США знову хочуть “підкорити” Місяць - Україна може в цьому допомогти
Американські астронавти після майже півстолітньої перерви невдовзі можуть знову повернутися на Місяць. Дональд Трамп підписав документ - директиву номер один - про відновлення програми дослідження Місяця та можливості польотів на супутник Землі, тим самим ознаменував відновлення “згорнутої” у 2010 році його попередником Бараком Обамою місячної програми. Про це повідомляє британське видання The Telegraph.
Американський лідер підкреслив, що це важливий крок. Адже востаннє нога людини ставала на поверхню сателіта 45 років тому (Останнім американцем, який у 1972 році ступив на Місяць був командир космічного корабля Apollo 17 Юджин “Джин” Сернан. На початку 2017-го він помер, доживши до 82 років. - Ред.). “...Обіцяємо, що він (Сернан. - Ред.) не залишиться останнім. Ми повернемо Америці лідерство в космосі, - додав Трамп. - Мета цієї місії - не тільки встановити прапор та залишити сліди на поверхні супутника Землі, а й створити основу для майбутньої місії на Марс”.
Наразі не зовсім зрозуміло, що криється за гучними заявами пана Дональда про “повернення Штатам лідерства в космосі”. Адже космічні перегони часів “Холодної війни” між США і Радянським Союзом номінально завершилася перемогою американців.
Як відомо, будь-яка війна, навіть “холодна”, закінчується підписанням мирного договору. Власне, це й відбулося між США і Росією (правонаступницею СРСР): Договір про співробітництво у сфері дослідження космосу, Меморандум про взаєморозуміння між NASA і Роcкосмосом, спільна розбудова Міжнародної космічної станції (МКС), до якої пізніше долучилися Японія, Канада, Бразилія, Євросоюз... Простіше кажучи, боротьба за лідерство позаду, космос - для всіх. А тепер? Знову – про лідерство. Мабуть, час такий.
Але це не все. Презентуючи директиву про дослідження Місяця, Дональд Трамп не озвучив ніяких подробиць як саме NASA відправлятиме туди астронавтів, як і, власне, звідки Білий дім візьме кошти для космічного агентства, фінансування якого неодноразово урізалось в останні роки. Ба більше, у підписаному документі немає навіть приблизної інформації про терміни здійснення проекту, що робить його ще більш невизначеним і розмитим. Ось як про це пише американське наукове видання The Verge: “Найближчим часом з’явиться більше подробиць про плани уряду США. На початку наступного року Трамп подаватиме запит на щорічний бюджет, у якому обговорюватиметься фінансування місій NASA... Раніше в NASA підрахували, що вартість польоту на Місяць – не менше $100 млрд”. Не виключено й те, що Дональд Трамп спробує домовитися з іншими урядовими та неурядовими організаціями, серед яких Європейське космічне агентство, приватні аерокосмічні компанії, такі як Blue Origin Джеффрі Безоса, Virgin Galactic Річарда Бренсона, SpaceX Ілона Маска.
У нас є запитання: чому до цього списку не додати підприємства з України, приміром, КБ “Південне”, яке має великий досвід співпраці з американцями у різноманітних проектах? Зовсім недавно, у листопаді цього року ракета “Антарес”, перший ступінь для якої зробило Конструкторське бюро з Дніпра, доправила до Міжнародної космічної станції корабель “Сігнус” з їжею та матеріалами для астронавтів. А ще українські фахівці навіть розробили власний проект науково-промислової бази на Місяці...
Чому саме Місяць? Може, краще одразу на Марс?
Інтерес до Місяця у науковців відновився після відкриття так званої місячної води, яку знайшов зонд Chandrayaan-1 у 2009 році. Але це не просто вода, яку ми звикли бачити в рідкому стані, а лід, і знаходиться він у кратерах на місячних полюсах. Приблизно у 40 кратерах на Північному полюсі було знайдено 0,6 кубічних кілометрів льоду. За оцінками NASA, ним також покрито на Південному полюсі близько 22% поверхні біля кратера Шеклтон.
