34 суддівських “лікарняних”? Це “хронічна хвороба” судової системи!

34 суддівських “лікарняних”? Це “хронічна хвороба” судової системи!

Аналітика
Укрінформ
Демарш працівників столичного Окружного адмінсуду змусив експертів заговорити про ґанджі судової реформи і про те, як їх позбутися

Одразу 34 судді відомого багатьма резонансними і часто-густо “дивними” рішеннями Окружного адмінсуду Києва, як з’ясувалося, не з’явилися на обов’язкове кваліфікаційне оцінювання. Серед них – очільник судової інстанції Павло Вовк і “служителі Феміди” Ігор Качур, Володимир Келеберда та Віталій Амельохін, які визнали незаконною націоналізацію “Приватбанку”. Усі 34 члени суддівського корпусу нібито захворіли. Про що й надали довідки – певно, від таких же “чесних” і “непідкупних”, як і самі, лікарів. Як розповів член Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), секретар палати з питань добору і публічної служби Михайло Макарчук, підступній недузі не вдалося “підкосити” лише 7 суддів, котрі з’явились на атестацію. При цьому, попри те, що підозрілою така пошесть видалася не лише журналістам і представникам громадськості, а й членам ВККС, комісія, виявляється, не має права спростовувати чи перевіряти медичні довідки. Тож змушена довіряти висновкам лікарів. Але суспільство, вочевидь, не довіряє, вимагаючи з’ясувати справжній “діагноз”. У чому ж причини епідемії “судової лихоманки”? Як уникнути рецидиву? І як “вилікувати” і столичний Окружний адмінсуд, і судову систему країни загалом?

І тебе вилікують... і мене вилікують. Народні “рецепти”...

Тож у соцмережах доволі активно коментують несподівану “суддівську пошесть”. І, звісно ж, пропонують рецепти порятунку бідолашних служителів Феміди. Не виняток – і Фейсбук-сторінка Укрінформу.

Ось лише деякі поради:

... Від конструктивних:

“Перевірити кожен діагноз і лікарів, що видали листки непрацездатності. А краще звільнити всіх суддів у зв'язку із поганим станом здоров'я і неможливістю виконувати професійні обов'язки”.

“Це буде безкінечно – доки лікарі не нестимуть відповідальності за “липові” довідки”.

“Хворіти вони вічно не зможуть. Прийде час і вони повинні будуть з'явитися на оцінювання”.

... До іронічних:

“Слабенькі наші службовці”.

“Скажу Ляшковим: "скотиняки!".

“Навiщо ото стiльки паперу переводити? Надiслали б одну колективну довідку, та й годi”. Для Ігора Качура, Володимира Келеберди, Віталія Амельохіна…»

“Скільки роботи буде... Тепер потрібно ще й перевірити атестацію лікарів, які видали довідки. Уляна Супрун із цим впорається, уся надія на неї...”.

... І, нарешті, найрадикальнішого:

“Може, повиздихають?”…

...Й експертні висновки та поради

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів офіційно визнають: “хвороба – поважна причина для неявки на іспит, яка є підставою для його перенесення”. Неофіційно ж дивуються: чому звичайна процедура переатестації так налякала служителів Феміди? При цьому переконують: йдеться про плановий захід, зовсім не пов’язаний із резонансними (і як багато хто говорить, відверто реваншистськими) рішеннями цієї судової інстанції. Зокрема, як запевнили у ВККС, після засідання Ради нацбезпеки і оборони, яке президент Порошенко скликав у відповідь на визнання столичним Окружним адмінсудом незаконною націоналізації “Приватбанку”, комісія жодних доручень не отримувала. Хоча одним із рішень згаданого засідання РНБО було звернення до комісії з вимогою провести оцінювання колегії суддів, яка винесла відповідну ухвалу.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

“Кваліфікаційне оцінювання передбачене законом. І проходити його – обов’язок суддів”, – нагадує директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков, який вважає такий демарш служителів Феміди намаганням уникнути відповідальності. “Можна припустити, що частина (або й усі) співробітники цієї судової інстанції мають певні домовленості з політичною владою, яка пообіцяла надати їм “індульгенцію” чи персональні гарантії недоторканості. Як видається, вони або домовилися, або думають, що домовилися, з кимось із оточення майбутнього президента. Тож, саботуючи іспити, мають намір “перечекати” період міжвладної турбулентності. Але при цьому йдеться не лише про неповагу до влади, Вищої ради правосуддя чи ВККС. Йдеться про зневажання закону, який передбачає обов’язковість подібних процедур. Причому, судді цієї інстанції вже не вперше ставляться до трактування закону так як їм вигідно, а не як належить”, – переконаний Жернаков.

Деструктивними вважає дії суддів і старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького Микола Сірий.

