Хтось посіяв, а хтось віджав: чому в Україні розгулялися агрорейдери - 18.08.2017 10:47 — Новини Укрінформ
Хтось посіяв, а хтось віджав: чому в Україні розгулялися агрорейдери

Хтось посіяв, а хтось віджав: чому в Україні розгулялися агрорейдери

Аналітика
2746
Ukrinform
Зброя й сила є - земля й зерно буде. Ось вам і наслідки реєстраційної вакханалії та земельного мораторію. Догралися?

На полях України, однієї з найбільших житниць Європи, буйним цвітом «проростає» феодальне середньовіччя. Почастішали випадки, коли право на землю і врожай береться банально силою - набігами. Які там інновації, які там супер-пупер-агротехнології, які, до біса, «байєри», «джондіри», центнери з гектара?! Сьогодні жоден український аграрій не може бути впевнений у тому, що своє збіжжя збиратиме саме він. А не банда зальотних «тітушок», так званих, агрорейдерів (серед яких, чого гріха таїти, трапляються і люди у військовій формі). Масштаби проблеми вражають, змушуючи до «оперативного» реагування на загальнодержавному рівні. Але це боротьба лише з наслідками хвороби, а не з її причиною. Що довше відкладаються питання із визначення повного права власності на землю, тим активніше розгортається «Дикий Захід» в українських полях. Хтось дуже спішить скористатися моментом до остаточного упорядкуванням прав, кадастрів та реєстрів…

І ясла повні, і чомусь ревуть воли

З 2015 року в Україні активізувалося цинічне рейдерство сільськогосподарських підприємств. Як явище, воно існувало і раніше, але в останні два роки набуло особливого розмаху. За даними Асоціації фермерів та землевласників України, за перше півріччя поточного року було зафіксовано 570 повідомлень про аграрне рейдерство. В Міністерстві юстиції говорять, що у них немає чіткої статистики, але звернення рахуються сотнями.

Схеми досить схожі: таємна зміна власника, штучне нарощування боргів, нагле відбирання техніки і врожаю, силовий тиск і залякування. Проблема стала настільки масштабною, що в кожній області довелося створювати спеціальні антирейдерські штаби, аби дати людям зібрати врожай. Причому страждають, як дрібні фермери, так і крупні агрохолдинги. Різниця хіба що в обсягах «віднятого».

Рейдерські «захоплення» частіш за все відбувається там, де є незавершене питання оформлення договорів на землю. Як кажуть аналітики, 50% рейдерських атак починається з того, що спочатку пайовик підписав договір оренди з одним фермером на 7 років. Потім через деякий час прийшов інший фермер, запропонував на 200-300 гривень більшу орендну плату і селянин підписав інший договір на оренду свого паю. А потім починається боротьба старих і нових арендаторів паїв. Це у найпростішому випадку. У більш складних схемах «підключаються» нечисті на руку судді з відповідними рішеннями та реєстратори. Складається ненормальна обстановка, коли у фермерських господарствах та колективних сільськогосподарських підприємствах працівники змушені займатися тим, що постійно моніторити Єдиний реєстр майнових прав, аби не проґавити моменту, коли орендована ними земля змінить власника.

Ось тільки кілька подібних справ.

- Серпень 2016-го. У Державний реєстр без відома власника ПСП імені Димитрова (Кіровоградська обл.) було внесено зміни — підприємство змінило не лише керівництво, а й назву. Реальне керівництво звернулося до поліції. Не допомогло. За місяць фірму знову перереєстрували, а ще за день оформили вже на фізичну особу. На підприємство приїхало п'ять автомобілів молодиків, вивезли оргтехніку, документи та посівний матеріал. Людей побили, контору розтрощили. Вже у жовтні новий власник створив нове підприємство на базі старого — не ПСП, а ПП імені Димитрова, аби було простіше порозумітися із пайовиками, в яких фірма орендує землі. З того часу між власниками йде напружена боротьба.

-- Березень 2017-го. У селі Бережинка (Кіровоградська область) стався конфлікт навколо аграрного підприємства «Нива-2010», власник якого стверджує - хтось підробив його підпис і подарував компанію невідомим людям. Ті в свою чергу її перепродали. Новий власник надіслав тітушок з охоронного агентства (приводиться назва «Борисфен», яке нібито контролює народний депутат Юрій Береза - Авт.), з завданням захопити центральний офіс підприємства. На захист вийшли селяни і зуміли затримати нападників і передати їх поліції. Селяни також звернулися до учасників Штабу блокади торгівлі з окупантами і попросили захистити їх від рейдерів. Після того, як в Бережинку прибули ветерани АТО, в село приїхали співробітники Національної гвардії і Нацполіціі, які влаштували в селі побоїще. Як мінімум 20 людей з травмами різного характеру були госпіталізовані. Жителі села зажадали звільнити глава ГУ Націполіціі в Кіровоградській області і ретельно розслідувати справу.

