Українці хочуть, щоб Держбюро розслідувань у першу чергу "взялося" за суддів

Такі дані онлайн-опитування, проведеного у межах проекту "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади" презентував у вівторок в Укрінформі член правління Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

"На запитання, який пріоритет має бути (у роботі ДБР - ред.), рівна кількість опитаних — по 82% і експертів, і громадськості, - сказали, що все-таки пріоритетом у розслідуванні мають бути протиправні діяння суддів, поліцейських і інших працівників або службовців органів правопорядку", - сказав Банчук.

За його словами, наразі довіра до керівництва ДБР, згідно з даними опитування, знаходиться на низькому рівні.

"Ми також запитували у громадськості, наскільки ви довіряєте керівництву Держбюро розслідувань. І тут ви повинні розуміти, що у громадськості, принаймні тієї частини, яку ми опитували, поки що немає довіри. Повністю довіряють керівництву Бюро з  понад 110 опитаних представників громадськості тільки 3%. Більше так, ніж ні, - 25%, переважно не довіряють 45% опитаних і повністю не довіряють 25%. Але з іншого боку, в цьому може бути і певний позитив, тому що будь-який позитивний крок, будь-яка відкритість з вашого боку (з боку ДБР — ред.) буде сприйматися у тому ключі, що робиться те, чого не очікували", - додав експерт.

Як поінформував головний експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав  людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) Євген Крапівін, більшість експертів, які брали участь у опитуванні, вважають, що представники громадськості мають бути присутніми одночасно в усіх можливих підрозділах ДБР, які слугують цілі моніторингу діяльності ДБР з боку громадськості: в Раді громадського контролю, в дисциплінарній комісії та в конкурсній комісії.

Сам директор Державного бюро розслідувань Роман Труба зазначив, що він погоджується з думкою належного громадського контролю за діяльністю відомства.

Він також прокоментував результати опитування експертів, які у переважній більшості висловили думку про те, що у складі ДБР має працювати не більше 1 — 1, 5 тисячі осіб. Як зазначив очільник відомства, обговорення кількісного складу ДБР не на часі.

"З приводу бачення кількісного складу (з боку експертів — ред.), я вважаю, що це питання просто не є актуальним. У нас в законодавстві передбачено чітка кількість осіб, які входять в склад центрального апарату та територіальних управлінь.  І наразі піднімати це питання не є доречним. Потрібно набрати професійних працівників, запрацювати, дати результат. Лише після того, як ми будемо розуміти, чи великою є завантаженість Бюро, чи ні, можна  буде говорити про зменшення чи збільшення кількісного складу", - сказав Труба.

Опитування проводили Центр політико-правових реформ (ЦПРР) та Асоціація українських моніторів дотримання прав  людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ). Онлайн-анкетування відбувалося з 4 по 15 грудня 2017 року і охопило понад 40 фахових експертів та 110 представників громадськості.

Проект "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади", який фінансує ЄС, стартував 1 жовтня 2017 року. Мета — поінформувати експертів, громадськість та ЗМІ про реформи у судовій і конституційній сферах, боротьбі з корупцією.