Бджіл зморила контрабанда?
Відомо, що Україна — один із найбільших експортерів меду у світі, а також беззаперечний лідер із експорту меду в Європу. Тож можна лише уявити той переполох, який виник у пасічників, коли в травні цього року по всій Україні почали масово гинути бджолині сім’ї. Найбільше постраждали пасіки в Дніпропетровській, Кіровоградській, Сумській, Харківській областях, найменше — на Заході України. Попередньо припускається, що причиною масового отруєння бджіл стали неякісні засоби захисту рослин (ЗЗР), які використовували фермери для обробки полів. Настільки масова загибель бджіл в Україні трапилася вперше, тому пасічники заговорили про екологічну катастрофу. Укрінформ дізнавався детальніше про масштаби проблеми, її наслідки та шляхи вирішення.
Мертві бджоли дійсно не гудуть
Виконавча директорка Спілки пасічників України Тетяна Сушко розповіла Укрінформу, що за приблизними оцінками станом на початок липня постраждали 30-40 тисяч бджолосімей по всій Україні. За її словами, меду на внутрішньому ринку цього року буде достатньо, хоча і менше, ніж в попередні роки, а от відібрати продукцію за вищими вимогами для експорту буде складніше.
“Повноцінно відновити бджолосім'ї і повернутися до попередніх обсягів виробництва меду при вдалих погодних умовах вдасться за рік. Там, де бджолосім'ї постраждали лише на третину, на оновлення знадобиться місяць-півтора”, - говорить Тетяна Сушко.
Офіційну версію масової загибелі бджіл по Україні поки не називають. Пасічники стверджують, що ніяких внутрішніх причин, як приміром, хвороби бджіл, не спостерігалося, і наполягають на тому, що всьому виною — високотоксичні інсектициди, які використовують фермери для обробки полів. Приміром, пасічникам з Турійського району на Волині за допомогою фахівців Держпродспоживслужби уже це підтвердили: “Причиною загибелі бджіл стало порушення норм чинного законодавства при обробці посівів ріпаку препаратами інсектицидної дії з діючою речовиною лямбда-цигалотрин”. На Дніпропетровщині, де масштаби мору бджіл найбільші, дослідження проб загиблих комах також показали наявність у них лямбда-цигалотрину, який заборонено використовувати в період льоту бджіл.
Чому в Європі від інсектицидів взагалі відмовилися — бо шкодять не лише бджолам...
Сьогодні українські пасічники ініціювали заборону шкідливих для бджіл інсектицидів, підготувавши відповідну петицію на сайті Верховної Ради. “По всій країні масово гинуть бджоли з причини обробки аграріями полів інсектицидами. Разом з бджолами гинуть дикі комахи-запилювачі. Це - екологічний тероризм! Вже зараз у багатьох областях нікому запилювати соняшник, гречку, рапс, городину. Недоотримання врожаю селянами, фермерами, агрофірмами спричинить тяжкі наслідки для аграрно-орієнтованої економіки України. Вимагаємо терміново заборонити ввезення, виготовлення, продаж і застосування інсектицидів на основі імідаклоприду і взагалі тих, що можуть нанести шкоду бджолам і навколишньому середовищу!” - йдеться в петиції.
Пасічники закликають усіх українців підтримати їхні вимоги, адже загиблі бджоли — лише індикатор того, що відбувається в навколишньому середовищі. Від надшкідливих інсектицидів страждають також ґрунт і вода. “Крім бджіл загинули й інші комахи. Їхню популяцію уже не відновити, а вони, займаючи певну нішу, теж відіграють свою роль в екології”, - каже Тетяна Сушко і додає, що пасічники будуть домагатися, щоб фермери використовували лише органічні засоби захисту рослин.
Між іншим, у Європейському Союзі весною цього року заборонили використовувати на відкритому просторі шкідливі для бджіл інсектициди (хімічні препарати для захисту рослин від шкідливих комах). Під заборону потрапили три основні діючі речовини – імідаклоприд, клотіанідін і тіаметоксам. Така заборона – результат досліджень вчених та екологічних організацій, які вивчали вплив цих хімічних речовин на бджіл та довкілля в цілому.
Аби дізнатися, чи можлива в Україні заборона групи інсектицидів, що вважаються небезпечними для бджіл, Укрінформ звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства.
