Християни східного обряду святкують Стрітення

Християни східного обряду святкують Стрітення

13154
Ukrinform
Християни східного обряду 15 лютого відзначають Стрітення Господнє  – останнє велике свято зими.

Стрітення називали ще Громницями, або Зимобором,  повідомляє Укрінформ.

Свято відзначається на сороковий день після Різдва Христового. Згідно з Біблією, це свято відзначають на згадку про те, як на сороковий день від народження Спасителя Свята Діва Марія принесла Немовля Ісуса до Єрусалимського храму. Згідно із Законом Божим, це робилося на спомин про визволення євреїв з чотирьохсотлітнього єгипетського полону. Кожен первісток чоловічої статі належав Богові і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження для зустрічі зі Всевишнім.

Коли Діва Марія разом із Йосипом принесли Ісуса до храму, їх зустрів там старий священик Симеон, який чекав на зустріч з Господом уже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був богопослушною людиною, але й він не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що Симеон зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Так і сталося, і праведний Симеон зміг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець повідомив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, буде служити спасінню людей.

В народі зі Стрітенням пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з весною. З цього приводу казали: «Прийшла громниця – зимі половиця», оскільки «В цей  день лютий до березня приїхав». Селяни цього дня, як правило, не працювали.

На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах і, коли надходила гроза, запалювали, щоб «грім хату не підпалив», а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Це, на думку віруючих, значно полегшувало передсмертні муки і очищало людину від гріховних учинків.

Читайте також: У Київраді підтримали знесення каплиці УПЦ МП біля Історичного музею

Освяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт – хвороби, викликані «поганим оком». Навіть чумаків (а також і волів), які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб і сіль, скроплював стрітенською водою, приказуючи: «Боже тобі поможи!». Нею батьки благословляли синів, проводжаючи на війну: «Боже тебе бережи!», сподіваючись на зустріч…

Якщо надвечір на Стрітення потеплішало, то вважалося, що літо перемогло, а тому «зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима». «Коли на громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія (6 травня) кінь напасеться травиці». А як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-