«Найважливіше в роботі з болем – встановити, що саме його викликає»

Фахівці Центру кажуть, що тут не лише допомагають позбутися виснажливих відчуттів, а й повертають можливість повноцінно жити.

Кореспондент Укрінформу поспілкувався з працівниками та пацієнтами Центру лікування болю і побачив його роботу зсередини. Військовим із бойовими травмами, після ампутації тут допомагають безкоштовно, можуть отримувати послуги й цивільні.

ЗАКРИВАЮТЬ ВЕСЬ ЦИКЛ ЛІКУВАННЯ

- Центр лікування болю важливо було створити, адже Україна стикнулася з екстраординарними викликами в контексті бойової травми. А ми знаємо, що кожна така травма повертає до хронічного больового синдрому, що унеможливлює якісну фізичну терапію, реабілітацію, призводить до різних наслідків з боку ментального здоров’я та значно погіршує якість життя пацієнтів, – говорить керівник Центру лікування болю в UNBROKEN Роман Смолинець.

За його словами, донедавна у Львові пацієнтам із хронічним болем надавали допомогу на різних локаціях. Це створювало дискомфорт, зокрема для людей з інвалідністю, впливало на якість реабілітації. Тому відкриття такого центру, де можна отримати повний комплекс послуг, було лише питанням часу.

- Украй важливо було зробити це все в одній екосистемі. Тому що у такий спосіб ми можемо надавати допомогу значно більшій кількості пацієнтів. Військові з бойовою травмою, звичайні люди з хронічним болем у попереку, шиї чи з головним болем тепер знають про конкретне місце, де можуть закрити весь цикл їхнього лікування, – додає Смолинець.

ВІД БЛОКАД – ДО ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Він розповідає, що в Центрі працює команда спеціалістів, для яких хронічний біль – окрема хвороба. Вони застосовують комплексний підхід, впливають на весь спектр захворювання. Керівник Центру зазначає, що в основі лікування больового синдрому – вплив на «генератор» болю за допомогою сучасних міні-інвазивних методик.

- Це конкретні блокади, нейромодуляції, різні форми абляції, такі як радіочастотна, кріоабляція. Йдеться також про різні форми невролізів, нейромодуляції нервів, імпульсної нейромодуляції, нейростимуляції, – пояснює він.

Тобто фахівці використовують кожен спектр впливу на нерв, суглоб, м’яз чи пошкоджену тканину.

Смолинець додає, що для пацієнтів, які страждають на ПТСР чи генералізований тривожний розлад, депресію, застосовують різні методи терапії, що фактично перезавантажують їхню нервову систему.

КОЛИ БОЛИТЬ ТЕ, ЧОГО ВЖЕ НЕМАЄ

Окремим напрямком роботи Центру є лікування фантомного болю, що виникає у 80-85% пацієнтів, яким проводили ампутацію. Нерідко у них утворюються невроми, що провокують біль і не дозволяють використовувати протез.

- У контексті лікування фантомного болю ми використовуємо різні форми високотехнологічного впливу, мультимодальних команд, мультидисциплінарних взаємодій із пацієнтом. Аби він пройшов біопсихосоціальну модель больового синдрому і фантомний біль повністю зник, – розповідає Смолинець.

Один із пацієнтів, який лікується в центрі, – колишній військовослужбовець 25-ї окремої десантно-штурмової бригади Юрій Кравченко. На фронті в його автівку влучив ворожий дрон, унаслідок чого боєць утратив ногу.

- Це як у тебе в нозі щось стиснулося. Спочатку ти просто відчуваєш свою ногу. Може палець або п’яту скручувати. Ти розумієш, що цієї ноги немає, але мозок не може з цим погодитися. Він пам’ятає, що вона є. Має пройти якийсь час, щоб голова погодилась, що цієї ноги немає, і що надалі організм може жити без неї, – розповідає Юрій.

Каже, що подолати фантомний біль йому допомагає нейростимулятор: «Під´єднують до кінцівки. Такий, як мікрострум, пощипуючий. Він ніби ініціює фантомний біль, і таким чином забирає на себе ці відчуття».

БІЛЬ ТЕРПІТИ НЕ ТРЕБА

У Центрі також отримує допомогу військовослужбовець 103-ї окремої бригади ТрО Дмитро Музика. Внаслідок важкого поранення у 2024 році, яке стало для нього вже другим, у Дмитра з’явився виражений больовим синдром у спині. Це не тільки заважає чоловіку нормально функціонувати, але й перешкоджає якісно проходити реабілітацію.

- Із мого особистого досвіду, біль терпіти не треба. Терпіння призводить тільки до погіршення, – каже Музика.

Йому щойно провели процедуру блокади. Саме такий метод терапії, після обстеження та консультації в Центрі, підібрали для його випадку – хронічного запалення нерва в області хребта.

- Ми чітко, під рентген-навігацією, зайшли голкою в місце, де зі спинного мозку виходить нервовий корінець. Ввели контраст і побачили, що в цій ділянці є затискання, яке створює хронічне запалення. Далі ввели медикаменти. Це фактично інноваційний метод лікування в Україні, – говорить Роман Смолинець, який і проводив процедуру.

«ДЕТЕКТИВ БОЛЮ» ЗІ ШВЕЙЦАРІЇ

Починаючи з січня, правою рукою спеціалістів Центру є директор Клініки болю, що в швейцарській Лозанні, професор Себастьян Райц. Лікуванням болю він займається вже 49 років, має досвід терапії військових від час відряджень до Камбоджі в часи правління там Червоних кхмерів, а також до Лівану на початку 80-х років. До Львова професор потрапив після знайомства у Норвегії з українською операторкою БпЛА.

- Я їхав узбережжям Норвегії, під’їхав до водоспаду, а переді мною був автомобіль із українською реєстрацією. Із нього вискочила дівчина на одній нозі. Я зупинився й запитав її: «Що з тобою сталося?» Вона відповіла: «Я операторка дронів». І ми почали говорити про лікування болю в Україні. Тоді я зрозумів, що потрібно їхати до Львова, – розповідає професор Райц.

Каже, що тут він для того, аби передати українським колегам знання про біль, які він накопичив за довгі роки практики.

- Ви знаєте, коли старієш, хочеться позбутися всього, що знаєш. А про лікування болю я знаю багато, – зауважує він.

Найважливіше в роботі з болем, говорить професор, це досконало його дослідити і встановити, що саме його викликає. Це – філософія професора Райца, яку він вважає невід’ємною частиною серйозного підходу до процесу лікування болю.

- Знаєте, більшість клінік із лікування болю працюють відповідно до процедур. Вони роблять певні речі і заробляють на цьому багато грошей. Але вони не досліджують біль, – наголошує професор. – Я ж називаю себе детективом болю і ділюсь своєю філософією, яку ми розробляли всі ці роки. Бо це те, що вам потрібно, якщо ви хочете працювати серйозно.

Ігор Федик, Львів

Фото: Ігор Федик, надані центром