Україна застосує досвід Франції у боротьбі з дезінформацією в інтернеті
Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Перспективи боротьби з дезінформацією та свобода слова в онлайні: досвід країн ЄС".
Як зазначив заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін, який презентував французький досвід ухвалення законів, Україна має більш серйозні виклики і частіше стикається з інформаційними маніпуляціями. Тому на часі сформувати громадський запит суспільства на законодавче врегулювання проблеми дезінформації в інформаційному просторі.
“Закон (ухвалений у Франції — ред.) не є відповіддю на всі виклики, він не покриває усіх загроз, які вони відчувають. Але разом з тим, треба відзначити, що ми в Україні набагато більше підготовлені до цих викликів, тому що ми в них живемо, з ними працюємо, вони з ними стикаються не настільки часто, як ми. І з іншого боку, також треба розуміти, що у нас зовсім інший ландшафт — медійний, інформаційний, тому що все ж таки у Франції медіа — це бізнес здебільшого”, - зазначив Золотухін.
Заступник міністра зауважив, що у Франції суспільство сформувало запит до політичних еліт щодо захисту від дезінформації, і політичні еліти змушені були врегулювати це питання.
Як зазначалося, ухвалені у Франції два закони передбачали поправки до Виборчого та Освітнього кодексів, Закону про свободу комунікації. Чотири ключові новації полягали у збільшенні прозорості функціонування онлайн-платформ (Facebook, Twitter та ін.), надання права Вищій аудіовізуальній раді у визначений період припиняти трансляцію мовника, якщо він передає потенційно небезпечну інформацію і перебуває під впливом іноземних держав. Крім того, згідно з законодавством суди мають за 48 годин розглядати справи, що стосуються видалення неправдивої інформації, а в Освітній кодекс додано тезу про важливість “критичного аналізу інформації”, “перевірки інформації” тощо.
За словами Золотухіна, робота над проектами законів та їх обговорення тривало рік. І попри те, що Сенат блокував ці законопроекти, вважаючи їх посяганням на свободу слова, Національна асамблея, скориставшись правом вирішального голосу, 20 травня схвалила обидва документи.
Обговорюючи ситуацію в Україні, учасники відзначили, що неврегульованість роботи інформаційних ресурсів в інтернеті потребує реагування з боку держави. Зокрема, варто розвивати антимонопольне законодавство у сфері електронної комерції, законодавство у сфері персональних даних, аби мати можливість відобразити в законодавстві, що електроні платформи поширення різного контенту є суб'єктом регулювання українського законодавства. “І тоді ми зможемо будувати з ними цивільно-правові відносини”, - наголосив Золотухін.
Для прикладу він навів ситуацію, коли кожен державний орган має сторінку у Facebook, яка адмініструється. Водночас ніде у внутрішніх правових актах уряду не закріплено, що сторінка на Facebook є таким самим активом державного органу, як і вебсайт. “Вона має бути в когось на балансі, хтось має за неї відповідати, десь мають бути прописані інструкції, як передається адміністрування від однієї людини до іншої, хто несе відповідальність за розміщення неперевіреної інформації”, - зазначив заступник міністра.
Учасники круглого столу обговорили також проблему відкриття джерел фінансування онлайн-ресурсів, визначення структури, яка має визначати маніпулятивність чи недостовірність тієї чи іншої інформації, протидію зовнішнім вкидам інформації тощо. Подальша робота щодо законодавчого врегулювання питання боротьби з дезінформацією та свободою слова в онлайні буде продовжена в експертному середовищі, зазначили учасники круглого столу.
Захід відбувся за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