“Для демократичного суспільства цілком нормально, коли судді у колективний спосіб висловлюються на захист верховенства права. Та коли “колективність” проявляється у формі, умовно кажучи, “страйку” і невиконання закону, виникає занепокоєння. Враховуючи ж те, що в Україні адміністративне судочинство надмірно включене в політичні процеси через сумнівне розширення компетенцій, такі демарші непокоять ще більше”, – каже експерт.

Але, на думку Михайла Жернакова, у ситуації, що склалася, винні не лише судді. Винні, за його словами, і органи суддівського самоврядування – ВККС та Вища рада правосуддя, – які мали діяти політично незалежно, але (складається враження) усе ще продовжують “прислухатися” до “рекомендацій” політиків. Чому майже за 5 років так і не провели переатестації суддівського корпусу однієї із ключових інстанції, призначивши іспит тільки зараз? Якби це зробили раніше, можна було б уникнути нинішньої ситуації і, цілком ймовірно, запобігти ухваленню суддями багатьох рішень, щодо законності й неупередженості яких “є питання”...

“Тепер же, коли попередня влада викликає суддів на кваліфікаційне оцінювання, а майбутня, можливо, уже надала їм гарантії недоторканості, спроби у будь-який спосіб перенести цю процедуру цілком природні (з точки зору самозбереження)”, – каже Жернаков. І пояснює: кваліфікаційне оцінювання передбачає не тільки іспит щодо компетентності суддів, а й їх перевірку “на доброчесність”. А із цим у багатьох співробітників Окружного адмінсуду Києва, на думку експерта, є проблеми – фактично у “шафі кожного зберігаються свої скелети” і в кожній “особовій справі” можна знайти підстави для звільнення...

“Якби судова реформа була ефективною і такою, як свого часу її “подавали” суспільству, таких проблем ми б не мали, – вважає Михайло Жернаков. – В ідеалі цей суд мав бути одним із перших претендентів на “оновлення” у рамках реформування. І його співробітники мали одними із перших проходити кваліфікаційне оцінювання. Але так не сталося. Тому завдання нової політичної влади – відновити реформу. І перше, що, як на мене, варто зробити, – перезавантажити ВККС і ВРП. А вже вони мають реформувати конкретні сегменти системи правосуддя і окремі судові інституції”. Лише повна заміна органів суддівського самоврядування допоможе подолати одвічну проблему суддівської “кругової поруки” і вибіркового підходу як до призначення, так і до оцінювання суддів, – переконаний експерт.

Микола Сірий
Микола Сірий

“Нинішня ситуація є приводом для чергового оцінювання перебігу судової реформи в Україні, – погоджується і юрист Микола Сірий, – зокрема, маємо оцінити, чи все правильно було зроблено при запровадженні адміністративної юстиції, чи правильними були кроки для розвитку цієї складової судової системи. Як на мене, то вже зараз зрозуміло: нинішній її формат не повною мірою відповідає загальним засадам ефективної судової системи. Одна із “проблемних” ділянок – саме адміністративна юстиція. Маємо черговий привід для серйозної розмови про те, як її змінювати. І одним з елементів відповідних законодавчих змін має бути створення запобіжників від таких не зовсім коректних колективних дій. Це ж стосується і інших сегментів вітчизняної судової системи”.

То що робити в цьому конкретному випадку?

Що ж до “пошесті” в Окружному адмінсуді, то експерти наполягають на комплексному розслідуванні. “За законом, ВККС справді не має перевіряти підстави для видачі суддям медичних довідок, – каже Микола Сірий, – але випадок, коли йдеться про, вочевидь, необґрунтовану колективну позицію (та ще й таку масову і “однотипну”), викликає сумніви. Аби підтвердити їх чи розвінчати, вважаю за необхідне провести розслідування в системі органів суддівського самоврядування – для з’ясування усіх обставин. Якщо довідки видані безпідставно, мають бути покарані і лікарі, і служителі Феміди, котрі цим скористалися. Принаймні, це може стати певним сигналом для тих, хто проводитиме переатестацію працівників суду, які рано чи пізно “одужають” і змушені будуть пройти іспити та співбесіди”.

Нагадаємо, початок “наступної епідемії”... чи то пак – “наступної атестації” ВККС призначила на 21 травня. Спрогнозувати події і наслідки того вівторка доволі складно. Як і те, скільки хворих, а скільки здорових суддів виявиться цього дня в Окружному адмінсуді Києва. Зважаючи на проблеми вітчизняної судової системи і на відсутність запобіжників від характерного для усіх гілок влади “раптового занедужання” чиновників, все залежатиме від самих суддів. Адже довідок про “атрофію совісті” їм не видасть, навіть найкорумпованіший лікар. Це, як-то кажуть, “і до Уляни не ходи”...

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-