Трудова міграція нависає як "дамоклів меч"

За даними Національного банку, у першому кварталі 2019 року зростання економіки зумовило високий попит на робочу силу, внаслідок чого рівень зайнятості населення збільшився (за словами екс-міністра соцполітики Андрія Реви, за минулий рік рівень зайнятості зріс з 55,9% до 57,1%). Також зменшилася кількість вакансій, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, що може свідчити про поступове задоволення попиту на робочу силу. Але водночас на ринку праці зберігаються значні диспропорції – працівників не вистачає в усіх видах діяльності, а найбільше – у будівництві (про це зазначили більше половини опитаних підприємств) та промисловості. Це цілком закономірно, адже саме за цими напрямками маємо найбільше трудових мігрантів, про що свідчать дані Міністерства праці і соціальної політики Польщі за 2018 рік.

Руслан Соболь
Руслан Соболь

Голова “Асоціації власників малого та середнього бізнесу” Руслан Соболь вважає, що трудовий потенціал потрібно усіляко намагатися повертати назад. «Процеси нарощування робочої сили у виробничих сферах ми побачимо лише тоді, коли з’являться державні програми повернення в Україну працюючих за кордоном. Для цього потрібне довготривале економічне зростання держави в цілому та ріст заробітних плат, і тільки після цього можна буде говорити, що створюються базові умови для повернення наших спеціалістів на батьківщину», – відмічає Руслан Соболь.

Натомість, за інформацією кадрового порталу hh.ua, кількість резюме пошукачів, які готові до переїзду в країни ЄС, за два роки збільшилася, причому за деякими профсферами – більш ніж у чотири рази. Найбільше зростання зафіксоване у профсфері «домашній персонал», де за останній рік було розміщено у 4,44 рази більше резюме, ніж у період з травня 2016 року до травня 2017-го. А от темпи зростання кількості резюме за популярними у нас профсферами як, наприклад, «IT, телеком», «Банківська справа», повільніші:

Тепер музику замовляє не той, хто платить, а той, кому платять

За словами пана Соболя, останнім часом на ринку праці зміцніла тенденція, коли у центрі опинився працівник, а не роботодавець. Така ситуація помітна упродовж останніх років і пов’язана в першу чергу з глобальною конкуренцією за трудові ресурси і трудовою міграцією українців до багатших країн – Польщі, Німеччини, США, Канади… Це природній процес, бо людина завжди шукатиме, де краще. Але держава повинна це розуміти і реагувати на виклики, які склалися.

"Тренд на відтік кадрів за кордон, який почався два роки тому, ми спостерігаємо досі. Звичайно, це не може не відбиватися на процесі підбору в компаніях, які стабільно набирають людей і розширюють команди. Змінилися і канали пошуку фахівців. Звичайно, стандартні job-сайти (hh.ua, work.ua та ін.), як і раніше працюють. Актуальними стали також Telegram-канали та соціальні мережі. Нарешті, в Україні стали активніше користуватися професійною соціальною мережею LinkedIn. Якщо раніше там можна було шукати тільки кандидатів топ-рівня або експатів, наприклад, то зараз на LinkedIn є фахівці різного рівня, тому рекрутери взяли цей інструмент в оборот", – каже Юлiя Гуменна, виконуюча обов'язки керiвника підбору та адаптації персоналу в корпорації «Бiосфера».

Саме через кадровий голод зарплата працівників постійно зростає. Так, за даними Держстату, упродовж року середня зарплата по Україні зросла на 19,6%. У Києві вона традиційно залишається найвищою і станом на липень становить 16 294 гривень (це підтверджують і цифри порталу з пошуку роботи Work.ua, за інформацією якого станом на вересень у Києві середня зарплата складає 16 663 гривні). Хоча при цьому зростання зарплати в столиці за рік було одним із найнижчих по країні – 17,4%. Цікаво, що найбільші темпи зарплатного зростання показала Вінницька область – тут зарплати виросли майже на 25%, склавши 10 278 грн станом на липень.

Ігор Черненко

Але кадровий ринок тепер має конкурувати не лише ціною, а й підняттям соціальних стандартів, що все частіше є одним із важливих критеріїв при пошуку роботи на підприємстві. І така тенденція не лише у столиці, а й в регіонах. «Компанії наразі все більше уваги приділяють питанням побудови систем управління персоналом, завдяки яким вони зможуть утримувати співробітників. «І йдеться не лише про матеріальні стимули, такі як збільшення заробітних плат і бонусів, велику увагу роботодавці приділяють сьогодні системам мотивації, які націлені на створення сприятливих, комфортних умов праці», – коментує Ігор Черненко, засновник компанії Investment Development Property (IDP), що працює на ринку нерухомості.

