10 серпня: народний календар і астровісник

1532
Ukrinform
Сьогодні Прохора-Пармена; йдемо до ковалів за щастям. 

Наступного дня після Пантелеймона святкували Смоленської ікони Божої Матері, яке так само було пов’язане з убезпеченням від пожеж. З цього приводу казали: «Палій пале, а Смоленська смаже». Тому, боячись, щоб не погоріли скирти, українські селяни намагалися не працювати, особливо перевозити чи скиртувати збіжжя. Біля кіп та стіжків клали шкаралупи від свячених крашанок, та запалювали перед святими іконами страсну свічку, освячену в церкві на Чистий четвер й молилися. Біля порога клали кочергу, «щоб грім не влучив у хату». Якщо ж блискавка влучала чи то в оселю, чи то в збіжжя, то гасити вогнище годилося кисломолочними продуктами. Коли ж блискавка влучала в полі в когось із селян (траплялося й таке), то покалічену грозовим розрядом людину закопували у вологу землю й тримали доти, допоки «сировиця не витягне з тіла блискавки». Нерідко так тримали кілька діб, аж поки людина не подавала ознак життя. Це був досить поширений спосіб «зцілення від громовиць».

А ще цей день, який називали в народі Прохора-Пармена (на честь апостолів від 70-ти Прохора, Никанора, Тимона і Пармена) був таким собі неофіційним святом ковалів, а коваль у кожному селі був особливою людиною... Інколи їх наділяли і чаклунськими рисами. «Чуєш?», - питали старші люди малечу. «Ні, не чую, а що?», – наївно кліпаючи оченятами й мотаючи голівкою, відказувала та. Тоді старші відповідали усміхаючись: «А ти дослухайся, й почуєш, як ковалі щастя кують…»

З іменинами вітайте Прохора, Павла, Василя, Миколу, Анастасію, Олену.

Сьогодні 18-ий місячний день. Для занять важливими справами і ухвалення серйозних доленосних рішень час не надто сприятливий. Існує ймовірність потрапити під чужий вплив, дивне бажання начебто проти власної волі наслідувати когось… Можливі непередбачувані втрати, виникнення перешкод і проблем «нізвідки». Ділові партнери не розумітимуть вас, а ви, відповідно, їх. Будь-де, подібно стрілки компаса, дотримуйтесь справедливості. Цього дня добре знаходитись у дорозі – матимете нагоду обдумати заплановане і надихнутися пейзажами. З попутниками будьте ввічливими, обмежтеся парою необтяжливих фраз, але не більше того: для сповідей існують батюшки і психоаналітики.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1891: +9,2; а найтеплішим у 1992 –  34,7.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-