21 березня. Пам’ятні дати

Міжнародний день лісів має на меті донести до кожного інформацію про те, яким чином ліси і дерева захищають нас і що вони власне нам дають. 31 відсоток поверхні Землі вкрито лісами. Ліси – це не тільки краса і велич, найбільш біологічно розмаїта екосистема суші. Їхніми найважливішими функціями в біосфері є зв’язування вуглекислого газу, утворення біотопів, придатних для життя багатьох видів тварин, рослин та грибів, регулювання гідрологічного режиму, розвиток та підтримка ґрунтів. Вони є джерелом доходів для 1,6 млрд. мешканців планети, включно з понад 2 тисячами корінних етносів і народностей. Ліси – це також житло, робота і безпека для населення, чия доля, так чи інакше, з ними пов’язана. Але, попри це, глобальна вирубка лісів продовжує набирати обертів і прогресує катастрофічними темпами. Щороку на нашій планеті вирубується по 13 мільйонів гектарів лісу. На долю знеліснення припадає 12-20 відсотків від світового об’єму викидів парникових газів, що сприяє глобальному потеплінню. Тема цьогорічного Дня лісів – «Ліси і вода». Адже 75 відсотків прісної води, яку людина використовує в побуті, сільському господарстві та промисловості, забезпечують водозбірні басейни лісів, лісові водойми і болота; приблизно третина найбільших мегаполісів планети отримує значну частку питної води безпосередньо з територій де ростуть ліси. В Україні ліси впродовж останніх десятиліть знищуються «ударними» темпами. Це видно і неозброєним оком з землі, видно і з космосу. Тут можна згадати і масові вирубки старих, зрілих лісів у Карпатах, на Чернігівщині, Харківщині, і знищення сотень гектарів лісу на Волині під час незаконного видобутку бурштину, і тотальне вирубування залишків лісових насаджень на півдні країни. На жаль, ліси в Україні – виключно джерело збагачення. Наша країна є одним із найбільших експортерів лісу в Європі. Щороку вивозиться лісу приблизно на 300 мільйонів доларів. При цьому ніхто достеменно не знає, яка частина цього обсягу експортується незаконно. На сьогодні в Україні немає стандартів для лісового господарства, не запроваджена європейська система обліку деревини, яка передбачає контроль від моменту висадки лісу, до його переробки у меблі чи паркет. Натомість запроваджуються міжнародні стандарти якості деревини, що дозволяє вивозити за кордон мільйони кубів лісу. Штрафи для порушників мізерні, серйозне покарання відсутнє. Тобто, створені райські умови для збагачення метких ділків. Можливо, Україні варто брати приклад з сусідньої Румунії, де незаконна вирубка лісу віднедавна прирівняна до дій, які несуть пряму загрозу національній безпеці країни й караються відповідним чином?

21 березня відзначається Всесвітній день людей з синдромом Дауна. Вперше цей день був проведений у 2006 році, його ініціаторами стали Європейська асоціація Даун-синдром (EDSA) та Всесвітня асоціація Даун-синдром (ІDSA). У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей з синдромом Дауна. Чому саме 21 березня? Тому що день і місяць символічно відображають природу виникнення патології. Березень обраний тому, що синдром Дауна являє собою трисомію (березень – третій місяць року) за 21 хромосомою (тому і 21 березня). Синдром Дауна – це генетична аномалія, якій притаманна додаткова хромосома 21. Люди з синдромом Дауна мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. Синдром відомий ще з 1866 року й названий за ім’ям англійського лікаря, який його відкрив і описав, але причини виникнення патології були відкриті вченими-генетиками лише у ХХ столітті. Синдром Дауна розповсюджений в усіх регіонах світу і часто призводить до змін моторики, фізичних характеристик і здоров’я людини. Життєво важливе значення для розвитку таких хворих має адекватний доступ до медичного обслуговування, програмам раннього втручання та інклюзивної освіти, а також проведення відповідних досліджень. Попри те, що діти з синдромом Дауна розвиваються дещо повільніше, ніж звичайні, пізніше починають ходити і розмовляти – вони здатні до навчання, багато з них може освоїти професію, досягти оптимальної якості життя і опікуватися собою без зайвої допомоги. Людина з синдромом Дауна може здобути вищу освіту, влаштуватися на роботу, мати сім’ю. Сьогодні в світі народжується від трьох до п’яти тисяч дітей з синдромом Дауна. В Україні – близько 400. Таких малюків називають ще дітьми Сонця, але проблеми, з якими стикаються вони та їхні батьки, зовсім не сонячні. Якщо в Англії 80 відсотків всіх дітей із синдромом Дауна навчаються разом із іншими школярами, то в Україні таких набереться ледве відсоток. Проблемою для таких діток є і відвідування дитячого садка, громадських, культурних закладів. Зазвичай українці з синдромом Дауна майже приречені на ізоляцію і асоціальність. Лише останнім часом, завдяки титанічним зусиллям батькам сонячних дітей, що об’єднуються для вирішення спільних проблем та волонтерам, ситуація трохи зрушила з мертвої точки. Лозунг Всесвітнього дня людей з синдромом Дауна 2016 – «Мої друзі, мій район». Сьогодні в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбудеться конференція з нагоди Всесвітнього дня людей з синдромом Дауна.

