25 червня. Пам’ятні дати

25 червня. Пам’ятні дати

Укрінформ
В останню неділю червня в Україні відзначається День молоді та День молодіжних і дитячих громадських організацій

В Україні молоддю вважаються особи віком  від 15 до 34 років. На сьогодні таких осіб у нашій країні приблизно 12 млн 700 тисяч. Останнім часом загальна чисельність населення України зменшується, так само скорочується і кількість молоді. Приміром, за період з 2000 року по 2014 рік чисельність молоді скоротилась на 1,5 млн осіб. Молодь в Україні «старіє» – більш численними є вікові групи 30-34-річних і 25-29-річних, народжених ще до зниження демографічних показників, аніж наймолодших представників молодіжного контингенту – їх майже на мільйон менше. Частка молодих городян становить 70 %, у сільській місцевості вона близька до 27 %. У абсолютному вимірі найбільше скорочення молодіжного контингенту в Україні протягом останніх 14 років відбулось у східних промислових регіонах нашої країни – Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях. У Києві навпаки, молоді побільшало. Найбільш привабливими щодо життєвих перспектив і можливостей трудової реалізації для молоді є Київ, а також Харківська і Одеська області. «Наймолодшим» є населення у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій областях. Прикметно, що українська молодь раніше і частіше реєструє шлюб, аніж її ровесники в більшості країн Європи, але останнім часом спостерігається тенденція до більш пізніх шлюбів. У пріоритеті цінностей української молоді перше місце попри всі соціальні й економічні зміни займає сім’я та сімейні цінності (99,4 %). За даними Інституту стратегічних досліджень, у молодіжному середовищі спостерігається ефективна та цілеспрямована громадська самоорганізація у неформальних об’єднаннях та рухах. Найяскравішим підтвердженням цієї тенденції стали протестні акції наприкінці 2013 – початку 2014 року. Саме молодь та студентство були однією із найактивніших і послідовних рушійних сил Революції гідності. Завдяки їх безкомпромісній боротьбі вдалося відстояти незворотність демократичних перетворень в Україні та її євроінтеграційний вибір.

Сьогодні у мусульман світу розпочинається Ураза-байрам – Свято розговіння, яке знаменує закінчення священного місяця Рамадан. Ураза-байрам – одне з двох головних свят ісламського календаря і ним завершується 30-денний піст. Слово «рамадан» означає «горіти», тобто в цьому місяці за дотримання посту «згоряють» усі гріхи, зачиняються двері пекла (Джаханнам) і відчиняються двері раю (Джаннат). Традиція святкування дня розговіння бере початок ще з часів пророка Мухаммеда, з 624 року. Напередодні і в день свята збирається обов’язкова милостиня (закят аль-фітр). Зібрані кошти йдуть на користь громади (малозабезпеченим, подорожнім та ін.). У день свята мусульмани здійснюють святкову ритуальну молитву (ід-намаз), надягають найкращий одяг, готують традиційні страви, а після святкової молитви накривають святкові столи, запрошують в гості сусідів, родичів і друзів, ходять у гості з подарунками, радіють і веселяться. У цей час прийнято також роздавати пожертвування бідним, дарувати подарунки і просити один в одного пробачення. В Україні на сьогодні мешкає майже мільйон мусульман, тож вітаємо їх зі святом!

Ювілеї дня:

165 років від дня народження Антоніо Гауді (1852-1926), видатного іспанського (каталонського) архітектора. Все життя жив і працював у Барселоні, тому сьогодні ім’я Гауді стійко асоціюється з цим містом, так само, як і однойменний футбольний клуб. Гауді є автором найзнаменитішого іспанського довгобуду – собору «Саграда Фамілія» (храм Святого Сімейства) – нині одного з найвідвідуваніших визначних місць Барселони. 7 листопада 2010 року собор був освячений папою Бенедиктом ХVІ, але храм продовжують будувати (через наплив туристів з усього світу роботи гальмуються). Завершити грандіозну споруду планують до 2026 року – майже через 150 років після початку будівництва. За своє життя Гауді встиг збудувати 17 будівель, 7 із яких входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В школі архітектури про нього казали: «Це або божевільний, або геній». Як виявилося з часом – беззаперечно геній. Серед фанатичних шанувальників творчості геніального каталонця був і Сальвадор Далі. Гауді загинув випадково: йшов на будівельний майданчик і потрапив під трамвай. Неохайно одягненого старого без документів і з порожнім гаманцем довго не хотіли відвозити до лікарні. Попри те, що Гауді будував запаморочливо красиві будівлі – він був відлюдником і аскетом. Коли не було грошей на будівництво його дітища, храму Святого Сімейства, він ішов на вулиці Барселони і просив милостиню. Нині каталонці його обожнюють.

