Куріння в Україні має соціально-психологічну природу - експерт
Про це на круглому столі, що відбувся 22 вересня в Укрінформі, сказав завідувач кафедри внутрішніх хвороб Київського медичного університету УАНМ Тарас Чабан.
"Куріння в Україні має великий соціально-психологічний момент: коли людина раптово помирає через інсульт, інфаркт, часто ставлять запитання до лікарів: чому не врятували? ...Але ніхто не згадує, що ці люди дуже часто йшли до цієї серцево-судинної катастрофи свідомо, чи не зовсім усвідомлено, не вірячи в те, що це може статися. Багато років затягуючись цигаркою, не думаючи про те, що може через це статися", - сказав Чабан.
Він зазначив, що на лікування інфарктів, інсультів витрачаються дуже великі кошти, але навіть за наявності і доступності всіх необхідних медикаментів та засобів лікарі не можуть стовідсотково прогнозувати успішність такого лікування.
"Важливо, щоб представники таких професій, як лікарі, а також самі чиновники, показували приклад здорового способу життя. Але, на жаль, ми навіть на території лікарень можемо бачити лікарів, які курять", - зазначив завідувач кафедри.
Втім, діюче законодавство щодо заборони куріння в громадських місцях дає надію на те, що поступово українці усвідомлять ті загрози, що несе тютюнопаління.
Як зазначила співробітник Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска Олена Кваша, заходи, які здійснює Україна після ратифікації у 2006 році рамкової конвенції по боротьбі ВОЗ по боротьбі з тютюнопалінням, все ж таки дають позитивні результати.
"За останні 35 років було проведено 5 досліджень щодо розповсюдженості куріння серед населення певного віку. За останні 5 років розповсюдженість куріння знизилася з 44% до 35% серед чоловіків від 18 до 64 років. Ці зміни торкнулися всіх вікових груп, але найсильніші ці зміни у віковій групі до 35 років", - сказала Кваша.
Вона зауважила, що ці зміни сталися, зокрема, і через зусилля держави, які були направлені на законодавче обмеження куріння, певну цінову політику тощо. Так, за результатами досліджень, фахівці фіксують як меншу інтенсивність куріння, так і меншу залежність цієї вікової групи від цигарок.
Проте, як зазначив на круглому столі завкафедрою спортивної медицини Національного університету фізичного виховання та спорту Сергій Футорний, незважаючи на сучасні тренди здорового способу життя багато молодих людей не зовсім розуміють, про що саме йде мова.
"Студентство являє собою категорію населення з підвищеними факторами ризику. У їх способі життя відсутня турбота про власне здоров'я. Така ситуація склалася через низький рівень теоретичних знань та практичних навичок студентів вести здоровий спосіб життя", - сказав Футорний.
Так, згідно з дослідженням, дані якого оприлюднив Футорний, серед 800 студентів київських вишів курить 61% студенток та 49% студентів. 50% з них відповіли, що прихильно ставляться до епізодичного вживання спиртних напоїв. 4% визнали, що вживали наркотики. Загалом, за словами Футорного, студенти більшу частину вільного часу приділяють пасивному відпочинку і фактично не виявляють цікавості до фізичної активності. Крім того, в багатьох із них є хронічні захворювання, переважно захворювання дихальної системи, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи.
Втім, як зауважив Футорний, після проведення певної інформаційної кампанії, що включала не тільки теоретичну частину, а й практичні рекомендації щодо здорового способу життя та фізичної активності, 75% студенток та 80% студентів заявили про те, що вони стали більш обізнаними у цій сфері. Також, за його словами, оцінили рівень свого фізичного здоров'я як високий та вище середнього 55% студенток та 35% студентів.
На сьогодні, за словами фахівця, постала нагальна потреба щодо перебудови фізичного виховання студентів, планування та проведення профілактичних програм з урахуванням особистісних аспектів молодих людей та використанням новітніх технологій.
