Лілія Олефір, виконавча директорка громадської організації «Життя»
Видиме розміщення цигарок у місцях продажу потрібно негайно припинити
16.11.2017 18:55 1995

У Міжнародний день відмови від тютюнокуріння (No Smoking Day), який  відзначається щорічно в третій четвер листопада в більшості країн світу, Укрінформ поговорив з  виконавчою директоркою громадської організації «Життя» Лілією Олефір про зусилля України в напрямку зниження тютюнової залежності серед населення. Протягом останніх семи років завдяки прогресивним заходам у сфері контролю над тютюном вдалося суттєво скоротити загальну поширеність тютюнокуріння в Україні з 28 до 22%. Однак величезною проблемою залишається стримування залучення до паління тютюну нових курців – із числа молодого покоління. Доки українські політики голосують лише за цінові методи контролю над тютюном, регулярно підвищуючи акцизи, виробники тютюну надолужують втрати різноманітними  маніпулятивними маркетинговими технологіями просування свого товару у відкритому торговому доступі. Серед найбільш вразливої категорії потенційних курців - підлітків.

- Україна намагається скоротити поширеність тютюнокуріння, реалізуючи положення Рамкової Конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби проти тютюну, до якої країна долучилася у 2006 році. Які ми вже маємо здобутки?

- Ми вже багато зробили в порівнянні з деякими іншими країнами. Починаючи з 2010 року було прийнято і затверджено чимало законів та актів, що регулюють вживання тютюну. Зокрема, заборонена будь-яка реклама (окрім інтернету), спонсорство та стимулювання продажу тютюнових виробів, обов’язковим є розміщення на пачках сигарет графічного попередження про загрозу здоров’ю, що повинно займати щонайменше 50% площі поверхні пачки, з 2012 року діє заборона на куріння в громадських місцях, в тому числі в ресторанах, кафе. Хоча на робочих місцях куріння досі дозволено у спеціально відведених приміщеннях. З 2008 року регулярно збільшуються акцизні податки на тютюн, завдяки чому підвищується ціна на тютюнові вироби. І сьогодні ми вже маємо досить вагомі результати. Так зване опитування GATS (глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну), проведене в Україні в цьому році показало, що загальна поширеність тютюнокуріння скоротилася з 2010 року з 28, 3% до 22,8%.  Деякі держави світу вже говорять про досяжність межі у 5% куріння. Це може здаватися нереалістичним. Але ми знаємо, що завдяки наполегливій роботі багато розвинутих держав знизили поширеність куріння до 10%-18% - це Австралія, Велика Британія, Канада, скандинавські країни. Якщо ви помітили,  відомий кіноперсонаж Джеймс Бонд, наприклад, з 2002 року вже не курить на екрані.

- Що пропонується у нас зробити наступним кроком в боротьбі з поширенням куріння?

- Нам потрібно йти в ногу з часом, орієнтуючись на світові тренди та новації, які відповідають головним принципам Конвенції, до якої регулярно напрацьовуються конкретні рекомендації. В ЄС, наприклад, попереджувальні картинки на пачках займають вже 65% поверхні з обох сторін, ця нова норма діє з 2016 року і вважається досить дієвою.  А що ми бачимо у нас? Подивіться, які привабливі кольори та яскраве оформлення мають пачки сигарет вітчизняних виробників, а також місця продажу тютюну, вітрини. На кого все це розраховано? Звичайно, на молодь і підлітків, яких таким чином намагаються ввести в оману і прищепити стиль «гарного» життя, пропонуючи привабливий товар. Саме підлітки в першу чергу реагують на подібні хитрощі. Мусимо це заборонити. Подібні маніпуляції неприйнятні в суспільстві, яке дійсно дбає про громадське здоров’я. І коли два важливих законопроекти – №2820 і №4030, що регламентують ці питання, лежать без руху в парламенті (навіть не розглянуті у першому читання), начебто «не на часі», то нічим іншим як цілеспрямованим лобізмом це не назвеш. Ми вважаємо, що затягування прийняття простих і очевидних антитютюнових норм - свідома політика. Взагалі, з 2013 року в Україні не прийнято жодного нового закону у сфері контролю над тютюном, лише піднімались акцизи.

- То на чому застопорилися робота?

