"Глобальний Wi-Fi" Ілона Маска — це "гонитва озброєнь" ХХI століття

"Глобальний Wi-Fi" Ілона Маска — це "гонитва озброєнь" ХХI століття

Аналітика
3269
Ukrinform
У чому полягають основні виклики амбіційного проекту “повсюдного інтернету” та як це позначиться на стратегічному балансі у світі?

Федеральна комісія із зв'язку США (Federal Communications Commission, FCC) видала приватній аерокосмічній компанії Ілона Маска SpaceX дозвіл на запуск мережі з 4425 супутників для покриття Землі інтернетом. Про це йдеться на сайті Комісії. Проект SpaceX з будівництва мережі на низькій орбіті став першою подібною ідеєю, схваленою американським урядом. Компанія вже запустила два із запланованих супутників (демо-супутники масою близько 400 кілограм, які отримали прізвисько “Тінтін А” і “Тінтін Б”, багаторазова ракета Falcon 9 доставила на низьку навколоземну орбіту 22 лютого цього року, - ред). Однак Комісія по зв'язку зажадала, щоб SpaceX запустила хоча б половину з чотирьох тисяч комунікаційних супутників в найближчі шість років.

У компанії назвали цю подію важливим кроком на шляху до створення мережі супутникового інтернету нового покоління, але визнали, що для реалізації проекту має бути зроблено ще дуже багато. Тобто, натякнули, що цей самий супутниковий інтернет нового покоління з'явиться ще дуже нескоро.

Про те, що це за проект, коли він запрацює та, власне, навіщо це Ілону Маску — йтиметься нижче. А перше, що нас зацікавило, як подібні космічні проекти позначиться на стратегічному балансі у світі? Опитані Укрінформом експерт з ГО “Інформаційна безпека” Тетяна Попова, медіа-експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Сергій Рачинський, політичний аналітик Дмитро Франчук та експерт Центру структурної політології “ВибіР” Лілія Брудницька вбачають в цьому як переваги, так і загрози. Відтак почнемо з цивілізаційних плюсів. Їх у нас «вийшло» три.

1. Інтернет свобода. “Повсюдний доступ до Мережі примусить закриті країни, приміром, такі як Північна Корея, можуть стати більш відкритими в інформаційному просторі”, - переконує Тетяна Попова.

2. Доступ до Інтернету там, де його наразі нема. “Космічний інтернет буде лише додатковим, аварійним, резервним каналом, - каже Сергій Рачинський, - Головним він буде лише для дуже віддалених районів планети, де немає традиційних каналів”.

3. Розвиток цифрової економіки та зниження ціни за послугу. “Це дає переваги програмістам, аутсорсинговим компаніям тощо безперешкодно працювати в різних частинах планети, - вважає Дмитро Франчук. - Окрім того, існує велика ймовірність зниження собівартості користування інтернет-послугами, що в результаті може призвести до поглибленого розвитку інтернет-телефонії, конкурентнішої за стандарти GSM та CDMA”.

Президент США Дональд Трамп
Президент США Дональд Трамп

Стратегічний баланс сил ще більше зміщується в сторону Сполучений Штатів

Американський мільярдер Джордж Сорос в рамках цьогорічного економічного форуму в Давосі заявив, що IT-монополії несуть загрозу демократії. За його словами, користуючись монопольним контролем над активністю людей в мережі, інтернет-гіганти можуть впливати на громадську думку і маніпулювати нею на власний розсуд. “ Покоління, яке виросло в цифрову епоху, ризикує втратити вільнодумство - говорить він. - (...) Це може призвести до тоталітарного контролю в мережі, який не могли уявити Олдос Хакслі і Джордж Орвелл”.

Лілія Брудницька вбачає в дармовому Інтернеті підготовку до першої Інформаційної війни: “Оскільки Інтернет стане безкоштовним, то кількість користувачів стрімко збільшиться. Бурхливий розвиток очікує на соцмережі. Це означає, що дані великої кількості жителів планети будуть сконцентровані у глобальній мережі, а отже - доступні для аналізування. Це величезний, грандіозний масив інформації. Хто ним володітиме, той і матиме пріоритет у більшості сфер, у тому числі, військовій. Не виключено, президент США Дональд Трамп, говорячи Путіну про гарантовану перемогу США у «новій» гонитві озброєнь, мав на увазі саме це, адже запуск супутників та дармовий Інтернет можуть бути підготовкою до третьої Світової, але одночасно першої Інформаційної війни. Елементи такої війни тестує Кремль на нас і на Європі. І доки у Євросоюзі готуються до звичайної війни, Штати і, напевно, Росія та Китай розпочинають гонку інформаційних озброєнь. Уявіть собі, що, навіть коли супутники не відстежуватимуть щось на Землі, а лише передаватимуть сигнал, у світі може просто не залишитися таємниць. Хотілося б вірити у щедрий дар - безкоштовний Інтернет, але мільярди і трильйони дарма не витрачаються. І хоча ця картина сприймається дещо фантастичною, коли згадати, що футурологи пророкували війну за ресурси, і усвідомити, що вона вже йде, то тотальне стеження видається цілком логічним”.