-- Липень 2017-го. В офіс агрохолдингу «Мрія» у Білогірському районі Хмельницької області увірвалися представники агропідприємства «Перлина Поділля». Чоловіки стали погрожувати працівнику земельного підрозділу «Мрії», після чого сильно побили його. У результаті потерпілий отримав струс мозку. Справа в тому, що агрохолдинг активно продовжує повертати землі, які були незаконно виведені зі складу компанії колишніми власниками і керівниками напередодні її скандального дефолту у 2014 році. Постраждалими від махінацій екс-власників «Мрії», окрім самого агрохолдингу, стали й треті сторони. Серед підприємств, які перекупили права оренди землі у підставних фірм, опинилося і «Перлина Поділля». Воно, фактично, придбало крадене, а тепер, коли холдинг повертає свої активи, чинить силовий спротив.

«Затишшя було викликано переформатуванням злочинних кланів»

Аркадій Корнацький, народний депутат України від Блоку БПП, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин:

- Дійсно, з 2015 року в Україні ми спостерігаємо сплеск агрорейдерства. І я це пояснюю тільки тим, що у 2014 році після втечі багатьох владних «авторитетів», в Україні сталося переформатування усіх корупційно-кримінальних сил. За часів Януковича ті корумповані чиновники, які були у владі, вже мали усталені зв’язки з криміналітетом, і разом вони діяли у різноманітних злочинних схемах. В тому числі, і в так званому рейдерстві. Рейдерство - це лише слово сучасне, а по суті, воно «покриває» абсолютно конкретні злочини, передбачені кримінальним кодексом. А саме - бандитизм, розбій і грабіж.

Як ми зараз бачимо, частина тих, хто покривав ці злочини з боку влади, залишилися в країні, вони принишкли і до пори зачаїлися. За рік після Майдану у владні кабінети прийшли нові люди, вони ж і вибудували нові злочинні схеми, продовживши в країні процеси перерозподілу власності, і підлаштувавши для цього відповідні «реформаторські» механізми. По-перше, в реєстраційній сфері, по-друге, в судовій і правоохоронній системах. Наприклад, два роки тому в Україні було начебто «осучаснено» реєстраційні процеси – реєстри переведено в електронну форму, відмінено обов’язковість печаток і таке інше. В тому числі, впроваджено можливість проведення реєстраційних дій щодо правочинів чи корпоративних прав не за місцем знаходженням нерухомості і реєстрації підприємства, а в будь-якій точці України. Подібна лібералізація замість того, щоб спростити механізм підтвердження прав і правочинів, навпаки розв’язала руки злочинцям, яким тепер значно простіше підтасувати будь-який документ для незаконного заволодіння чужим майном».

А власник хто?

Як пояснила заступник Міністра юстиції України Олена Сукманова, два роки тому контроль над державними реєстраторами було передано від Мін’юсту до місцевих органів влади. Через що міністерство втратило прямий контроль за діями працівників держреєстрації.

«Комісія з питань державної реєстрації була створена зокрема і  для того, аби Мін’юст і надалі зміг контролювати роботу десяти тисяч держреєстраторів. На практиці комісії з держреєстрації вдається лише відслідковувати найпоширеніші помилки в роботі реєстраторів. Вони, наприклад,  не перевіряють дані, на основі яких має відбуватись реєстраційна дія. Або ж не роблять запитів про попередні права реєстрації земельних договорів. Або ж взагалі проводять перереєстрацію майна за неіснуючими рішеннями судів», - пояснила заступник міністра. Зараз, за її словами, реєстр майнових прав заповнюється вручну на основі паперових витягів, які легко підробити. Між земельним та майновим реєстрами нема автоматичного обміну даними. Доволі часто реєстратори не можуть отримати доступ до земельного кадастру і в такий спосіб перевірити достовірність поданих документів. Чим власне і користаються злочинці.

«На жаль, в цій ситуації ми маємо лише погіршення в питаннях забезпечення права приватної власності в Україні. Ми ж прекрасно розуміємо, що без чиновників міністерства юстиції (як відповідальних за забезпечення правовідносин), міністерства внутрішніх справ (відповідальних за охорону правопорядку), генпрокуратури (як наглядового органу), представників місцевої влади та судів, ніяке рейдерство у таких масштабах і в таких цинічних формах не можливе. От оці «спайки», якщо дати їм розростися, рано чи пізно доведеться розривати», - зазначає Аркадій Корнацький.

Сила є – ума також треба

До речі, про силу. Той факт, що до бандитських розбірок залучаються також ті, хто пройшов війну на Сході країни – теж величезний привід для роздумів. Сплеск насилля зі зброєю в тилу – це супутня ознака будь-якої війни. Але тут і питання до тих, хто має контролювати розповсюдження зброї, і питання до сфери соціальної реабілітації, оскільки переніс активності учасників АТО на «мирні» сфери супроводжується цілком зрозумілими особистими проблемами і глибокими соціальними чинниками. В будь-якому випадку СБУ та правоохоронні органи мають дати відповідь по кожному випадку бандитизму, де так чи інакше фігурують люди у військовій формі. А суди – дати належну оцінку їх діям. Ну, а від законодавців, само собою чекають виправлення усіх тих «ляпів», що привели до активізації рейдерства.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>