У Полтаві «пам'ятник спочинку Петра І» ставили замість хати українського козака
Полтава впродовж століть була важливою точкою політичної й культурної історії, осередком ремесел, музики, літератури. Тут народився Іван Котляревський, навчався Микола Гоголь. Сьогодні Полтава, як й інші тилові населені пункти, стала прихистком для вимушених переселенців, гуманітарним хабом. Водночас полтавці переосмислюють складну історичну спадщину, пов’язану з імперським і радянським минулим, зокрема розвіюють створені російською пропагандою міфи про Полтавську битву. Кореспондентка Укрінформу розповідає, як місто змінює свої символи, назви й пам’ятники.
МАЗЕПА ЛИШАЄТЬСЯ ОБ'ЄКТОМ МАНІПУЛЯЦІЙ РФ
Полтавська битва між військами московського царя Петра І та об’єднаним українсько-шведським військом короля Карла XII й гетьмана Івана Мазепи відбулася в 1709 році. Для опору московській експансії напередодні було укладено військово-політичний союз між Шведським королівством та Гетьманщиною. До нього у селі Великі Будища на Полтавщині долучилося Запорозьке козацтво на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.
Битва завершилася поразкою коаліції Мазепи й Карла і стала ключовою у Північній війні. Подію широко використовувала імперська і радянська пропаганда, але сьогодні історики наголошують на трагічній ролі України в цьому епізоді.
- Велика північна війна, Полтавська битва відіграли важливу роль у формуванні російського імперського міфу. Це один із найбільших його китів. Попри те, що від часів Гетьманщини нас відділяють майже чотири століття, події, пов’язані з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та його ім’я лишаються об’єктом маніпуляцій РФ. Один із пріоритетів Українського інституту національної пам'яті – сприяти деколонізації Полтави, її звільненню від нашарувань російської псевдоісторичної пропаганди та наповнення свідомості українськими мазепинськими сенсами, – говорить представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.
Він зазначає, що мета комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою – очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Участь Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні подавали як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби тлумачити інакше вважалися зрадою. Тож переосмислення подій 1709 року є просто необхідним.
Навесні 2025 року з публічного простору усунули так званий «Пам'ятник спочинку Петра І», який росіяни встановили у Полтаві ще в 1849 році.
- На цьому місці була хата українського козака. Дослідники стверджують, що йдеться про славетний український козацький православний рід Магденків, – розповідає Пустовгар.
Окрім того, парк “Петровський” перейменували на “Шевченківський”. Прибрали й пам’ятник Петру І біля музею «Поле Полтавської битви». Відбулися демонтажі, розпочалося перейменування і перепрофілювання й самого музею.
У 2020 році в селі Великі Будища в області відкрили пам’ятний знак на честь «Великобудищанського трактату» – однієї з найзнаковіших подій Великої Північної війни та воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи.
ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ НА ЧЕСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ
У місті вже з'явилися й памʼятні місця сучасної російсько-української війни. Цьогоріч на Каштановій алеї встановили 75 конструкцій з портретами 150 полеглих українських воїнів. Офіційне відкриття Алеї пам’яті відбулося 6 грудня 2024 року: тоді встановили перші 180 конструкцій з портретами 360 захисників та захисниць, які загинули у війні з Росією. Пам’ятні стели змонтували у хронологічному порядку: починаючи від втрат під час АТО й ООС у Донецькій і Луганській областях й надалі – до загиблих під час повномасштабного російського вторгнення.
Сквер “Студентський” назвали на честь Героя України Андрія Орлова – випускника Полтавського педагогічного університету, розвідника, учасника АТО та оборони Херсонщини. Студентський парк отримав ім’я «Парк Студентський імені Дмитра Юденка», аби вшанувати пам'ять загиблого захисника України Дмитра Юденка – нацгвардійця, добровольця батальйону «Азов». Сонячний парк перейменований на парк імені Євгенія Браха (позивний «Малі») – військовослужбовця Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
На честь Юліана Матвійчука – бійця з позивним «Бобер» – перейменували колишню вулицю Пушкіна. Поблизу Полтавського академічного обласного театру ляльок також встановили невелику скульптуру бобра – ще одна згадка про Юліана.
Один із проспектів, а також Полтавський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, отримали ім’я Героя України Віталія Грицаєнка. Цей ліцей розпочав роботу під час повномасштабного вторгнення Росії.
- 30 травня 2023 року Полтавська обласна рада прийняла рішення про створення ліцею. Цьогоріч маємо перших випускників – 37 юнаків і дівчат. Вони доволі вмотивовані. Практично кожен випускник ліцею планує вступати у навчальні заклади вищої освіти силового або військового спрямування, – розповів заступник начальника з навчально-виховної роботи ліцею Сергій Бульбаха.
НОВІ Й ТРАДИЦІЙНІ КУЛЬТУРНІ СЕНСИ ГРОМАДСЬКОГО ПРОСТОРУ
Що замість знесених імперських символів? Полтава має в своїй історії видатні військові та національно-визвольні сторінки. Прикладом, тут народився Симон Петлюра – Голова Директорії УНР, головний отаман Армії УНР. Фахівці УІНП працюють, щоби належно оцінити його внесок у розбудову української державності. Зокрема, на обласному рівні обговорюють встановлення пам'ятника Петлюрі у травні наступного року – на соту річницю дня пам'яті (день убивства).
Культурні символи в місті теж зазнають змін або оновлюються. 25 грудня 2024 року в сквері біля Малої академії мистецтв офіційно відкрили пам'ятник поету та філософу Григорію Сковороді, який народився 1722 року в селищі Чорнухи Полтавської області. Бронзова скульптура розміщена на гранітному п’єдесталі. Автори – харківський скульптор Катіб Мамедов і архітектор Сергій Чечельницький.
Та серед десятків пам’ятників, що зникли через чужорідність або змінили сенси, є й ті, що обʼєднують місто гумором і теплом. Один із них – полтавській галушці. В регіоні досі тривають суперечки, яка ж галушка «правильна». Класика – з перемеленим м’ясом. Інші начинки – з печінкою, сиром чи вишнями місцеві вважають не обов'язковими витребеньками.
- Галушки – коронна страва Полтавщини, – каже офіціант у одному з місцевих закладів. – Вважаємо, що найправильніші – класичні зі свининою, під густим сметанно-грибним соусом. Це не просто ситна їжа – це гастрономічна ідентичність. Інші варіації теж мають право на життя, але справжній полтавський смак – у класиці.
Мирослава Липа, Полтава
Фото авторки
