Українці святкують Новий рік за старим стилем

Святий Василій вважався покровителем землеробства і скотарства, тому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. Одягнувшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату, а потім сусідські оселі, примовляючи: «На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю, на загороді бика й телицю, на кошарі барана й ягницю, у запічку дітей копицю. Будьте здорові з Новим роком та з Василем!»

Перших посівальників господиня садовила на порозі й роззувала, щоб «вдома кури краще неслись», а господар тим часом ішов з коцюбою до сідала і зганяв курей, аби «починали скорше нестися».

Деінде виносили на подвір’я дідуха й спалювали його, що символізувало початок нового року.