110 років від дня народження Арсенія Олександровича Тарковського (1907-1989), російського поета, перекладача, батька кінорежисера Андрія Тарковського. Народився в Єлисаветграді Херсонської губернії (нині Кропивницький). Його батько – Олександр Карлович, був вихованцем Івана Карповича Тобілевича (Карпенко-Карого), одного з корифеїв українського національного театру, чоловіка сестри Надії Карлівни. Дитинство і юність Арсенія Тарковського минули в Україні (багато мандрував, голодував, перепробував чимало різних професій). З 1923 року – в Москві. Учасник Другої світової війни. «У детей должно быть золотое детство. У меня оно было… Меня очень любили. Мне на день рождения пекли воздушный пирог. Вы, наверное, даже не знаете, что это такое?.. И прятали его в чулан. А я туда однажды пробрался и стал отщипывать корочку по кусочкам. Вошел папа, взял меня на руки и стал приговаривать: «Это у нас не Арсюша, это зайчик маленький…» Я очень любил отца. И брата Валю», - згадував поет. Арсеній Тарковський часто писав про своє дитинство, особливо, коли ставало геть зле, коли немилосердно давило життя, тоді він наче пірнав у глибокі теплі води далекого минулого.

Роковини смерті:

195 років з дня смерті Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776–1822), видатного німецького письменника-романтика, музичного критика, диригента, композитора, художнього декоратора і юриста. Автор збірок новел і повістей «Фантазії в манері Калло», «Нічні оповідання», «Серапіонові брати», повістей-казок «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер», «Володар бліх» та ін., романів «Еліксир диявола», «Життєва філософія кота Мура…», а також однієї з перших романтичних опер «Ундіна». За життя Гофман мав досить дивну славу: його називали «спіритом», «візіонером», «екстатиком», а іноді й просто «божевільним» (майже так само як і Паґаніні). Досить принизливі оцінки його творам давали Ґете і Геґель, Людвіґ Берне і Вальтер Скотт (хоча серед шанувальників були Гейне і Бальзак). Утім, з часом стало зрозуміло, що Гофман – блискучий і поза будь-яким сумнівом оригінальний письменник. У німецькому романтизмі не було художника більш складного і суперечливого і разом з тим більш своєрідного, аніж Гофман (хіба що Клейст). Гейне казав про Гофмана, що «…то був чарівник, котрий перетворював людей у диких звірів, а останніх – навіть у радників прусського королівського двору». До того ж, він був не лише всебічно обдарованим художником, але й відмінним юристом (про що викарбувано на його могильному камені) – хоча роботу свою Гофман ненавидів, порівнюючи її зі скелею Прометея і в’язницею. Творчість Гофмана надихнула на дивовижні твори таких композиторів як Ваґнер, Чайковський, Оффенбах, Шуман. До постаті німецького митця звертався й наш Микола Бажан у поемі «Гофманова ніч» (1929).

20 років з дня смерті Жака Іва Кусто (1910-1997), французького океанографа, винахідника, зачинателя підводних досліджень і кінозйомок, фотографа, режисера. Спільно з Емілем Ганьяном у 1943 році розробив і випробував акваланг. Автор багатьох книжок і документальних фільмів. Найвідомішою книжкою Кусто є «У світі безмовності» (1953), за якою у 1956 році самим Кусто та Луї Малем було знято однойменний фільм, який здобув не лише «Оскара», але й «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю, ставши таким чином єдиним (до 2004 року) документальним фільмом-призером серед художніх фільмів. Стрічка, знята півстоліття тому, не втратила своєї чарівності й понині. Прикметно, що в юності Кусто мріяв про небо, хотів стати льотчиком. Але травма, яку він отримав під час автомобільної аварії, одразу ж усе перекреслила. Тоді він обрав море. Або навпаки. «Чому я люблю море? Це фізичне. Коли я занурююсь, то відчуваю себе ангелом. Я невагомий». Завдяки Кусто людство впритул наблизилось до «блакитного континенту», дізнавшись багато чого нового й цікавого про таємниці Світового океану.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-