Чому українцям важко повірити в позитивні зміни

Чому українцям важко повірити в позитивні зміни

Аналітика
764
Ukrinform
За даними дослідження, споживчі настрої в Україні у липні погіршилися. А кількість придбаних авто - зростає. Що це?

Невпевненість українців у завтрашньому дні пов’язана з дефляційними очікуваннями і негативними прогнозами щодо власних доходів. Як наголошується в дослідженні GfK Ukraine, найбільших змін зазнали оцінки нашими співвітчизниками поточного та майбутнього особистого матеріального становища. При цьому деякі учасники опитування розраховують, що їхні номінальні прибутки найближчим часом можуть зрости, але не вірять у позитивну динаміку реальних доходів. Насамперед – через очікування подальшої девальвації гривні. Щоправда, індекс інфляційних очікувань погіршився несуттєво.

Продемонструвало дослідження і певні позитивні тенденції. Зокрема, очікування українців щодо рівня безробіття у липні покращилися. Це, вочевидь, пов’язано зі збільшенням кількості вакансій (в тому числі, і з високою зарплатнею) на ринку праці – зокрема, у столиці, а також у багатьох обласних центрах.

"У липні індекс споживчих настроїв знизився і повернувся на рівень квітня 2018 року. Зниження відбулося за рахунок погіршення оцінки поточного становища і очікувань майбутнього особистого доходу", – коментують отримані дані аналітики GfK Ukraine.

Згідно із повідомленням, індекс споживчих настроїв повторює динаміку індексу ділових очікувань, який вимірює Нацбанк. За даними НБУ, песимізм українського бізнесу у другому кварталі також продовжував зростати.

Цікаво, що іще донедавна, за даними Держстату, економічні настрої українців поступово покращувалися. Але, вочевидь, йдеться про дані за період до початку нинішніх «гойдалок» на валютному ринку. Цифри на інформаційних табло «обмінників» усе ще суттєво впливають на психологічні настрої та очікування українців, – вважають експерти.

Вадим Васютинський // Фото: Олена Худякова, Укрінформ
Вадим Васютинський // Фото: Олена Худякова, Укрінформ

«Загальний стан суспільних настроїв доволі складний, люди великою мірою дезорієнтовані, - наголошує в коментарі Укрінформу президент Асоціації політичних психологів України, доктор психологічних наук професор Вадим Васютинський. – Високі очікування після двох Майданів і не надто привабливе продовження – війна, смерть та біженці… При цьому немає якоїсь одностайності у бачення виходу із кризових ситуацій, у баченні майбутнього. Немає достатньої віри у владу, певні політичні сили, які можуть вивести нас туди куди треба. Звідси – і високий рівень розчарування та невпевненості».

Як вважають соціальні психологи, одна з найважливіших характеристик масової свідомості – страх невизначеності, незрозумілості майбутнього. Це лякає людей, актуалізуючи їхні глибинні страхи і комплекси.

«Це правило діє завжди. Але в ситуаціях перманентної невизначеності відповідні тенденції посилюються. Отже, посилюється негативний емоційний фон – мовляв, «все погано», «все безнадійно», – продовжує Вадим Васютинський, – І на цьому фоні будь-які невеличкі ознаки погіршення (реальні чи просто розмови про них) сприймаються як справжня істина, яка «підживлює» оцей загальний стан невдоволення».

І в цю картину, на думку соціального психолога, дуже «добре» вписується інформація про те, що «ціни ростуть», що «нічого доброго, мовляв, немає». При цьому об’єктивні дані про те, що періодично ситуація міняється на краще (приміром, ще донедавна гривня активно зміцнювалася, дешевшають деякі продукти, зростають продажі автомобілів, що свідчить про підвищення рівня добробуту громадян) сприймаються з недовірою.

«Також дуже важливо, що чимало людей (за моїми оцінками, відсотків 15 постійно і ще відсотків 20 – ситуативно), які отримують задоволення від переживання нещасть (такий своєрідний «мазохізм»), – додає Вадим Васютинський, – Тобто, є велика частина українців – серед старшого покоління, незаможних верств, – для яких одне із найбільших задоволень – «поплакати над своєю нещасною долею», побідкатися, поремствувати, поговорити про те, як їм погано. Такі настрої і знаходять відображення у подібних дослідженнях», - пояснив експерт.

Андрій Кривонос
Андрій Кривонос

«Що ж до реальних економічних процесів, які впливають на споживчі настрої наших співвітчизників, то однозначної оцінки не існує, – наголосив у коментарі Укрінформу президент Гуманітарного центру Андрій Кривонос, – 2018-й став роком початку задоволення громадянами «відкладеного попиту». У попередні три-чотири роки значна частина людей відкладала придбання доволі великої групи недешевих товарів (меблів, побутової техніки, автомобілів). Тепер же їх купівля зростає. При цьому залишається невизначеність у баченні подальшої перспективи».

Як нагадав експерт, результати одних опитувань і досліджень свідчать, що люди стали частіше купувати товари, у яких тривалий час собі відмовляли. Інші ж дослідження все одно свідчать про відсутність позитивного бачення перспективи:

«З одного боку попит на товари зростає, чимало людей говорять про позитивні зрушення в економіці і у власному добробуті. З іншого – значна частина населення такого позитиву не бачить. Така «розпорошеність» статистичних даних – залежно від аудиторії, вікових груп, регіону – і призводить до невідповідності цифр та висновків, які час від часу оприлюднюють автори досліджень», – пояснив Андрій Кривонос.

Насамкінець експерт заспокоїв: особливих економічних потрясінь до кінця року не буде. Тому кількість людей, які вважають, що в Україні – хоча й повільно, та все ж відбуваються позитивні зміни, - поступово зростатиме.

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>