Скільки і чого їсти: МОЗ вперше за 18 років змінив норми харчування - 14.12.2017 17:51 — Новини Укрінформ
Скільки і чого їсти: МОЗ вперше за 18 років змінив норми харчування

Скільки і чого їсти: МОЗ вперше за 18 років змінив норми харчування

Аналітика
8288
Ukrinform
Це серйозно вплине на життя в Україні: від середньостатистичного споживчого кошика – до меню в шкільних їдальнях

Дані ВООЗ свідчать, що наше здоров’я на 70% залежить від того, що ми їмо, але, на жаль, ми дуже часто про це забуваємо. А неправильне харчування призводить до появи серцево-судинних, онкологічних хвороб, діабету, порушення обміну речовин тощо. Тож, аби привернути до цього увагу українців, у МОЗ (вперше за 18 років!) переглянули добові потреби у харчуванні, які вважаються застарілими, натомість ввели нові – більш збалансовані і корисні для здоров'я. Щодо суттєвих змін у дитячому раціоні, то у відомстві пояснюють, що основна причина цього – дитяче і підліткове ожиріння, яке стало епідемією XXI століття, адже кожен третій підліток Європи має надлишкову масу тіла або страждає на ожиріння. В Україні також існує ця проблема - щороку у дітей фіксують 15,5 тисяч нових випадків ожиріння. Відтак, взявши за основу рекомендації ВООЗ та Європейської агенції з харчової безпеки, у МОЗ вирахували, яким має бути ідеальний добовий раціон для різних груп населення, і навіть більше – відповідний наказ набув чинності уже тиждень тому, 7 грудня.

Укрінформ розбирався, як ці нові норми вплинуть на наше здоров’я, в яких сферах вони застосовуватимуться, та й взагалі – скільки й чого потрібно з’їсти за день відповідно до нових норм, аби бути здоровим.

У нових нормах харчування – покращені меню школярів і військовослужбовців

Про те, на яких сферах позначиться наказ Міністерства охорони здоров’я, Укрінформу детальніше пояснила начальник управління громадського здоров’я МОЗ Наталія Півень: «У статті 3-й Закону «Про прожитковий мінімум» є посилання на те, що фізіологічні норми в основних речовинах та енергії затверджуються безпосередньо Міністерством охорони здоров’я на основі рекомендацій ВООЗ. Це той мінімум, який повинен враховуватися при формуванні відповідних прожиткових мінімумів, наборів продуктів харчування різних вікових груп населення.

Наталія Півень
Наталія Півень, начальник управління громадського здоров’я МОЗ

Приміром, на основі фізіологічних норм харчування 1999 року була затверджена постанова Кабміну 1591, яка визначає набори продуктів харчування для дітей навчальних закладів та закладів відпочинку. На цих же фізіологічних нормах ґрунтувалися нормативи і для харчового забезпечення груп особливих контингентів осіб, зокрема ЗСУ. Нормативи вже затверджені, але оскільки затверджено нові фізіологічні норми, ми будемо переглядати і гармонізовувати відповідні харчові набори відповідно до нових змін. Це наступний крок, над яким працюватиме МОЗ. Оскільки переважно було змінено ту частину, що стосується зменшення простих вуглеводів у раціоні та збільшення норми вітаміну D і фолієвої кислоти, то саме такі точкові зміни будуть відображатися у нормативах.

Розробляючи ці норми, ми ставили за мету оздоровлення нації в цілому, оскільки попередні фізіологічні норми були перевантажені калорійністю, зокрема простими вуглеводами. У нових нормах акцент робиться на складних вуглеводах за рахунок овочів та фруктів, зернових продуктів та відповідно зменшується кількість солі і цукру. Взагалі ж фізіологічні норми – це так званий стандарт обсягу основних речовин та енергії, якими має забезпечуватися організм людини».

Діти: менше вуглеводів і жирів, більше білкової їжі

Останні міжнародні опитування дітей (у межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді») показали: що чим старші вони стають, то гірше харчуються. Якщо серед 10-річних дітей від сніданку відмовляються лише 5,9%, то серед 17-річних таких уже 17,2%, тобто майже втричі більше, причому підлітки починають вживати більше різноманітних снеків та солодощів.

Отже, згідно з новими нормами харчування (порівняно з рекомендаціями 1999-го року) дітям необхідно вживати менше жирів і вуглеводів. Приміром, якщо раніше для дітей від 1 до 3 років добова норма жирів становила 53 грами, а вуглеводів – 212 грамів, то тепер – 44 і 194 відповідно. Вважається, що енергії дітям у цьому віці потрібно менше – не 1540, а 1385 кілокалорій.

