Ринок праці в Україні: хто тут головний
Днями міністр економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що реформа ринку праці є одним із головних пріоритетів нового уряду. Мовляв, час впритул зайнятися підвищенням продуктивності праці українців, переглянувши зокрема й трудове законодавство. Деталей реформування ринку праці урядовці поки що не розкривають. За пропозицією президента Володимира Зеленського, до 1 січня 2020 року необхідно доопрацювати та ухвалити новий Трудовий кодекс України та суттєво посилити відповідальність за тіньове працевлаштування і ведення господарства. Наразі старий проект Трудового кодексу, що був перереєстрований на сайті ВРУ як законопроект №0955 від 29.08.2019, знято з розгляду. Тому в очікуванні нової редакції кодексу поглянемо, як змінюється ринок праці останнім часом.
Трудова міграція нависає як "дамоклів меч"
За даними Національного банку, у першому кварталі 2019 року зростання економіки зумовило високий попит на робочу силу, внаслідок чого рівень зайнятості населення збільшився (за словами екс-міністра соцполітики Андрія Реви, за минулий рік рівень зайнятості зріс з 55,9% до 57,1%). Також зменшилася кількість вакансій, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, що може свідчити про поступове задоволення попиту на робочу силу. Але водночас на ринку праці зберігаються значні диспропорції – працівників не вистачає в усіх видах діяльності, а найбільше – у будівництві (про це зазначили більше половини опитаних підприємств) та промисловості. Це цілком закономірно, адже саме за цими напрямками маємо найбільше трудових мігрантів, про що свідчать дані Міністерства праці і соціальної політики Польщі за 2018 рік.
Голова “Асоціації власників малого та середнього бізнесу” Руслан Соболь вважає, що трудовий потенціал потрібно усіляко намагатися повертати назад. «Процеси нарощування робочої сили у виробничих сферах ми побачимо лише тоді, коли з’являться державні програми повернення в Україну працюючих за кордоном. Для цього потрібне довготривале економічне зростання держави в цілому та ріст заробітних плат, і тільки після цього можна буде говорити, що створюються базові умови для повернення наших спеціалістів на батьківщину», – відмічає Руслан Соболь.
Натомість, за інформацією кадрового порталу hh.ua, кількість резюме пошукачів, які готові до переїзду в країни ЄС, за два роки збільшилася, причому за деякими профсферами – більш ніж у чотири рази. Найбільше зростання зафіксоване у профсфері «домашній персонал», де за останній рік було розміщено у 4,44 рази більше резюме, ніж у період з травня 2016 року до травня 2017-го. А от темпи зростання кількості резюме за популярними у нас профсферами як, наприклад, «IT, телеком», «Банківська справа», повільніші:
Тепер музику замовляє не той, хто платить, а той, кому платять
За словами пана Соболя, останнім часом на ринку праці зміцніла тенденція, коли у центрі опинився працівник, а не роботодавець. Така ситуація помітна упродовж останніх років і пов’язана в першу чергу з глобальною конкуренцією за трудові ресурси і трудовою міграцією українців до багатших країн – Польщі, Німеччини, США, Канади… Це природній процес, бо людина завжди шукатиме, де краще. Але держава повинна це розуміти і реагувати на виклики, які склалися.
"Тренд на відтік кадрів за кордон, який почався два роки тому, ми спостерігаємо досі. Звичайно, це не може не відбиватися на процесі підбору в компаніях, які стабільно набирають людей і розширюють команди. Змінилися і канали пошуку фахівців. Звичайно, стандартні job-сайти (hh.ua, work.ua та ін.), як і раніше працюють. Актуальними стали також Telegram-канали та соціальні мережі. Нарешті, в Україні стали активніше користуватися професійною соціальною мережею LinkedIn. Якщо раніше там можна було шукати тільки кандидатів топ-рівня або експатів, наприклад, то зараз на LinkedIn є фахівці різного рівня, тому рекрутери взяли цей інструмент в оборот", – каже Юлiя Гуменна, виконуюча обов'язки керiвника підбору та адаптації персоналу в корпорації «Бiосфера».
Саме через кадровий голод зарплата працівників постійно зростає. Так, за даними Держстату, упродовж року середня зарплата по Україні зросла на 19,6%. У Києві вона традиційно залишається найвищою і станом на липень становить 16 294 гривень (це підтверджують і цифри порталу з пошуку роботи Work.ua, за інформацією якого станом на вересень у Києві середня зарплата складає 16 663 гривні). Хоча при цьому зростання зарплати в столиці за рік було одним із найнижчих по країні – 17,4%. Цікаво, що найбільші темпи зарплатного зростання показала Вінницька область – тут зарплати виросли майже на 25%, склавши 10 278 грн станом на липень.
