22 травня: народний календар і астровісник

Сьогодні святого Миколая чудотворця – «старшого серед усіх святих», «скорого помічника». Саме святий Миколай, за народними повір’ями, витягає селянського воза з болота, зберігає посіви від граду, рятує подорожнього від смерті, є покровителем скотарів, свійської худоби і диких звірів. Хоч «весняний» Миколай і не такий урочистий, як «зимовий», але й він шанувався православним людом і був позначений деякими цікавими обрядодіями.

Найурочистіше його відзначали гуцули, влаштовуючи «полонинський хід» – вигонили тварин на полонини. Там старший чабан розпалював «живий огонь», який мав горіти до кінця сезону, себто до глибокої осені, коли полонинський хід повертався на зимове стійбище. На Херсонщині в цей день наймали робітників («строкачів») аж до Покрови (14 жовтня). На Поділлі в піч клали шматок заліза, щоб «вовки не брали худобу». В Сербії були впевнені, що після святого Миколая вже ніщо не загрожує врожаю фруктів. А на Смоленщині існував досить цікавий обряд «пригощання» ікони святого Миколая… горілкою. Чарку з оковитою підносили до лику святого й «цокалися». Росіяни вважали, що святий Миколай навчився робити горілку в чорта, а мужик підгледів, та й собі почав гнати.

На Миколая суворо заборонялося працювати, щоб не було посухи. Існувало чимало примовок і прислів’їв про цей день: «До Миколи не буде літа ніколи», «Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи», «Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу».

З іменинами вітайте Миколу, Дмитра, Йосипа, Василя.

Сьогодні восьмий місячний день. Тікаючи від ненаситного Лева, Місяць взяв ноги на плечі й одразу ж потрапив у залізні обійми Діви. Як кажуть, з вогню та прямісінько в полум’я. День плідних справ і вчинків, великодушних жестів. Жалійте, милуйте, пробачайте ближнього, смішіть і єднайтеся з ним (нею) в любові. Тому хто дає – віддасться сторицею, а може й ні, але скнара, котрий чахне над своїм багатством, або зазнайко, що самозакохано тішиться власними псевдочеснотами, вже в мінусі. Нині пора ділової й інтелектуальної активності, початку нових справ. Наснаги!

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1917 році: -1,7; а найтеплішим у 2007 - +32.