Попри те, для більшості науковців згадане відкриття має лише побічний характер. Приміром, у 2016 році співробітники NASA заявили про те, що колонізація Місяця потрібна, але не з настільки очевидних причин, як ото відкриття місячної води. Ось що заявив співробітник американського космічного відомства, астробіолог Кріс МакКей: “Мене цікавить не Місяць. Для мене це – просто шматок бетону. Проте у нас не буде дослідницької базі на Марсі, якщо ми не зможемо, для початку, побудувати її на Місяці”. І якщо до цих його слів додати підписану Дональдом Трампом директиву (про неї згадується вище), то все стає одразу зрозуміло: спочатку американці планують вивчити поверхню супутника Землі, щоб потім побудувати там космічну базу, яка слугуватиме тимчасовим житлом або так званим перевалочним пунктом для подальшого польоту на Марс.
Допомогти в будівництві бази на Місяці можуть українські інженери
Дослідники NASA переконують, що перший крок до Марсу - створення космічної бази на Місяці, адже там можна тестувати технології та обладнання, побудувати дозаправну ракетну станцію або тренінговий центр з підготовки астронавтів, де вони навчатимуться жити у ворожому навколишньому середовищі, використовуючи місцеві ресурси, з мінімальною підтримкою (або без неї) з Землі.
На сьогодні існують різні проекти місячних поселень і баз, але всі вони - на рівні ідей (вочевидь - поки що). Приміром, одна з найбільш відомих - “Місячне село” директора Європейського космічного агентства (ESA) Яна Вернера. Автор пропонує побудувати на супутнику Землі діючу космічну станцію, де за принципом великого поселення працюватимуть дослідники зі всього світу.
Не повірите, але згаданий принцип “космічного села або поселення” найдетальніше прорахували саме українські інженери з КБ “Південне” (м. Дніпро), назвавши свій проект “Місячною промислово-дослідною базою”. Про це повідомляє AIN.
“...Нещодавно ми запропонували проект створення експериментальної бази на Місяці. Тут ми виступили як лідери, оскільки ми можемо бути лідерами, – не фінансовими, а науковими, технологічними. Сподіваємося, що наш проект підтримають”, - йдеться у заяві генерального директора Конструкторського бюро «Південне» Олександра Дегтярьова.
Його колега - директор європейського представництва КБ Олег Венцковський – трохи відкрив завісу і розповів, як саме планується реалізація згаданого проекту.
Венцковський: “Все відбуватиметься поетапно. Спочатку потрібно сформувати консорціум зацікавлених країн і організацій, які братимуть участь в проекті. Потім вивчити Місяць за допомогою безпілотних апаратів, скласти детальні карти його поверхні, провести розвідку і склад місячних порід, і лише після цього вже вибрати найбільш придатні для створення бази райони. Паралельно з цими етапами потрібно працювати над створенням засобів для доставки на Місяць людей і вантажів. Йдеться про ракети-носії, космічні буксири, пасажирські і вантажні космічні кораблі, злітно-посадкові модулі. Також потрібно створювати основні компоненти самої бази (модулі, транспорт, енергетичні установки)...” (Див. Мал. 1)
Після цього, переконує дослідник, можна братися за створення бази в мінімальній конфігурації: потрібно розширити її модулями, які забезпечать життєдіяльність людей, допоможуть проводити дослідження і експерименти, визначати райони для виробничих ділянок. (Див. Мал. 2)
Венцковський: “...І нарешті заключний етап - створення замкнутої системи життєзабезпечення та виробничої бази для видобутку місячної сировини, комплексів з виробництва ракетного палива, видобутку і доставки на Землю рідкоземельних металів тощо. В цей же період створюється місячна обсерваторія”.
За його словами, такий масштабний проект за визначенням повинен бути мультинаціональним: жодна країна в світі не зможе “потягнути” його поодинці. Тому наразі КБ “Південне” вивчає шляхи можливої співпраці в цій темі з Європейським космічним агентством.
Мирослав Ліскович, Київ