Але кадровий ринок тепер має конкурувати не лише ціною, а й підняттям соціальних стандартів, що все частіше є одним із важливих критеріїв при пошуку роботи на підприємстві. І така тенденція не лише у столиці, а й в регіонах. «Компанії наразі все більше уваги приділяють питанням побудови систем управління персоналом, завдяки яким вони зможуть утримувати співробітників. «І йдеться не лише про матеріальні стимули, такі як збільшення заробітних плат і бонусів, велику увагу роботодавці приділяють сьогодні системам мотивації, які націлені на створення сприятливих, комфортних умов праці», – коментує Ігор Черненко, засновник компанії Investment Development Property (IDP), що працює на ринку нерухомості.
Час "міленіалів" прийшов
То ж які вони, сучасні шукачі роботи? Згідно з аналізом бази кадрового порталу hh.ua, на пошукачів роботи віком 19-35 років (тобто на міленіалів) припадає 58% всіх розміщених резюме. Це не лише кандидати, які зараз перебувають без роботи, а й ті, хто готовий змінювати поточного роботодавця заради більш привабливої пропозиції. Наразі міленіали є найчисельнішою групою на ринку праці. Представники цього покоління більш динамічні у питаннях працевлаштування і не готові працювати десятиріччями в одній і тій самій компанії – вони активно шукають кращих можливостей та роботу, яка краще відповідатиме їхнім цінностям.
Другу за численністю групу складають «ікси» – пошукачі віком від 36 до 56 років, на яких припадає 35% всіх резюме. Згідно з теорією, такі кандидати набагато більше цінують стабільність та постійність, ніж їхні наступники. «Ікси» прагнуть до високих результатів та професійного росту і готові заради цього наполегливо працювати і розвиватися. Вони готові працювати в одній компанії довгі роки. Проте їхня лояльність дуже залежить від того, наскільки їх визнають та цінують.
Найменш представлені наразі на ринку праці бебі-бумери (1943-1965 рік народження, тобто післявоєнне покоління) та «зети» (2000-й і пізніше) – на цих кандидатів припадає 3% та 4% резюме відповідно. При цьому у компанії hh.ua дійшли висновку, що робоче довголіття зростає. За її даними, кількість резюме, розміщених пошукачами віком понад 60 років, в останні роки зросла майже на 49%.
Катерина Польова, HR-директор інтернет-магазину автозапчастин і автотоварів DOK.ua відмічає тенденцію збільшення кількості “зрілих” кандидатів. «Йдеться не про вік. Сьогоднішні кандидати на вакансії розуміють, що саме вони хочуть, чим прагнуть займатися, правильно оцінюють свої навички і можливості, бачать свій подальший розвиток і перспективи. Молоді люди зараз дуже активно зайняті самостійним навчанням – відвідують конференції, вебінари, профільні семінари, активно обмінюються досвідом на форумах. Вони мають гнучкий розум. Тепер не тільки роботодавець обирає кандидата, але й кандидат обирає компанію і робить це дуже ретельно та прискіпливо, вивчаючи кожну дрібницю, ставить правильні уточнюючі питання під час співбесіди. Компанії мають бути максимально чесними і відкритими, коли озвучують задачі вакансії та умови праці, інакше працівник, навіть якщо й прийме пропозицію, довго не затримається», – вважає Катерина Польова.
Трудовий Кодекс змінять. Але кого він захищатиме?
Цікаво, що саме на такому фоні, коли переважає умовний ринок робітника, влада ініціює трудову реформу – перегляд положень Трудового Кодексу зі значним посиленням прав роботодавця. «Оскільки наша держава потребує інвестицій та розвитку бізнесу, цілком ймовірно, що нове трудове законодавство стане більш зрозумілим і гнучким для роботодавців, завдяки чому вони зможуть більш ефективно втілювати кадрову політику компаній. Але при цьому інтереси працівників та їхні гарантії можуть постраждати. Щодо оплати праці, трудове законодавство має розвиватись в комплексі із податковим. Одним із варіантів реального збільшення розміру заробітної плати може стати зменшення податкового навантаження на фонд заробітної плати», – говорить Владислав Волинець, керуючий партнер юридичної фірми Inpraxi Law.
На його думку, новий Трудовий кодекс має сприяти вирішенню кількох принципових питань. А саме, вирішити колізії між трудовим та господарським законодавством, посилити відповідальність працівників, знизити неформальну зайнятість, сприяти детінізації заробітних плат і, загалом, "осучаснити" кодекс настільки, щоб він відповідав духу часу – тобто бізнесовим інтересам.
"Діючі норми трудового законодавства стосовно відповідальності працівників наразі не влаштовують роботодавців. У цьому питанні пріоритетним для законодавця має стати захист права власності, зокрема і роботодавця – інвестора. Вже найближчим часом має бути вирішена проблема не оформлених працівників. Також депутати сконцентруються на виключенні можливості застосування договорів із фізичними особами підприємцями (ФОП) у якості маскування фактичних трудових відносин. В цілому, норми трудового законодавства є морально застарілими та стримують ведення бізнесу. Зокрема неодноразового звучали ідеї щодо скасування трудових книжок та кадрової документації, ведення якої забирало лише час у роботодавців. Не виключено, що будуть розширені підстави та спрощені процедури звільнення працівників", – резюмував Владислав Волинець.
Юлія Горбань, Київ
