Професор Телешун пояснив, у чому драматизм нинішніх системних конфліктів

Професор Телешун пояснив, у чому драматизм нинішніх системних конфліктів

226
Ukrinform
Системні конфлікти - закономірні і очікувані. Вони зачепили больові точки суспільного розвитку становлення держав, регіонів, націй і народів.

Цей процес є пошуком власної «модернової національної ідентичності» у зоні старих правил гри, впливу та національних інтересів. Таку думку в інтерв'ю Укрінформу висловив директор інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного Управління при Президентові України, професор, доктор політичних наук Сергій Телешун. 

На його переконання, "проблема не в тому, що похитнувся світовий порядок, який деяким політичним акторам здавався стабільним і непохитним, а проблема в тому, чи готовий сучасний політичний національний клас разом з соціально відповідальним бізнесом дати адекватні, а головне – результативні відповіді у сфері публічного управління стосовно суспільної та державної модернізації".       

"Драматизм цих системних конфліктів полягає у тому, що вони закономірні і очікувані, - говорить Телешун. - А ще й тому, що вони зачепили больові точки суспільного розвитку становлення держав, регіонів, націй і народів. Я б назвав цей процес пошуком власної «модернової національної ідентичності» у зоні старих правил гри, впливу та національних інтересів". 

За словами науковця, "цей процес не дійшов до своєї кульмінації, і ми постійно, упродовж семи – дванадцяти років, будемо отримувати все нові маркери викликів, які потребуватимуть адекватних відповідей через зміни у системі публічного управління всіх рівнів. Мова йде, зокрема, про принципи співіснування: що первинне – людина, демократія, національні інтереси, міжнаціональні договори і домовленості, міждержавні структури та її бюрократія, тощо; про створення сучасних організаційних та арбітражних структур, спроможних підтримувати загальноприйнятий – більшістю і меншістю – світовий, регіональний і т.п. порядок; про модернізації, трансформації, розпуск вже існуючих наддержавних структур; адекватний перерозподіл обмежених ресурсів, вдосконалення і розробку нових механізмів доступу до всіх видів ресурсів з боку національних акторів". 

Телешун зазначає, що  "таких пунктів близько двадцяти. Проте, вони є світоглядним підгрунтям нового глобального і суспільного договору. Відсутність цих договорів у вигляді сталих демократичних процедур або їх профанація створюють умови, за яких правлячий політичний клас бере від «демократії» стільки, скільки потрібно, щоб гарантовано забезпечити собі контроль над ключовими ресурсами суспільства і держави. А це, у свою  чергу, призводить до заморожування суспільних проблем, що ми бачимо, або ж до соціальних катаклізмів і експериментів. Ось чому у Східній Європі популярний анекдот: «Щодо комунізму, то комуністи точно брехали, а ось про капіталізм казали правду»".


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-