В ексклюзивному бліц-інтерв'ю Укрінформу колишній військовий 128-ї бригади, що пішов воювати на двох протезах, а наразі звільнений з лав ЗСУ за станом здоров'я, розповів про пережитий 15 грудня теракт в Керецьківській сільраді.
ВСЕ СТАЛОСЯ ЗА КІЛЬКА СЕКУНД
- На відео, що було опубліковане правоохоронними органами, видно, як перші гранати, кинуті депутатом, якого звинувачують у тероризмі, покотилися до вас.
- Так, перші дві гранати, які він кинув, полетіли мені під ноги. Усього він кинув їх п'ять. Перші – направо від себе, якраз у мій бік, бо я сидів у першому ряду.
- З відео видно, що і ви, і решта присутніх в тому залі якось зовсім не відреагували на гранати: люди не вставали з місць, не пробували втекти абощо...
- Це все відбулося протягом кількох секунд. Він зайшов, витяг їх із кишень і кинув. Я пам'ятаю, що встиг лише сказати: “Прости, Боже”, – а далі вже був на землі. Потім – лікарня.
МЕНЕ ВРЯТУВАЛИ ПРОТЕЗИ
- Ви отримали уламкове поранення?
- Мене врятували протези, насправді, жінка потім з них виймала уламки. Один протез дуже пошкоджений, інший менше. Їх доведеться міняти, але то ще довга справа, тому що маю уламкове поранення ніг, пошкоджені м'які тканини. У мене останній рік розвинувся цукровий діабет, то рани важко заживають, сильно кровить. Цукор підскочив – очевидно, через шок. Лікарі радяться, що зі мною далі робити. Ліків вистачає, догляд в лікарні хороший. Родичі, друзі передають смаколики – вже кажу їм, що вистачить, бо стільки не з'їм. Дуже багато дзвінків було від побратимів, коли дізналися про те, що сталося...
- Впізнали вас на оперативному відео?
- Так, і добре, що телефон був переведений у беззвучний режим, бо дуже багато дзвонили. Я вже потім всім відповідав, коли почав приходити до тями.
НА СЕСІЇ ЯКРАЗ ВРУЧИЛИ ПОСВІДЧЕННЯ, ТО ВІН МЕНЕ ГРАНАТАМИ “ПРИВІТАВ”
- Ви були депутатом Керецьківської сільради?
- Я з Кушниці, то був депутатом від свого села. Це я вперше був на сесії: нещодавно мене звільнили з війська – стало важко ходити на протезах, бо розвинувся цукровий діабет, – то вирішив, що зможу чимось допомагати своїй громаді. Хотів добитися, аби була більша підтримка військових та їхніх сімей, був проти премій для адміністрації. Надавав їм аргументи, що коли минулого року у нас в ЗСУ забрали премії і замість 40 тисяч ми стали отримувати 20, то нічого ж, всі все розуміли і пережили. Можновладці би теж пережили без премій.
Того дня на сесії сільради мені якраз дали посвідчення. Ну то він мене гранатами привітав.
- Чи могли ви разом з колегами очікувати від депутата, який кинув гранати, таких дій на сесії?
- Ніхто навіть подумати не міг, що до такого дійде! Ми бачили, що він щось замислює, але нікому в голову не прийшла би думка про гранати в сільраді! Це гірше як на війні – там ти точно знаєш, хто ворог, кого остерігатися та чого від нього можна очікувати. Тут такого не чекав ніхто. Тому він – гірше рашиста.
Якщо ти маєш претензії до голови – піди поговори, але кидати гранати під ноги?! Ти за решту людей подумав? Всі можуть скипіти, різні бувають ситуації, ну але життя людини – це головне. Особливо в наш час, коли люди гинуть щодня від дій ворога. Мені дуже шкода рідних того чоловіка, що помер в лікарні, – він був гарною людиною. І є ж іще інші постраждалі у важкому стані, люди можуть лишитися інвалідами на все життя. Це велике горе...
ВСІ ПОСТРАЖДАЛІ ВІДЧУВАЮТЬ ВЕЛИКУ ПІДТРИМКУ
- Ви, напевно, бачили коментарі в соцмережах з підтримкою підривника...
- Так, люди ліплять з нього якогось “народного месника”, пишуть, що він також раніше служив у 128-ій бригаді. Це брехня, я, коли міг, відписував в коментарях, що хай таке не пишуть, бо тільки кидають тінь на 128-му бригаду та компроментують тих хлопців, які воюють та гинуть як справжні патріоти своєї землі. І також хлопці наші відписують таким людям, що це неправда.
- Вас та інших постраждалих у лікарні підтримують?
- Так, дуже – підтримують родичі поранених, багато співпереживань та співчуття до тих, хто постраждав та їхніх сімей. Адже постраждали невинні люди. Я бажаю усім, хто зараз в лікарнях, аби швидше повернулися додому без усяких ускладнень.
* * *
Як повідомляв Укрінформ, Василь Штефко – військовий 128-ї бригади, пішов на фронт добровольцем після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, приховавши в місцевому територіальному центрі комплектації те, що пересувається на двох протезах. Служив водієм в одному з підрозділів бригади на Запорізькому напрямку. Пізніше через проблеми зі здоров'ям його відправили в тил, служив водієм в одній із частин бригади на Закарпатті. Кілька місяців тому Василя Штефка комісували з лав ЗСУ. До останнього часу колишній військовий активно волонтерив для війська. Він є жителем села Кушниця та депутатом від місцевої сільської ради.
Як відомо, 15 грудня на Закарпатті у с. Керецьки Хустського району під час засідання сесії сільради один із депутатів кинув на підлогу в залі кілька гранат, які одразу здетонували. СБУ кваліфікувала його дії як теракт. Постраждало 23 людини включно з підозрюваним: 16 чоловіків і 7 жінок віком від 28 до 68 років. Їх госпіталізували до кількох медзакладів області з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості. У більшості діагностували осколкові поранення. У суботу, 16 грудня, один із чоловіків помер у лікарні від отриманих травм. Наразі підривника затримали у порядку ст.208 КПК України. У неділю 17 грудня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Наразі він знаходиться в лікарні під охороною.
Досудове розслідування у справі проводять працівники Служби безпеки у Закарпатській області.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото Сергія Гудака