Бюро фінбезпеки: від перестановки доданків сума не змінюється

Податкову міліцію, яку більше року тому депутати ненароком “ліквідували” під час чергового вдосконалення Податкового кодексу, обіцяли замінити «інтелектуально-аналітичним органом без людей в масках». І от після довгих кулуарних погоджень Президент Петро Порошенко підтримав ідею голови “податкового” Комітету ВР Ніни Южаніної про створення в країні такого собі “економічної” СБУ – Національного бюро фінансової безпеки (НБФБ). Новий орган покликаний стати єдиним центром запобігання і боротьби з економічними злочинами в державі і увібрати в себе функції усіх існуючих до сьогодні правоохоронних силових структур економічного профілю. Окрім, звісно, актикорупційного НАБУ. Цікаво, але стверджується, що одним із авторів нової для України концепції боротьби з усілякими “схематозниками” та “тіньовиками” є не хто інший як... екс-начальник Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Вадим Мельник, який працював на посадах в ДФС ще за часів Януковича. Він тепер видатний експерт та науковець.

Стара податкова “пісня” на новий лад. Як і автори та виконавці

До чинної системи органів протидії загрозам фінансовій безпеці держави сьогодні входять Національна поліція України, Служба безпеки України, податкова міліція (донедавна), прокуратура, Національне антикорупційне бюро України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державна аудиторська служба України, Рахункова палата. “Проте, незважаючи на значну розгалуженість таких органів, їх робота є дуже неефективною”, – стверджується у Пояснювальній записці до документу.

Тому і пропонується перейти до нової організації правоохоронної діяльності в сфері економіки – на так звану модель ILP (Intelligence Led Policing), що керується аналітикою. Щоб створити підгрунтя для переведення державних контролюючих органів від наглядово-каральної до профілактично-сервісної моделі роботи, як це прийнято в Євросоюзі.

Саме цю модель, виявляється, просувають два видатні науковці та експерти в галузі фінансової безпеки – екс-начальник Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України Вадим Мельник та викладач Національного університету податкової служби В’ячеслав Некрасов.

Тобто, все погане, що ми раніше чули про українську податкову міліцію: "наїзди", "відкати", “кришування”, все це процвітало за часів Мельника в тому числі. “Власне, варто тільки глянути на його електронну декларацію. Скромна зарплата. І нескромний спосіб життя. Чотири квартири. Земельні ділянки. Порш Кайєн. 2,5 мільйони гривень подарунка від брата. Ну, і звісно, салон краси для дружини. Класика українського силовика, який по роботі має контролювати бізнес”, – звертає увагу на персону Мельника журналіст Дмитро Гнап. Відомо, що Вадим Мельник після багатьох років роботи на ключових посадах в слідчих підрозділах ДФС, звільнився звідти у 2016 році і тепер активно виступає в ролі знаного фіскального експерта. Не здивуємось, якщо побачимо його серед кандидатів на посаду очільника НБФБ...

Можливо “економічна” СБУ, але точно не інквізиція

Тим часом, Президент вважає, що після створення НБФБ силові органи не зможуть «на гарматний постріл підійти до платника податків, і нове покоління підприємців не знатиме, що таке податкова міліція, поліція або інквізиція”. Бюро займатиметься розслідуванням привласнення, розтрати держкоштів, шахрайства з ПДВ, розслідуванням фіктивного підприємництва, нецільового використання держкоштів і ухилення від сплати податків. При цьому НБФБ не входитиме до системи органів виконавчої влади.

Нова структура, за ідеєю, буде підпорядковуватися напряму Верховній Раді та Президенту. Тому й зрозуміло, що шлях до парламенту у законопроекту був не простий. У березні 2017 року уряд схвалив законопроект про створення замінника податкової поліції – Служби фінансових розслідувань (СФР). Але законопроект про СФР ні у Президента, ні у парламенту підтримки не знайшов. У грудні 2017 року президент передав естафету реформи податкової міліції від уряду депутатам на чолі з Ніною Южаніною. Її ідея правоохоронного органу із спецстатусом Президенту сподобалася.

«Мене бентежить те, що Бюро буде підзвітним лише Президенту і Верховній Раді. Тобто керівник НБФБ літатиме в якихось небесах і не буде підзвітним ні прем'єр-міністру, ні міністру фінансів. Для чого цей орган збираються використовувати?» – дивується експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ В'ячеслав Черкашин, який має досвід роботи у фінансових та податкових структурах.

На думку міністра фінансів Олександра Данилюка, НБФБ за своєю підпорядкованістю буде нагадувати Службу безпеки України. «Ми сподівалися, що цей орган буде в системі Кабінету Міністрів, зараз же передбачається, що він буде в тій самій системі координат, що й СБУ. Чи дає йому це більший рівень незалежності? Гадаю, скоріше навпаки», – заявив міністр.

Дійсно, з якого боку не подивись – функції і повноваження Фінбюро залишаються тими ж, що були й до цього у силовиків, які наглядали за економічною діяльністю в країні. Та навіть більше. Ключові претензії до законопроекту – відступ від аналітичного аспекту в бік силової служби з дублюванням повноважень інших силовиків. За словами нардепа Мустафи Найєма, співробітники нового органу матимуть право ініціювати будь-які перевірки та ревізії, і для оперативно-розшукових заходів їм достатньо буде аналітичної довідки. При цьому НБФБ буде наділене правом вимагати будь-яку інформацію, в тому числі, матеріали досудового розслідування у будь-яких інших правоохоронних органів – від Нацполіції до НАБУ. Він також попередив про можливу проблему підслідності і конкуренції Фінбезпеки з НАБУ у справах останньої, що саме по собі несе ризики неефективності діяльності антикорупційних органів.

А колишніх податкових міліціонерів до лав – не допускати!

Громадські експерти та бізнес наполягають на тому, щоб у законопроекті були дотримані ключові антикорупційні запобіжники. Учасники круглого столу «Фінансова (не)безпека? Що очікувати від нового органу розслідувань фінансових злочинів?» (організатори – урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції» та Реанімаційний пакет реформ) вважають, що, по-перше, до складу конкурсної комісії, яка обиратиме керівника органу, мають входити особи, запропоновані також міжнародними організаціями.

По-друге, потрібно усунути "особливий" порядок відкриття кримінального провадження детективами Бюро (законопроект надає їм можливість відкривати або не відкривати кримінальне провадження на власний розсуд – на підставі "аналітичного висновку").

По-третє, має бути чітке розмежування підслідності між новоствореним органом та іншими правоохоронними органами, зокрема НАБУ (пріоритет підслідності – за НАБУ).

По-четверте, потрібно встановити квоту колишніх та діючих співробітників правоохоронних органів у штаті детективів новостворюваного органу не більше ніж 30%, та не допустити колишніх співробітників для участі у конкурсах на керівні посади.

Юрист компанії Hillmont Partners Олександр Смішко, аналізуючи запропоновану модель, зазначив: “Очевидно, що модель фактично частково легітимізує та буде спонукати до ухилення від сплати податків. Переконаний, що знайдуться хитруни, які будуть сплачувати податки тільки після пред’явлення їм відповідної вимоги. А й справді, навіщо платити податки, якщо є можливість їх не платити. А раптом «пронесе»? А якщо не «пронесе», то сплатять податки, після того, як Нацбюро пригрозить кримінальною справою. Діло житєйське… Загалом, створення такого Нацбюро може мати позитивні наслідки. Може. Проте не варто забувати реалії, в яких ми живемо”.

Оксана Поліщук, Київ