Час "міленіалів" прийшов

То ж які вони, сучасні шукачі роботи? Згідно з аналізом бази кадрового порталу hh.ua, на пошукачів роботи віком 19-35 років (тобто на міленіалів) припадає 58% всіх розміщених резюме. Це не лише кандидати, які зараз перебувають без роботи, а й ті, хто готовий змінювати поточного роботодавця заради більш привабливої пропозиції. Наразі міленіали є найчисельнішою групою на ринку праці. Представники цього покоління більш динамічні у питаннях працевлаштування і не готові працювати десятиріччями в одній і тій самій компанії – вони активно шукають кращих можливостей та роботу, яка краще відповідатиме їхнім цінностям.

Другу за численністю групу складають «ікси» – пошукачі віком від 36 до 56 років, на яких припадає 35% всіх резюме. Згідно з теорією, такі кандидати набагато більше цінують стабільність та постійність, ніж їхні наступники. «Ікси» прагнуть до високих результатів та професійного росту і готові заради цього наполегливо працювати і розвиватися. Вони готові працювати в одній компанії довгі роки. Проте їхня лояльність дуже залежить від того, наскільки їх визнають та цінують.

Найменш представлені наразі на ринку праці бебі-бумери (1943-1965 рік народження, тобто післявоєнне покоління) та «зети» (2000-й і пізніше) – на цих кандидатів припадає 3% та 4% резюме відповідно. При цьому у компанії hh.ua дійшли висновку, що робоче довголіття зростає. За її даними, кількість резюме, розміщених пошукачами віком понад 60 років, в останні роки зросла майже на 49%.

Катерина Польова, HR-директор інтернет-магазину автозапчастин і автотоварів DOK.ua відмічає тенденцію збільшення кількості “зрілих” кандидатів. «Йдеться не про вік. Сьогоднішні кандидати на вакансії розуміють, що саме вони хочуть, чим прагнуть займатися, правильно оцінюють свої  навички і можливості, бачать свій подальший розвиток і перспективи. Молоді люди зараз дуже активно зайняті самостійним навчанням – відвідують конференції, вебінари, профільні семінари, активно обмінюються досвідом на форумах. Вони мають гнучкий розум. Тепер не тільки роботодавець обирає кандидата, але й кандидат обирає компанію і робить це дуже ретельно та прискіпливо, вивчаючи кожну дрібницю, ставить правильні уточнюючі питання під час співбесіди. Компанії мають бути максимально чесними і відкритими, коли озвучують задачі вакансії та умови праці, інакше працівник, навіть якщо й прийме пропозицію, довго не затримається», – вважає Катерина Польова.

Трудовий Кодекс змінять. Але кого він захищатиме?

Владислав Волинець
Владислав Волинець

Цікаво, що саме на такому фоні, коли переважає умовний ринок робітника, влада ініціює трудову реформу – перегляд положень Трудового Кодексу зі значним посиленням прав роботодавця. «Оскільки наша держава потребує інвестицій та розвитку бізнесу, цілком ймовірно, що нове трудове законодавство стане більш зрозумілим і гнучким для роботодавців, завдяки чому вони зможуть більш ефективно втілювати кадрову політику компаній. Але при цьому інтереси працівників та їхні гарантії можуть постраждати. Щодо оплати праці, трудове законодавство має розвиватись в комплексі із податковим. Одним із варіантів реального збільшення розміру заробітної плати може стати зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати», – говорить Владислав Волинець, керуючий партнер юридичної фірми Inpraxi Law.

На його думку, новий Трудовий кодекс має сприяти вирішенню кількох принципових питань. А саме, вирішити колізії між трудовим та господарським законодавством, посилити відповідальність працівників, знизити неформальну зайнятість, сприяти детінізації заробітних плат і, загалом, "осучаснити" кодекс настільки, щоб він відповідав духу часу – тобто бізнесовим інтересам.

"Діючі норми трудового законодавства стосовно відповідальності працівників наразі не влаштовують роботодавців. У цьому питанні пріоритетним для законодавця має стати захист права власності, зокрема і роботодавця – інвестора. Вже найближчим часом має бути вирішена проблема не оформлених працівників. Також депутати сконцентруються на виключенні можливості застосування договорів із фізичними особами підприємцями (ФОП) у якості маскування фактичних трудових відносин. В цілому, норми трудового законодавства є морально застарілими та стримують ведення бізнесу. Зокрема неодноразового звучали ідеї щодо скасування трудових книжок та кадрової документації, ведення якої забирало лише час у роботодавців. Не виключено, що будуть розширені підстави та спрощені процедури звільнення працівників", – резюмував Владислав Волинець.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-