- Ми наполягаємо, щоб були прийняті законопроекти, які вже доведено є ефективними в боротьбі з поширенням куріння. Законопроект №2820 впроваджує нові вимоги до зовнішнього оформлення пачок, а №4030а передбачає, зокрема, повну  заборону видимого розміщення сигарет в місцях продажу. Для виробників розміщення товару в торгових точках залишається фактично єдиним каналом просування тютюнових виробів серед покупців. На досвідчених курців, можливо, він і не справляє враження. А от для тих, хто хоче кинути курити, чи взагалі ще ні разу не пробував, візуальна відсутність сигарет якраз і допоможе втриматися від куріння. Особливо серед дітей, у яких легко викликати цікавість красивими фото, яскравим оформленням вітрин. Численні дослідження стверджують, що більшість підлітків, які пробують свою першу сигарету роблять це з цікавості чи через те, що друзі курять, орієнтуючись на певний ідеальний образ і стиль життя, в тому числі, з кінофільмів (де  куріння й досі присутнє як елемент стимулювання). Законопроект також містить і інші норми – робить усі офіси, підприємства, готелі, гуртожитки та вокзали на 100% вільними від куріння. Встановлює уніфікований штраф для фізичних осіб у розмірі 340  грн за куріння в громадських місцях, надає право місцевим органам влади додатково визначати вільні від куріння місця, і що дуже важливо, відновлює перевірки закладів ресторанного господарства за скаргами споживачів щодо заборони куріння - наразі такі перевірки заблоковані рішенням Мінекономіки.  

Щоб привернути увагу до продовження боротьби з курінням, ми днями провели акцію під парламентом, «презентуючи» депутатам пачки сигарет «Шкільні». Назва дещо провокативна, але з її допомогою ми хотіли сказати про те, що сьогодні відбувається. Усі знають, що 60% курців в Україні почали курити у віці до 18 років. Сьогодні українські підлітки постійно бачать сигарети в магазинах, вони їх навіть можуть купити попри вікові заборони. Ще раз наголошуємо, ця ситуація є вкрай неприйнятною. Однак і цього разу до нас не дослухалися.

Тютюнові виробники чинять великий спротив цим ініціативам. Наприклад, Європейська Бізнес Асоціація, куди тютюнові компанії теж входять, включила законопроект 4030 у список не рекомендованих парламенту до прийняття. Іншими прикладами є співпраця з експертами  та організаціями, які проводять ті чи інші дослідження, пишуть статті,  де вони стверджують, що будь-які цінові та нецінові заходи у контролі над тютюном негативно вплине на бюджет та економіку держави.  Ніхто не згадує, що від тютюну в Україні щороку помирає 85 тис. осіб. І лише непрямі втрати складають $3 млрд. Ніякий дохід від акцизів загальні втрати держави від поширення куріння не перекривають! До того ж виробники постійно шантажують керівництво країни втратою робочих місць і, ще більше, лякають контрабандою. Яка, до речі, сьогодні йде переважно з України в Європу, а не навпаки. І як на те пішло, то контрабанда – це явище, що якраз не залежить від більш жорсткого контролю споживання тютюну всередині країни. Здебільшого, це проблеми роботи митних органів. І вплив цінових факторів, які сьогодні якраз і «грають» на руку місцевим контрабандистам. Коштувала б у нас пачка сигарет, як в Європі – 4-5 євро, не виникало б контрабандного зиску.

- За вашими прогнозами, скільки нам ще знадобиться часу і зусиль, щоб знизити рівень щоденного куріння в Україні до прогресивних 10-12%?

- Прогнозувати важко,  хочеться бути оптимістами і говорити, наприклад, про десять найближчих років. Усе буде залежати від того, як поводитимуться виробники цигарок. Сьогодні, як бачите, їм вдається опиратися. Наприклад, їм вдалося віднайти спосіб унеможливити контроль над виконанням закону про заборону куріння в кафе, барах і ресторанах. Навіть якщо ви, як споживач, поскаржитесь у Держспоживслужбу на порушення вимог щодо куріння, служба не зможе прийти і перевірити скаргу, щоб оштрафувати порушника. З січня 2017 року Мінекономіки не дає дозволу на проведення подібних перевірок, мотивуючи це тим, що в законі №2899, який всі ці питання регулює, Держспоживслужба не визначена як орган, що здійснює нагляд і контроль. Тобто вимога про заборону куріння є, а можливості це проконтролювати немає.   Якщо не «включити» цю опцію, усі намагання упорядкувати вживання тютюну в громадських місцях підуть прахом.

Оксана Поліщук, Київ

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-