«Руский мір» на екранах України: жив, живе… Та буде жити?

«Руский мір» на екранах України: жив, живе… Та буде жити?

Укрінформ
Скандал з СТБ це лише наслідок, а причина в тому, що український ефір забитий вщерть російським контентом і терміново потребує деокупації

Українські телеканали продовжують дурити суспільство, подаючи російський продукт як український, вносячи в нього дріб’язкові зміни на рівні фінальних титрів, або й не змінюючи взагалі. На жаль, увагу владних органів привертають лише ті порушення, довкола яких виникають гучні скандали, як ото з трансляцією в ефірі телеканалу СТБ передачі «Битва екстрасенсів», в якій спокійнісінько брали участь російські окупанти.

У Нацраді з питань телебачення і радіомовлення вже сказали, що думають з цього приводу і мають намір сьогодні, 19 січня, розглянути це питання. «Щодо факту трансляції зазначеної передачі відповідним підрозділам регуляторного органу було дано доручення провести моніторинг та запис програми, щоби ці матеріали розглянути на засіданні», - повідомляється на сайті відомства.

Але ж, розбираючись з «екстрасенсами СТБ», треба не забути, що проблема набагато серйозніша. СТБ – це усього лише крупинка в українському телепросторі, який функціонує в режимі справжньої окупації.

Задля підтвердження цього, як на нас, очевидного факту, публікуємо нещодавній моніторинг новорічного телеетеру, проведений членом Громадянського руху «Відсіч» Сергієм Осначем. На своїй сторінці у Фейсбук він написав, що до опівночі 31 грудня з 14 телеканалів українською, вдумайтеся, мовили 2,5 канали, а після – аж цілих 3.

Коли жлобство медіамагнатів бере верх над патріотизмом

Російська продукція фактично не дає розвиватися українському ринку телеконтенту. Адже простіше і дешевше купити чуже, аніж робити своє. Таким принципом керується майже весь український медіаменеджмент. Приміром, цифровий супутниковий провайдер «Viasat» пропонує користувачам чимало телевізійних каналів з якісним пізнавальним контентом про науково-технічні відкриття, подорожі, життя тварин тощо. А саме: Viasat History, Viasat Nature, Viasat Explore, Discovery, Natural Geographic, Science та ін. Однак, «мовлять» вони аж ніяк не українською. Наприклад, голосом телеканалу Discovery є російський актор театру, кіно і дубляжу Микита Прозоровський.

І тут напрошується питання: невже так важко продублювати ці ж програми на нашу солов’їну? Ні, не важко. І студії дубляжу у нас є, як ото Омікрон, UATeam, Гуртом та інші. Бери і роби. Але ні… Проблема в тому, що жлобство наших медіамагнатів бере верх над патріотизмом. Саме тому інформаційний і культурний простір нашої країни досі забитий вщерть російський контентом.

Політика, яку диктує топ-менеджмент телеканалу дозволяє розміщувати в ефірі подібний продукт

Укрінформ поставив першому заступнику голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ользі Герасим’юк лише два питання: Чому українські телеканали досі купують і транслюють російський контент? Та, що буде з телеканалом «СТБ»?

Герасим’юк: «Почну з «СТБ». На засіданні Нацради буде переглянуто цей запис, будуть долучені матеріали нашого моніторингового центру та інші документи. Це така загальна процедура. А вже потім за результатами цієї перевірки відбудеться ще одне засідання, де буде вирішено, яку саме санкцію отримає телеканал: штраф, попередження або позбавлення ліцензії. Більше у нас немає нічого.

Особисто я вважаю, що поява подібних скандальних програм в українському телеефірі - неприпустимо. До мене часто надходять звернення щодо «СТБ»: люди скаржаться на шкідливий контент каналу. Тобто, схожих випадків було чимало і ми намагаємося на них реагувати у той спосіб, який нам дозволяє чинне законодавство. Але, не дивлячись на те, що керівництво телеканалу вибачилося, ця ситуація оголила ще декілька проблем.

По-перше, проблема полягає в тому, що політика, яку диктує топ-менеджмент телеканалу дозволяє купувати і розміщувати в ефірі подібний продукт. Тобто, на каналі запроваджено певні правила, які дозволяють діяти в такий спосіб. А, по-друге, всі наші телеканали, не лише «СТБ», продовжують співпрацю з Росією через так званий «Co Production» (кооперація у виготовленні контенту). А саме: вони закуповують у росіян медіаконтент, вписують туди свого режисера або оператора і оформлюють національним продуктом, обходячи таким чином українське законодавство.

Тобто, замість того, аби вкладати гроші у виготовлення вітчизняного телепродукту,  наші медіамагнати вирішили піти простішим шляхом. Відтак, на мій погляд, прийшов час і про це говорити. Звичайно, у нас є проблеми з якістю продукту, нам бракує висококласних сценаристів, режисерів тощо, але складний період  становлення можна пережити. Адже, коли на Сході триває війна і весь світ згуртувався задля боротьби з російською пропагандою, чомусь для нашого медіаринку ворожий продукт вважається нормальним.

Тепер про те, чи зможемо ми після скандалу з «СТБ» відмовитися врешті-решт від російського продукту? Я думаю, що наш парламент повинен якось вирішити це питання. У Комітеті ВР з питань свободи слова та інформаційної політики нещодавно заявили, що Закон України "Про кінематографію" формулює лише заборону на російську пропаганду в кіно, а щодо телепередач, на кшталт, «Битва екстрасенсів», таких заходів не передбачено. Відтак очільник цього Комітету обіцяє внести поправку до закону. Таке рішення я абсолютно підтримую. Навіть більше. На мою думку, через постійну загрозу з боку сусідньої держави уся українська медіаспільнота, експерти, політики, громадськість повинні об’єднатися, щоб не просто епізодично реагувати на подібні речі, а дуже серйозно поставитися до потужної загрози, яка сама по собі з екранів не піде».

Втім, яке б рішення стосовно "СТБ" не прийняли у Нацраді, українське суспільство, схоже, вже сказало своє слово. А саме: телеканалам, які займаються розповсюдженням агресорської продукції і популяризацією «руского міра» потрібно або піти геть, або нарешті почати виробництво власного контенту українською мовою. Якщо ні перший, ні другий варіант їх не влаштовує, тоді - бойкот. Поза тим, наші парламентарі повинні терміново внести правки до Закону «Про кінематографію» або ж розробити новий, приміром, про квоти на телебаченні, як це було зроблено на радіо.

Мирослав Ліскович, Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-