Олександр Лозовицький, начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів в АПК говорить, що наразі в Міністерстві триває аналіз статистики про випадки отруєння бджіл. Уже зараз відомо, що у половині випадків отруєння комах було спричинене саме тими засобами захисту рослин (імідаклоприд, клотіанідін і тіаметоксам), які нещодавно заборонили в ЄС. Це так звані неонікотиноїди — відносно новий клас хімічних сполук, які мають високу інсектицидну здатність, діючи на нервову систему комах. “Наше міністерство разом з Мінприроди та фахівцями Національної академії аграрних наук планує більш ґрунтовно дослідити згадані три препарати, щоб винести виважене рішення про наслідки їх застосування. При цьому оскільки Україна не є членом ЄС, то ми маємо керуватися винятково власним законодавством”, - вважає Олександр Лозовицький.
А тим часом фальсифікація засобів захисту рослин досягає 50%...
Звісно, інсектициди застосовуються фермерами не перший рік, чому ж тоді бджіл зморило саме цього року? Припускається, що причиною стала контрабанда великої партії неліцензованих засобів захисту рослин. Так, наприкінці червня СБУ перекрила канал постачання з Китаю засобів захисту рослин невідомого походження, які завозилися в Україну під виглядом ліцензованих європейських препаратів. Правоохоронці вилучили масштабну партію - 150 тонн пестицидів на загальну суму майже 18 мільйонів гривень. Відомо, що контрабандний вантаж реалізовували по всій Україні.
Взагалі ж фальсифіковані засоби захисту рослин все більше поширюються чорним ринком України. Фермери, аби зекономити на дорогих ліцензованих препаратах, шукають для себе якомога дешевші варіанти, не замислюючись про їхню шкоду не лише бджолам, а й усьому довкіллю. Директор департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Андрій Челомбітко під час конференції щодо фальсифікованих ЗЗР зазначив, що збільшення обороту фальсифікованих препаратів було спровоковано запровадженням мораторію на перевірки суб’єктів господарювання. “Це не лише дуже негативно позначається на репутації України як надійного партнера в товарообігу якісної продукції рослинного походження, а й завдає непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей”, - зазначив Андрій Челомбітко. За інформацією департаменту, ринок фальсифікату ЗЗР на території України становить від 20 до 30%, а в роздрібній торгівлі - сягає 50%. Спеціалісти підрахували, що потреба українських сільгоспвиробників в агрохімікатах становить близько 100 тисяч тонн на рік (вартістю близько $2 млрд), що є надзвичайно привабливим для торговців фальсифікатом.
У цьому ж контексті Тетяна Сушко додає, що державі потрібно вести жорсткий контроль засобів захисту рослин: “Зараз жодний орган не має право контролю за препаратами. Міністерство екології хоча і вносить виробників пестицидів у державний реєстр, але не контролює саму продукцію. Водночас, крім контролю якості продукції внутрішніх виробників, потрібен ще й контроль на кордоні, щоб не впускати в Україну фальсифікат”.
Еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Алла Войціховська на прес-конференції теж згадувала про відсутність регуляції у цій сфері. “У різних куточках України агропідприємства просто безконтрольно вносять пестициди - і за цим не стежить ані Мінприроди, ані жоден контролюючий орган”, - сказала експерт.
Постраждалі пасічники тим часом домагаються від фермерів відшкодування завданих збитків. Враховуючи, що за рік одна бджолосім’я може принести до 140 кілограмів меду, в перерахунку на сьогоднішні ціни це близько 20 тисяч гривень, то загальні втрати відповідно становлять щонайменше 600 мільйонів гривень. Суми, можливо й не критичні для економіки в цілому, але для медової галузі – суттєві. Уже відомо, що 12 з 17 пасічникам з Волині, господарство, яке є власником навколишніх посівів, добровільно відшкодувало втрати. У Ромнах Сумської області понад сотня пасічників також вимагають від місцевого сільгосппідприємства компенсувати збитки за загиблих бджіл, стверджуючи, що комахи отруїлися пестицидами для обробки полів. За кожну втрачену бджолосім’ю пасічники вимагають заплатити 5 тисяч гривень.
Варто сказати, що в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, зареєстровано 11258 препаратів. Серед них, за словами екологів з Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", велика частка пестицидів, які визнані токсичними і заборонені в країнах Європи, зокрема ацетохлор, атразин, імідаклоприд тощо. Навряд чи українські бджоли сильно відрізняються від європейських, щоб віддавати застосування цих небезпечних препаратів в Україні на розсуд не завжди завбачливих фермерів, що обробляють поля.
Юлія Горбань, Київ
