Дешеві ліки – погані ліки? Головний терапевт МОЗ так не вважає

Минулого тижня Міністерство охорони здоров’я опублікувало реєстр лікарських засобів, вартість яких частково або повністю підлягає відшкодуванню. У списку – аж 157 торгових назв препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Проглянувши список ліків по реімбурсації, ми не знайшли там популярних препаратів від виробників №1. Так уже склалося, що українці більше довіряють препаратам від відомих іноземних виробників, вважаючи ліки власного виробництва менш ефективними. Відтак Укрінформ звернувся до головного терапевта МОЗ України Василя Нетяженка, аби з’ясувати – наскільки ліки, які потрапили у список по реімбурсації, є ефективними порівняно з оригінальними та розкрученими зарубіжними препаратами і чи не слід побоюватися побічних ефектів від їхнього застосування, які нібито у тих же дорогих препаратах менше виражені?  

1. Препарати, що містяться у списку – генерики. Наскільки вони ефективні, порівняно з оригіналом?

Нетяженко: Приміром, у США використовують до 50-60% генериків. Тобто якщо якась компанія розробила певну формулу, то коли пройде 10 років після його створення – будь-яка інша компанія може випускати аналогічний препарат. Ось такі аналогічні препарати у США дуже часто випускаються, а також   використовуються ліки словенські, індійські тощо.

Як спеціаліст у цій галузі стовідсотково скажу – всі представлені генерики є високоефективними та активними. Порівняльну характеристику генеричного препарату з іншими проводять в так званих маркетенгових дослідженнях при реєстрації препарату, а далі, як правило, використовується досвід лікування згідно сучасних затверджених протоколів надання медичної допомоги. Звичайно, ціна на генеричні препарати є нижчою в 4 – 6 разів ніж оригінальні брендові препарати, а їхня порівняльна ефективність абсолютно однакова.   

2. Чому в реєстр, ніби з принципу, не включені дорогі препарати?

Нетяженко: Це дуже логічна програма, бо з включенням дорожчого препарату нівелюється її ефект. Наприклад, якщо був би включений в цю програму закордонний препарат вартістю 250 гривень, а держава змогла б відшкодовувати 25 гривень, то для пацієнта, який хоче та наполягає використовувати тільки такий препарат, немає принципової різниці, чи він коштує 225, чи на 25 гривень дорожче. В зв’язку з цим такі дороговартісні препарати і не можуть бути включені в програму відшкодування.  Всі закордонні фармакологічні компанії мають свої маркетенгові ходи та за звичай перебільшують ефективність своїх препаратів. Чого далеко ходити – по телебаченню весь час рекламують якісь харчові добавки або ліки від болю в колінах, не підтверджені методи лікування серцево-судинних захворювань.

У мене багато пацієнтів, які були дуже задоволені, коли у 2012 – 2014 рр. вони отримували безкоштовно антигіпертензивні препарати, вартість яких на місячний курс лікування складала до 100 гривень. Для цих пацієнтів це важливий факт і ми повинні орієнтуватися на цю категорію хворих, які будуть з задоволенням лікуватися не одним, а декількома препаратами безкоштовно, за рахунок чого значно зменшиться кількість інфарктів та інсультів. Тобто ми повинні орієнтуватися на пацієнтів, які не мають можливості, але хочуть лікуватися. А якщо хворий отримає цей препарат ще й безкоштовно – то він точно буде лікуватися. 

3. Звичка вважати популярний зарубіжний препарат кращим – необґрунтована?

Нетяженко: Існує медичний термін – комплаєнс, тобто прихильність хворого до лікування. Хворі зазвичай обирають розкручені препарати, які вже спробували раніше. Але ж існують точно такі ж препарати, на яких просто немає «лейбла».

Сировина всіх препаратів, які тут використовується, обов’язково перевіряється. До речі, в Україні дуже добре поставлене питання перевірки тих чи тих фармацевтичних компаній. Хіба що може трапитися, що фармацевт у аптеці радитиме не брати безкоштовний препарат, а доплатити  гроші.

Найголовніше, що пацієнт прийде до лікаря, а не просто в аптеку за препаратом. Тобто пацієнт не займатиметься самолікуванням. Через місяць, коли пацієнт знову прийде за рецептом, йому поміряють тиск, і можливо потрібно буде збільшити дозу чи шукати інші варіанти лікування.

Буває, що до мене приходить пацієнт і говорить, що коли приймав певний препарат, то дуже добре почувався. Але я знаю, що такий ефект не стільки через препарат, скільки тому, що у цей же час пацієнт перестав їсти жирне і шкідливе, почав займатися фізкультурою тощо. А людина думає, що це лише від таблеток... У нас близько 9-ти мільйонів пацієнтів-гіпертоніків, але третина з них не потребують медикаментозного лікування, адже часто тиск підвищується через надмірну вагу.

4. Кажуть, що різні препарати з однаковою діючою речовиною дають різної інтенсивності побічні? Наприклад, від того ж амлодипіну українського чи чеського виробництва ноги опухають більше, ніж від німецького або угорського…

Нетяженко: У інструкції будь-якого препарату вказано дуже багато побічних ефектів чи протипоказань. Проводиться дослідження на 10 тисячах хворих, деколи на 25-30 тисячах. Коли знаходять те чи те ускладнення навіть у одного пацієнта, його записують, щоб знати, що таке може статися, але з дуже малою долею імовірності.

Наприклад, часто на кардіологічних препаратах імпотенція зазначається як побічний ефект. Але ми точно знаємо - цей побічний ефект перебільшений.  Контроль за такою функцією надзвичайно складний, і мають місце багато інших чинників. Мені зустрічалися пацієнти, як довели себе до інсульту, тому що не лікували гіпертонію через побоювання імпотенції.

А ще у мене був пацієнт із Америки, який розповів, що він просто отримує в окремих  контейнерах таблетки на ранок, обід і вечір.  Я запитав, хіба він  не знає, що приймає? Він відповів, що робить все так, як прописав лікар. Це і є довіра пацієнта до лікаря.

У нас довіра до лікаря буде тоді, коли пацієнт опиниться під його наглядом. Лікар же має бачити у пацієнтові свого партнера по досягнення кінцевої мети. Тобто лікар повинен думати не про те, щоб виписати найдорожчий препарат, а щоб допомогти. Можливо, хворому потрібний не амполіпін, а сечогінний препарат або ж препарат, який зменшує частоту серцевих скорочень – у цьому і полягає мистецтво лікаря.

У 2012-14 роках був схожий пілотний проект по гіпертонічній хворобі. Тоді до лікування долучилися близько 40% пацієнтів, які мають підвищений артеріальний тиск. Раніше ж цей показник складав близько 15%. У результаті в 2014 році кількість інсультів серед пацієнтів з цієї програми знизилася на 17,7%, у порівнянні з 2013-м роком.

Юлія Горбань, Київ.