Сьогодні Міжнародний день Новруз, який з 2009 року включений до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Міжнародний день Новруз проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 19 лютого 2010 року з ініціативи Азербайджану. Відзначається іранськими і тюркськими народами в день весняного рівнодення, що на Сході є символом початку нового року, оновлення природи й початку нового життя. До ісламських звичаїв свято не має відношення, в арабських країнах його не відзначають. Коріння цього свята надзвичайно глибоке, й сягає дописемної доби людства. Воно було одним із головних свят стародавньої релігії зороастризму, яке народи, завойовані згодом арабами, продовжували святкувати, попри те, що прийняли іслам. Символ Новруза, який з перської перекладається як «новий день» – вогонь і молода зелень пророщеного зерна (пшениці або ячменю). На честь цього свята запалюють вогнища, готують різні солодощі, фарбують варені яйця. Одним із атрибутів Новруза у багатьох тюркських народів та іранців є хонча – спеціальна таця чи кошик (подібний до того, який українці готують до Великодня), де красиво викладають усілякі ласощі (одним із головних є пахлава), насіння (пророслу пшеницю), горіхи, яйця, ставлять свічечки і прикрашають квітами. Новруз надзвичайно світле свято з потужним позитивним месседжем – час змін настав, попереду чекає лише добро і любов, радість і світло, злагода і добробут, а все минулорічне зло згоряє у полум’ї Новруза. Зазвичай у перший день Новруза встають на світанку, вітають одне одного з Новим роком, пригощають солодощами. У цей день суворо забороняється пліткувати, говорити неправду, лаятися, проклинати, давати в борг. Вітаються гарні вчинки, добрі слова і чисті думки. Новруз відзначають в Азербайджані, Албанії, Боснії та Герцоговині, Туреччині, Ірані, Пакистані, Казахстані, Туркменістані, Таджикистані та в багатьох інших країнах світу. В Україні Новруз (Наврез-байрам) святкують кримські татари. 

Ювілеї дня:

180 років від дня народження Василя Степановича Гнилосирова (1836–1900), українського педагога, журналіста, письменника. Велика заслуга Гнилосирова у справі збереження і впорядкування могили Тараса Шевченка та заснування в Каневі першого музею Кобзаря – «Тарасової світлиці» (1884). Народився Василь Гнилосиров у Кобеляках на Полтавщині. Навчався на історично-філософському факультеті Харківського університету. Учителював на Харківщині та у м. Звенигородці (тепер Черкаська обл.), завідував (1873-1895) Канівським міським двокласним училищем. Іще навчаючись в університеті, належав до студентського гуртка, члени якого (О. Потебня, В. Мова та ін.) поширювали серед населення українські книжки. Під час канікул розповсюджував книжки і портрети Т. Шевченка по селах Полтавської і Харківської губерній. Враження від перебування в тих місцях описав у нарисі «П’ять день із життя Х-го студента: Вічній пам’яті Т.Г. Шевченка». Писав вірші про Тараса Шевченка. Друкувався в журналах «Основа», «Зоря», «Киевская старина». Значний інтерес для шевченкознавців становлять його неопубліковані повністю щоденники.

165 років від дня народження Ісмаїла Гаспринського (1851–1914), кримскотатарського інтелектуала, просвітителя, видавця, письменника, реформатора національної освіти, суспільно-політичного діяча.

65 років від дня народження Тімоті Далтона (1945), англійського актора театру і кіно. Для когось Тімоті Далтон Джеймс Бонд № 4, а для когось – сер Едвард Фейрфакс Рочестер із серіалу «Джейн Эйр», знятому у 1983 році телекорпорацією ВВС за однойменним романом британки Шарлотти Бронте. Всесвітню славу йому все ж таки приніс серіал, а грубі гроші – Бонд. За перший свій фільм у бондіані «Іскри з очей» (1987) актор отримав три мільйони доларів, а за другий – «Ліцензія на вбивство» (1989) вже п’ять. Британці знають Далтона як чудового театрального актора, адже він – випускник Королівської академії драматичного мистецтва. На театральній сцені в ролі шекспірівських героїв він виглядає так само органічно, як і на плівці в ролі супермена і секс-символа. На теренах колишнього Радянського Союзу Тімоті Далтона знали й любили (особливо жінки) – серіал «Джейн Ейр» показували по ТБ. Портрети Далтона вирізали з «Совєцького екрану» й вішали на стінку. Сам Тімоті Далтон роль Едварда Рочестера вважає найкращою у своїй кар’єрі.

Роковини смерті:

День пам’яті видатної української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської (1863-1942), яка померла 74 роки тому у Чернівцях.