21 серпня. Пам’ятні дати

21 серпня. Пам’ятні дати

1609
Ukrinform
25 років тому у Києві розпочав свою роботу І Всесвітній Форум Українців.

Форум проходив у дні святкування першої річниці проголошення незалежності України з 21 по 24 серпня 1992 року. В ті дні до Києва з'їхалося майже 5 тисяч представників української діаспори. Зібрання мало урочистий та святковий настрій. Адже його делегати були сповнені великих сподівань - Україна отримала незалежність, а в українців, після кількох століть поневолення, з’явилась можливість будувати власну державу. Під час Форуму було створено Українську Всесвітню Координаційну Раду - організацію, яка здійснює державну політику щодо закордонного українства. З моменту створення організації відбулося вже 6 Форумів – у 1992, 1997 і 2001, 2006, 2011 та 2016 рр. На останньому, VI Всесвітньому форумі українців, який відбувся 20-21 серпня 2016 року в Києві зібрались понад 300 делегацій з 35 країн світу. Протягом двох днів вони обговорювали шляхи вирішення проблем, які стоять перед українською діаспорою. Нині, за різними оцінками, за межами України проживає від 15 до 20 млн українців. Протягом багатьох років Українська діаспора допомагала Україні. Й сьогодні світове українство знову змобілізувалося на допомогу воюючій Україні.

Події дня:

103 роки тому, 21 серпня 1914 року, на території України сталося сонячне затемнення. Тоді смуга затемнення розсікла навпіл Скандинавський півострів, пройшовши через Ригу, Мінськ, Київ і східну частину Криму. Його добре було видно у Києві, Черкасах, Смілі, Кременчуці, Херсоні, Одесі. Як відомо, на ту пору вже розпочалася Перша світова війна – якраз напередодні затемнення, 20 серпня 1914 року, російські війська вступили в Пруссію, що стало початком локального конфлікту між Австро-Угорщиною і Сербією. Воєнний маховик набирав обертів, Україна була поділена між імперіями, а тут ще й затемнення. Вчені всіляко заспокоювали населення, пояснюючи причини явища, російські генерали та імперська преса вбачали в ньому гарний знак, що віщував перемогу «руського мира» – одразу ж і аналогія знайшлася – Куликовська битва, солдати російської армії зажурено хитали головами й казали, міцніше стискуючи в руках гвинтівки: «Не к добру это…». Українські селяни в паніці ховалися по церквах і монастирях, молячи Бога, аби відвів лихо. Згодом серпневе затемнення 1914 року викликатиме стійку асоціацію про те, найжорстокіші воєнні дії Першої світової пройшли саме там, де проходило затемнення. Воно наче розламало Європу, розламало так само і Україну. Спогади про тодішнє явище залишили чимало відомих поетів, письменників, звичайних людей. Як висловився один тогочасний письменник, «…Затемнення сонця передувало затемненню умів і наче віщувало подальші катастрофи трагічного ХХ століття».

