У Європі хвилиною мовчання вшанували пам'ять жінок, яких убили комуністи

Сьогодні, 8 березня, о 12.00 СЕТ (Central Europe Time, в Україні - о 13.00) за ініціативи Платформи європейської пам'яті та сумління відбулася хвилина мовчання в пам'ять про мільйони жінок, які стали жертвами комуністичної диктатури, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

"Платформа прагне привернути увагу до того, що комуністичний режим ставився до жінок неймовірно брутально. Через політичні причини жінок страчували після показових процесів або без суду, вбивали під час спроб втекти за "залізну завісу", ув’язнювали в тюрмах, концентраційних і трудових таборах, де незліченна їх кількість загинула. Такою була "рівність" чоловіків і жінок в СРСР та країнах комуністичного блоку – рівність в експлуатації", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що в Україні ініціативу підтримали Український інститут національної пам’яті, Меджліс кримськотатарського народу, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей “Меморіал жертв Голодомору”, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».  

Інформацію про українок-героїнь проекту надали українські учасники Платформи — Інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху та Національний меморіал Голодомору.

«Міжнародний жіночий день має коріння в жіночому робітничому русі в США на початку ХХ ст. Привласнивши його собі як ідеологічне свято, комуністичні диктаторські режими відзначали цей день з великим розмахом. 8 березня жінкам дарували червоні квіти й розпивали алкоголь», — йдеться в офіційному релізі Платформи.

Ініціатори акції наголошують, що жінок катували, принижували їхню гідність та переслідували багатьма іншими способами. Жінкам, що пережили комуністичне переслідування, було значно важче говорити про травми, яких вони зазнали, ніж чоловікам.

Тому Європейська платформа пам’яті й сумління закликала міжнародну спільноту провести хвилину мовчання 8 березня 2017 р. на пошану незліченних мільйонів жінок, чиї фундаментальні права людини були порушені комуністами.

Зокрема, це були учасниці українського визвольного руху ХХ століття. Серед них - Леся Паєвська (17.1.1908 – 8.4.1953) – громадська діячка, вчителька.  Заарештована у червні 1952 р. Під час слідства відмовлялася відповідати російською. Розстріляна за звинуваченням у «терористичній діяльності».

Катерина Грушевська (21.06.1900 – 30.03.1943) історик, соціолог, фольклорист, антрополог. Дочка Михайла Грушевського. Заарештована 10 липня 1938 р., засуджена до 8 років ув'язнення. Після перегляду справи вирок зменшено. Померла 1943 р. у засланні.

Людмила Старицька-Черняхівська (7.8.1868 – 1941) письменниця, громадська діячка, науковець. Дочка Михайла Старицького. Заарештована 1930 року, засуджена у процесі «Спілки Визволення України» до 5 років ув'язнення. У 1941 заарештована повторно, вивезена в Казахстан, померла по дорозі.

Олександра Соколовська (14.12.1894 – 6.11.1919) Відома під іменем отаманші Марусі. Очолила повстання проти більшовиків на Житомирщині. Полонена більшовиками, закатована 6 листопада 1919 р.

Людмила Фоя (3.9.1921 – 19.07.1950) член ОУН, учасниця визвольного руху. У 1942 році приєдналася до антинацистського руху спротиву. Після здобуття Червоною армією Києва у січні 1944 року заарештована НКВД. Загинула під час сутички 19 липня 1950.

Алла Горська (18.9.1929 – 28.11.1970) художниця, учасниця руху «шестидесятників». Була вбита за нез'ясованих обставин, найімовірніше, за наказом КДБ.

Володимира Крушельницька (1903 – 25.11.1937) лікарка-дерматолог. У 1924 році закінчила Віденський університет. У 1932 році виїхала у Радянський Союз, де працювала за фахом у Харкові. 1934 заарештована, засуджена до ув'язнення у Соловецьких таборах. 25 листопада 1937 року була розстріляна, хоча формальний наказ про розстріл було підписано лише 7 грудня того ж року.

Раніше Український інститут національної пам’яті в рамках пропозиції реформи календаря державних свят запропонував залишити 8 березня - Міжнародний день боротьби за права жінок - робочим днем. Пропозиція спрямована на повернення цьому святу первісного - правозахисного - значення, а не радянського свята «весни і краси». Сьогодні Голова Інстиутт національної пам’яті Володимир В’ятрович написав у Facebook: «Не день коли "він дарує", а день, коли "вона здобуває". 8 березня - День боротьби за права жінок», розмістивши фото однієї з керівниць визвольного руху.  

Платформа європейської пам’яті та сумління об’єднала 55 урядових, академічних та музейних установ із 19 країн Європейського Союзу (Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія), України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади і США. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.