У православних християн і греко-католиків розпочався Великий піст

Загалом християни дотримуються чотирьох постів: Пилипового (40-денний піст перед святом Різдва), Великого, Петрового (присвяченого святим рівноапостольним Петру і Павлу) та Успенського (двотижневий піст у серпні на честь Успіння Пресвятої Богородиці).

Найважливішим і найсуворішим у цій ієрархії є Великий піст, що передує найбільшому християнському святу - Великодню. Під час цього посту, який ще називають святою Чотиридесятницею, забороняється вживати не лише м’ясо і будь-які м’ясні продукти, але й молоко, яйця, рибу. Послаблення буває тільки на великі свята – Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та на Лазареву суботу (тоді дозволяється ікра), а також для дітей і хворих.

Великим він зветься не тільки через те, що триває аж 40 днів, а й через своє значення в житті кожного православного християнина.

Початок Великого посту символізує початок духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки.

Вважалося, що на час посту все повинно мати скромний вигляд. Тому українські жінки ховали подалі у скрині яскравий одяг, прикраси, а чоловіки-курці (навіть найзатятіші) клали люльку і тютюн на полицю й не торкалися курива впродовж посту. Молодь припиняла всілякі веселощі й забави. Богомільні люди щотижня відвідували церкву, причащалися.

Вельми популярним було в давнину під час посту давати якусь обітницю й суворо її дотримуватися. У цей час господиня мала готувати пісну, але поживну їжу: наприклад борщі, капусняки, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, солодкі паляниці з маком і медом. Дехто взагалі відмовлявся вживати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга і до Великодня голодували три дні поспіль.

Але ще важливішим був духовний піст, що мав очистити людину від грішних думок і підготувати до зустрічі Великодня – світлого Христового Воскресіння.