Цього дня 1991 року, в Москві закінчився триденний Серпневий путч, що стало поштовхом для остаточного розпаду Радянського Союзу. Як відомо, на початок серпня 1991 року СРСР був на межі розвалу, тому тодішній президент Горбачов урочисто оголосив про узгодження тексту і термінів підписання нового Союзного договору колишніми союзними республіками. Ця ідея (так само як і політична постать самого Горбачова) багатьом партноменклатурщикам відверто не подобалася. Саме тому, скориставшись літнім відпочинком Михайла Горбачова у його кримській резиденції у Форосі, вищі керівники СРСР – віце-президент Янаєв, прем’єр-міністр СРСР Павлов, голова КДБ Крючков, міністр внутрішніх справ Пуго та міністр оборони Язов, створивши антиконституційний Державний комітет з надзвичайного стану (російська абревіатура – ГКЧП) й оголосивши про усунення Горбачова від влади, 19 серпня 1991 року здійснили спробу встановлення в країні військово-диктаторського режиму. Але ніхто з них не розраховував на масовий опір москвичів, які згуртувалися навколо «Білого дому» - резиденції російського президента – та Бориса Єльцина особисто. Введені в Москву війська теж, зрештою, перейшли на бік народу (щоправда, у зіткненнях з військами загинуло троє людей). За таких умов ініціатори путчу виявили повну нездатність керувати ситуацією, й ініціатива перейшла на бік Єльцина та його прихильників. 21 серпня з заколотом було покінчено, Горбачова привезли літаком до Москви, але реальної влади в нього вже не залишилося. Ці події мали неабиякий резонанс в Україні. Путч був для керівництва республіки повною несподіванкою, тим більше було незрозуміло, чим він закінчиться і до чого призведе. В день проголошення «надзвичайного стану», 19 серпня, в Києві терміново скликали засідання Президії Верховної Ради. Відвертого засудження перевороту не пролунало, але було ухвалено заяву, в якій зазначалося, що на території України становище залишається стабільним, жодних підстав для введення надзвичайного стану немає і що тут продовжують діяти Конституція СРСР і УРСР та законно обрані органи влади й управління. Тиск з боку генералітету не дав бажаних результатів. 21 серпня перемога демократично-проєльцинських сил у Москві стала очевидною, і о 22.00 Леонід Кравчук виступив по радіо і телебаченню з промовою щодо провалу путчу – спроба реваншу старої партійно-державної номенклатури з подальшим консервуванням СРСР виявилася невдалою. У Києві цього дня на площі Жовтневої Революції (нині Майдан Незалежності) відбувся велелюдний мітинг. Внаслідок цих подій керівництво КПУ опинилося в стані повної деморалізації, тоді як провідники національно-демократичних сил слушно вирішили, що кращої нагоди для проголошення незалежності України може і не бути. 24 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради було ухвалено Акт проголошення незалежності України.

Ювілеї дня:

145 років від дня народження Обрі Вінсента Бердслі (1872-1898), англійського художника-графіка, ілюстратора, поета, одного з найяскравіших представників англійського естетичного руху 1890-х років. На початку століття Бердслі був володарем думок усієї Європи. Його хворобливі, витончені малюнки, які відзначалися віртуозною грою силуетів і ліній (ілюстрації до «Саломеї» Оскара Уайльда) вплинули на графіку стилю «модерн».

84 роки від дня народження Ростислава Олександровича Синька (1933-2010), українського кінорежисера, сценариста, скульптора. Працював режисером на студії «Укртелефільм» (1965–1993), з 1994 року – директор-засновник Музею-майстерні Івана Кавалерідзе в Києві. Викладав у Київському університеті театру, музики і телебачення ім. Карпенка-Карого. Поставив картини: «Симфонія», «Майстри», «Троїсті музики», «І голос наш почує світ», «Автопортрет», «Творці», «Кредо», «Сад Гетсиманський» та ін. Автор проекту «Творці незалежності» (2000–2001), за яким створено серію телепортретів видатних громадян України, книг. Як скульптор створив надгробок Івана Кавалерідзе на Байковому кладовищі в Києві, пам’ятник письменнику Капельгородському у с. Недригайлівці Сумської обл., Василю – герою фільму Довженка «Земля» у с. Яреськах на Полтавщині, кошовому Калнишевському у с. Пустовійтівці Сумської обл., Григорію Сковороді в Харкові (у співавт.) за проектом Кавалерідзе, пам’ятник Андрію Первозванному у Севастополі. Брав участь у відтворенні пам’ятника княгині Ользі в Києві.

Цього дня святкує свій день народження Усейн Болт (1986), легендарний ямайський спринтер. Болт народився у невеличкому провінційному містечку Шервуд-Контент на Ямайці. У шкільні роки він марив крикетом, але вчителька фізкультури порадила йому займатися саме легкою атлетикою, яка поступово стала справою його життя. Нині Болт – один із найвидатніших спортсменів у історії. Він єдиний спортсмен, якому вдалося перемогти на дистанціях 100 і 200 метрів на трьох Олімпіадах поспіль: у Пекіні (2008), Лондоні (2012) і Ріо-де-Жанейро (2016). На його рахунку чинні рекорди світу в бігу на 100 м (9,58 секунди) і 200 м (19,19). 6 разів Усейн Болт визнавався найкращим легкоатлетом світу за версією Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2016). Останній чемпіонат світу з легкої атлетики, який проходив у Лондоні з 4 по 13 серпня цього року, став для Болта останнім в його спортивній кар’єрі. На лондонському стадіоні великому спринтеру, який на десятиліття став одним із символів легкої атлетики, організатори чемпіонату подарували шматок бігової доріжки з номером 7. Саме на цій доріжці Болт виграв три золоті медалі на Олімпіаді 2012 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>