Дещо іншу думку з цього приводу висловив Сергій Рачинський: “В інтернеті немає центрального "вимикача". США давно не керують інтернетом і не керуватимуть їм в майбутньому. США можуть впливати на використання системи супутників для космічного доступу, але "виключати" інтернет в якомусь регіоні світу вони не зможуть. Цей захист закладено в архітектуру глобальної мережі. Певний час тому США практично втратили вплив і на систему доменних імен, тобто адресацію інтернету, яка повністю керується незалежним органом”.

Експерт переконує, що головною небезпекою є спроби регулювати не поширення, а зміст інтернету, тобто впливати на контент і на компанії, які його створюють. “Поява глобальної мережі супутників не змінить кардинально ситуацію з доступом до онлайну, але це може створити умови, коли уряд США, або уряди кількох країн спробують контролювати цю систему з метою створити альтернативу ринковому доступу, який сьогодні є, в першу чергу, бізнесом. Ілон Маск вже демонстрував свою готовність до реалізації проектів спільно з урядом, зокрема, з залученням бюджетних коштів, а тому поки зарано прогнозувати в якому форматі виникне згадана мережа, - каже Сергій Рачинський. – А справжньою проблемою є спроби різних держав - від Китаю і РОсії до ЄС і США - намагатися "регулювати" інтернет, обмежуючи свободу людей в глобальній мережі”.

Що це за проект та коли запрацює?

Про систему Starlink (саме так називається проект “глобального Wi-Fi” Ілона Маска) поки що відомо небагато. Загалом це мережа з 12 тисяч супутників, яка зможе забезпечити високошвидкісний інтернет-доступ по всьому світу. Все буде працювати за принципом комірчастої мережі, в якій супутники зможуть перенаправляти сигнал в райони з максимальним завантаженням. Сигнал передаватиметься безпосередньо на станції і термінали в будинках користувачів, а для роботи системи знадобиться мінімум інфраструктури. В результаті це дозволить провести інтернет в регіони, де раніше доступ до мережі був відсутній взагалі. При цьому швидкість з'єднання навіть в найвіддаленіших точках буде доходити до 1 Гб/с. Такого результату компанія зможе досягти безпосередньо завдяки розташуванню супутників. Очікується, що майже 4500 апаратів розташуються на висоті 1100-1300 кілометрів, а ще 7500 — на висоті не більше 346 кілометрів. Це куди нижче, ніж зазвичай розташовуються традиційні геостаціонарні супутники. Завдяки цьому затримка при передачі сигналу складе всього 25-35 мілісекунд (у більшості супутникових провайдерів цей показник становить 600 мілісекунд).

Цікаво також, що наразі на земній орбіті знаходиться близько 1740 активних супутників (за даними бази даних, складеної Союзом зацікавлених вчених), і приблизно 2600 «мертвих» супутників. Тобто, навіть враховуючи ці «мертві» об'єкти, заплановані SpaceX 12 тисяч супутників становитимуть втричі більшу кількість.

Коли ж людство зможе відчути наслідки інтернет-космічного «наступу» Ілона Маска? На це питання в компанії не дають конкретної відповіді лише кажуть, що покрити Землю повністю планують не пізніше 2024 року.

Навіщо це Маску?

Головна мета Ілона Маска, крім, звісно, його «апетиту» до лідерства — це гроші. Вартість проекту оцінюється у $10 млрд, проте в подальшому супутниковий бізнес повинен стати головним джерелом прибутку для SpaceX.

В минулому році американське видання The Wall Street Journal писало, що до 2025 року керівник SpaceX має намір залучити 30 мільйонів абонентів з усього світу, котрі принесуть йому 30 мільярдів доходу і операційний прибуток в 15-20 мільярдів. Власне, не важко здогадатися на що потратить гроші Ілон Маск - на космічну програму польотів на Марс. В 2015 році, коли SpaceX вперше представив проект Starlink, Маск зазначив, що зароблені на супутниках кошти підуть на колонізацію Марсу.

Мирослав Ліскович, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-