А дітям від 7 до 10 років вуглеводів потрібно 295 грамів замість 365, тобто на 70 грамів менше, а добова норма жирів залишилася незмінною – 70 грамів. Також дітям цього віку рекомендується вживати менше білків – 72 грами замість 78, причому збільшити частку тваринних (з 39 до 51 грамів на добу). При цьому енергії дітям 7-10 років потрібно не 2400, а 2100 кілокалорій.

Водночас, згідно з новими рекомендаціями, добові норми мінеральних речовин у їжі дітей майже не змінилися. Виняток становить хіба що потреба в йоді - дітям від 1 до 3 років його потрібно більше, ніж вважалося раніше – 90 мікрограмів замість 70, а підліткам 14-17 років навпаки менше - 150 мікрограмів замість 200.

Добова потреба у вітамінах, на думку фахівців, у дітей також інша – їм потрібно менше вітаміну А та більше вітаміну D. Наприклад, дітям від 7 до 10 років рекомендується 500 мікрограмів вітаміну А замість 700 та 5 мікрограмів вітаміну D замість 2,5. Підліткам же потрібно 600 мікрограм вітаміну А замість 1000, і 5 мікрограм вітаміну D замість 2,5.

У Держпродспоживслужбі окремо акцентують, що дітям слід їсти менше солодкого (швидких вуглеводів), а підліткам – більше білкової їжі (м'яса) для кращого росту і нарощування м'язової маси і менше жирів (особливо сала і масла), і також менше вуглеводів - каш, хлібу, солодощів. На думку Наталії Півень, харчування дітей у навчальних закладах за новими нормами залежатиме зокрема від того, наскільки ретельно ці вимоги врахують навчальні заклади при організації їхнього харчування.

Дорослі: більше жирів, білків і фолієвої кислоти

Калорійність для дорослого населення залишилася колишньою, але водночас збільшено кількість білків, жирів і зменшено вуглеводів. Взагалі ж доросле населення поділено на п’ять груп залежно від фізичної активності спеціальності (раніше було чотири, тепер введено нову групу для працівників особливо важкої фізичної праці, до якої також мають бути віднесені військовослужбовці спеціального призначення) і для кожної групи залежно від віку і статі - відповідні норми.

Приміром, чоловікам вікової категорії 30-39 років першої групи (наукові працівники, студенти гуманітарних спеціальностей, програмісти, контролери, педагоги, диспетчери, працівники пультів управління та інші)  на добу рекомендовано 77 грамів жирів і 75 грамів білків замість 64 грамів та 63 відповідно, а вуглеводів навпаки слід зменшити – з 368 грамів до 327.

Жінкам цієї групи такого ж віку рекомендується 60 грамів жирів, 59 грамів білків замість 53 і 52 відповідно, а вуглеводів – 280 грамів замість 304.

А от для додаткової п’ятої групи з дуже високою фізичною активністю, куди ввійшли й військовослужбовці спеціального призначення, визначено найбільшу добову потребу в білках, жирах та вуглеводах, зокрема для чоловіків 30-39 років встановлена норма у 144 грами жирів, 111 грамів білків та 550 грамів вуглеводів.

У середньому ж дорослому населенню у МОЗ рекомендували знизити вживання вуглеводів на добу на 50 грамів, а навпаки збільшити білків на 12 грамів і жирів на 15 грамів.

Добова потреба для чоловіків (незалежно від фізичної завантаженості і віку) у мінеральних речовинах залишилася незмінною, приміром 1200 мг кальцію, 400 мг магнію та 15 мг заліза тощо. А от жінкам радять більше вживати магнію – 500 мг замість 350 мг.

У добовій нормі вітамінів рекомендується збільшити вітамін D з 2,5 мікрограмів до 5 для чоловіків та жінок та збільшити норму фолієвої кислоти – з 200 мікрограмів до 400 для жінок і з 250 мікрограмів до 400 для чоловіків.

Гарвардська «тарілка здорового харчування»

Звісно, цифри цифрами, але зрозуміло, що лише одиниці ентузіастів будуть детально вираховувати подібні норми, відтак більш практичними є рекомендації експертів з харчування Гарвардської школи громадського здоров'я, які розробили так звану «тарілку здорового харчування». 

Дослідники пропонують розділити тарілку на чотири частини так, щоб їх заповнювали певні групи продуктів: білкові страви, зернові, фрукти та овочі. Червоний чоловічок, який біжить уздовж «Тарілки здорового харчування» нагадує, що дуже важливою складовою хорошого самопочуття та контролю ваги є активність.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>